6.2.1 Особливості формування тополевих та вербових насаджень

Природні тополеві та вербові лісостани формуються переважно в прирусловій і рідше в центральній заплаві. Особливості їх формування визначаються як біологічними особливостями порід, так і сучасними методами господарювання.

У складі природних насаджень серед тополь найбільш поширеними є чорна (осокір), біла та тремтяча (осика). Узаплавах рік активно створюються культури тополь євроамериканського походження, а саме тополі канадської, її гібрида з тополею бальзамічною та запашною, тополі Торопогрицького – гібрид тополі канадської та осокора. У заплавах рік Полісся на найбільших площах зростають деревостани верби білої.

Враховуючи властиву більшості видів тополі здатність кущитись у ранньому віці, перший догляд за тополевими насадженнями розпочинають у 2-3 річному віці. При цьому для росту залишають найбільші стовбурці, кращі за якістю. Після змикання дерев у рядах здійснюють другий догляд шляхом рівномірного зріджування та видаленням відсталих дерев. Повторність доглядів через 2-3 роки.

При проріджуванні зберігається домішка інших швидкоростучих порід (вільха, осика, верба) і їх участь доводиться до 2-3 одиниць. Повторність рубок через 3-5 років. Прохідними рубками повнота деревостану може бути знижена до 0.6. Повторність прохідних рубок через 5-8 років.

У вербових культурах з густим розміщенням посадкових місць, догляд розпочинають у віці 3-4 роки, видаляючи гірші за якістю та ростом екземпляри. У культурах створених садінням живців або кілків, з розміщенням 2×2 м, освітлення не проводять. У природних насінних вербняках освітлень можна не проводити, а перший догляд призначати у віці прочищення. У паросткових насадженнях освітлення призначається у віці 4-5 років. Прочищення в культурах верби призначають після настання зімкнутості у віці 6-8 років, інтенсивність 20-30%. У паросткових вербняках кількість порослі поступово зменшується до 3-5 шт. до завершення прочищення. Повторність рубок через 2-3 роки.

При проріджуванні та прохідних рубках з насадження видаляються відсталі в рості та хворі дерева. При наявності верби, в’яза та інших порід із них формується другий ярус. У паросткових деревостанах число стовбурів на окремих пнях доводиться до 2-3 при проріджуванні та 1-2 при прохідних рубках. Повторність рубок через 3-7 років.

При запізненні з рубками догляду часто формуються менш цінні осикові насадження, які необхідно замінювати культурами дуба або тополі. В цих умовах цінними є лише здорові насіннєві насадження осики зеленокорої форми, яка майже не вражається гниллю.

Осичники з домішкою дуба та інших цінних порід реконструюють інтенсивними рубками догляду, зріджуючи верхній намет осики до 0,4-0,5 за перший прийом і повністю садять на пень осику і незадовільний дуб за другий прийом; повне освітлення дуба – третій прийом. Чисті молоді осичники можна вирубувати повністю та закультивовувати ділянку дубом з тополею в умовах D_2-3 або вільхою у D₄. Осичники старшого віку виправляють шляхом суцільної вирубки смуг шириною 5-10 м із залишенням зріджених куліс такої ж ширини; і садінням культур дуба або тополі.

Сучасний стан вербових і тополевих насаджень свідчить про необхідність проведення в них більш активних лісогосподарських заходів, спрямованих на заміну низькоповнотних деревостанів та високопродуктивні.