15.3. Зернисті фільтри
Зернисті фільтри використовують в газоочистці при неможливості застосування тканинних через високу температуру середовища. Зернисті фільтри знаходять все більш широке застосування в світі при обробці запилених викидів виробництва будівельних матеріалів, підприємств хімічної промисловості, при отриманні рідкісних металів і в інших технологічних процесах. Проте в порівнянні з тканинними фільтрами вони мають менше розповсюдження. Перспективним напрямом можна вважати використання зернистих фільтрів для одночасного вловлювання дисперсних і газоподібних домішок газових викидів.
Фільтрувальний шар в зернистих фільтрах утворений зернами сферичної або іншої форми. Можуть використовуватися при високих температурах – до 500...800°С, в умовах дії агресивного середовища. Зернисті фільтри поширені значно менше, ніж тканинні фільтри. Розрізняють насипні зернисті фільтри, в яких елементи фільтрувального шару не зв’язані жорстко один з одним, і жорсткі зернисті фільтри, в яких ці елементи міцно зв’язані між собою шляхом спікання, пресування, склеювання і утворюють міцну нерухому систему.
Зернисті жорсткі фільтри керамічні, металокерамічні та інші володіють значною стійкістю до високої температури, корозії, механічних навантажень. Їх недолік – висока вартість, великий гідравлічний опір, трудність регенерації.
У насадці насипних фільтрів використовують пісок, гравій, шлак, роздроблені гірські породи, кокс, крихту гуми, пластмас, графіту і інші матеріали залежно від необхідної стійкості до дії температури, хімічних речовин.
Як і тканинні фільтри, зернисті насипні фільтри потребують регенерації. Найбільшого поширення набули наступні способи очищення фільтрувального шару: імпульсним продуванням з періодичним рухом шару; зворотним продуванням і ворушінням (спушенням); зворотним продуванням і віброструшуванням; видаленням лобового шару зерен.
Регенерація здійснюється шляхом спушення шару вручну або механічно, промивки водою, заміни шару.
Зернистий фільтр може бути єдиним ступенем в установці або першим ступенем перед ефективнішим фільтром, наприклад з матеріалами ФП.
У зернистому гравієвому фільтрі для вловлювання пилу з наявністю абразивних частинок і агресивних газів від дробарок, грохотів, сушарок, млинів, транспортуючих пристроїв підприємств по виробництву цементу, вапна, гіпсу, фосфорних добрив і ін. питоме навантаження на фільтр складає 17...50 м3/м3∙год, опір фільтру – в межах 0,5...1,5 кПа. Ефективність очищення – до 99,8%.
Характеристики деяких типів фільтрів із зернистим шаром, що знайшли застосування в промисловості, приведені в таблицях 15.6, 15.7.
Таблиця 15.6
Технічні характеристики зернистих фільтрів типу ЗФ
Показники | ЗФ-4М | ЗФ-5М | ЗФ-6М | ЗФ-8 | ЗФ-10 |
Пропускна спроможність, м/с | 2,5...5 | 5...10 | 10...40 | 10...150 | 10...30 |
Площа фільтрації, м | 2...4 | 4...8 | 8...31 | 8...120 | 16...37 |
Число секцій | 2...4 | 2...6 | 2...8 | 2...30 | 6...37 |
Число фільтрувальних шарів | 3 | 3 | 3 | 3 | 2 |
Тривалість фільтрації / регенерації, хв | 40...60 2...4 | 40...60 2...4 | 40...60 2...4 | 40...60 2...4 | 10...15 0,5...1 |
Максимальна початкова запиленість, г/м | 20 | 20 | 20 | 20 | 5 |
Наповнювач | Гравій розміром 3...10 мм | ||||
Максимальна температура, К | 673 | ||||
Гідравлічний опір, Па | 600...1500 | ||||
Ступінь очищення, % | 95...99 | ||||
Маса, т: з наповнювачем без наповнювача |
2,5...5 1,5...3 |
4,5...9 2,5...5 |
9...14 5...10 |
14...180 10...130 |
15...34 10...20 |
Спосіб регенерації | Зворотне продування |
Таблиця 15.7
Технічна характеристика гравієвих фільтрів циклонів типу ФГЦН
Показники | ФГЦН-120 | ФГЦН-30 |
Площа фільтрувальної поверхні, м | 124 | 28,8 |
Питоме навантаження, м3/(м2∙с) | 0,25...0,33 | |
Гідравлічний опір, Па | 1800...2200 | 1600...2000 |
Максимальна температура, К | 673 | |
Наповнювач | Гравій великою 2...4 мм | |
Максимальна початкова запилена, г/м | 30 | |
Число елементів в апараті | 10 | 4 |
Діаметр фільтрувального елементу, мм | 2600 | 2160 |
Тип циклону | ЦН-15У | ЦН-24 |
Діаметр циклону, мм | 1200 | 800 |
Спосіб регенерації | Ворушіння із зворотним продуванням | |
Привід механізму ворушіння | МП02-26ВК5,5/5,6 | МП02-18ВК6/7 |
Число обертів перетрушувача, хв-1 | 5,6 | 6,7 |
Габарити, мм: довжина ширина висота |
15300 7570 11900 |
5930 4440 8700 |
Маса, т | 68 | 20 |
- Атмосферного
- Навчальний посібник Кам’янець-Подільський
- Передмова
- Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- 1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- 1.2. Будова атмосфери
- 1.3. Забруднення атмосфери і його види
