5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі

Екологічна мережа – єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного i рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.

Терміном «екомережа» визначають сукупність ділянок відносно недоторканої природи, де тварини і рослини практично позбавлені впливу людини (ядра екомережі), та шляхів, якими ці ділянки сполучаються між собою (екологічні коридори). Так наприклад, ядрами екомережі можуть бути два ліси, а коридором – річка, що протікає між ними. Руслом і берегами річки тварини зможуть пересуватися з однієї ділянки лісу в інший. Такі системи поєднуються у більші, котрі в свою чергу формують глобальну екомережу, що охоплює всю планету. Територія екологічної мережі - це свого роду данина, це той мінімум, який ми лишаємо живим істотам Землі, і який обов’язково має бути звільненим від впливу господарської діяльності людини.

Основною метою створення екомережі Київської області є формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій.

Формування, збереження та використання екомережі здійснюється відповідно до таких основних принципів:

а) забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі;

б) збереження та екологічно збалансоване використання природних ресурсів на території екомережі;

в) зупинення втрат природних та напівприродних територій (зайнятих рослинними угрупованнями природного походження та комплексами, зміненими в процесі людської діяльності), розширення площі території екомережі;

г) забезпечення державної підтримки, стимулювання суб'єктів осподарювання при створенні на їх землях територій та об'єктів природно-заповідного фонду, інших територій, що підлягають особливій охороні, розвитку екомережі;

д) забезпечення участі громадян та їх об'єднань у розробленні пропозицій і прийнятті рішень щодо формування, збереження та використання екомережі;

е) забезпечення поєднання національної екомережі з екомережами суміжних країн, що входять до Всеєвропейської екомережі, всебічний розвиток міжнародної співпраці у цій сфері;

є) удосконалення складу земель України шляхом забезпечення науково-обґрунтованого співвідношення між різними категоріями земель;

ж) системне врахування екологічних, соціальних та економічних інтересів суспільства.

Згідно Закону України "Про екологічну мережу України" до складових структурних елементів екомережі включаються:

а) території та об'єкти природно-заповідного фонду;

б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;

в) землі лісового фонду;

г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;

д) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;

е) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;

є) інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність);

ж) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;

з) території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;

и) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо;

і) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.

На територіях – складових національної екологічної мережі, має бути забезпечено проведення спеціальних заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних ландшафтів та рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх існування, створення належних умов для розмноження у природних умовах та для розселення.

На виконання Закону України від 21.09.2000р. №1989-ІІІ "Про затвердження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки", Київською обласною радою п’ятого скликання затверджена Програма “Охорона довкілля та раціональне використання природних ресурсів Київської області на період до 2011 року”, якою передбачені заходи:

• Виніс меж в натуру існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду Київської області;

• Розробка регіонального списку видів тварин, які охороняються на території Київської області;

• Розробка кадастру хребетних тварин Київської області, занесених до Червоної книги України;

• Розробка списку рідкісних і зникаючих видів рослин природної флори, які підлягають охороні в Київській області;

• Розробка регіональної програми формування національної екологічної мережі та Регіональної схеми екологічної мережі в Київській області.

Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га

Таблиця 5.1

Категорії землекористування	2005	2006	2007	2008	2009
Землі природного призначення	1366,4	1363,7	1362,1	1360,6	1358,9
Сіножаті та пасовища	252,9	253,7	253,2	252,9	253,0
Землі водного господарства (рибні ставки)	-	-	-	-	-
Землі водного фонду	175,6	175,3	175,4	175,4	175,3
у т.ч. площа рибних ставків	-	-	-	-	-
Землі оздоровчого призначення	0,5	0,4	0,5	0,5	0,6
Землі рекреаційного призначення	2,5	2,5	2,6	2,6	2,4
Землі історико-культурного призначення	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Ліси	648,6	649,3	649,6	649,0	647,9

Розробка екологічної мережі області є наступним логічним кроком розвитку природоохоронної справи після формування системи територій природно-заповідного фонду. Екологічна мережа розглядається як єдина територіальна природна система об’єктів та територій, розташованих в межах адміністративних кордонів області, яка включає не тільки ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, території та об’єкти природно-заповідного фонду, а й зелені насадження загального та спеціального користування.