- 1.4. Джерела забруднення атмосфери
- 1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- 1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- 1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- 1.6.2. Кислотні опади
- 1.6.3. Запустелювання
- 1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- 2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- 2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- 2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- 2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- 2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- 3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- 3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- 4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- 4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- 4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- 4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- Розділ 5 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі спостережень за біологічними об’єктами
- 5.1. Біоіндикація атмосферного повітря
- 5.2. Забруднюючі речовини і їх суміші, які впливають на рослинний покрив
- 5.3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- Частина іі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- Розділ 6 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- 6.1. Основні напрямки захисту атмосфери від шкідливих домішок
- 6.2. Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- Розділ 7 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- 7.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлювання газоподібних домішок
- 1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- 7.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- 7.2.1. Насадочні абсорбери
- 1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- 7.2.2. Тарілчасті абсорбери
- 7.2.3. Розпилюючі абсорбери
- 7.3. Розрахунок абсорбційних і хемосорбційних апаратів
- 7.3.1. Розрахунок насадочних абсорберів
- 7.3.2. Розрахунок тарілчастих абсорберів
- 7.3.3. Розрахунок розпилюючих абсорберів
- 7.4. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- Розділ 8 Адсорбційна очистка газових викидів
- 8.1. Використання методу адсорбції для вловлювання газоподібних сполук
- 8.2. Будова і принцип дії адсорберів
- 8.2.1. Адсорбери періодичної дії
- 1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- 1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- 11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- 8.2.2. Адсорбери безперервної дії
- 1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- 1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- 1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- 1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- 1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- 8.3. Принципи розрахунку адсорберів
- 8.3.1. Розрахунок адсорберів періодичної дії
- 8.3.2. Розрахунок адсорберів безперервної дії
- 8.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- Розділ 9 Конденсаційне очищення газових викидів
- 9.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- 9.2. Принцип конденсаційного очищення
- 9.3. Типи і конструкції конденсаторів
- 9.4. Розрахунок конденсаторів
- Розділ 10 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- 10.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- 10.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- 10.2.1. Установки термознешкодження газових викидів
- 1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- 1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- 1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- 1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- 10.2.2. Принципи розрахунку установок термознешкодження
- Розділ 11 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- 11.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- 11.4. Вловлювання аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- Розділ 12 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- 12.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- 12.2. Вибір варіантів газоочистки
- Частина ііі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів Розділ 13 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- 13.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- 13.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- 13.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- Розділ 14 Механічне пиловловлювання
- 14.1. Пилоосаджувальні камери
- 14.2. Циклонні осаджувачі
- 14.2.1. Конструкції циклонів
- 14.2.2. Розрахунок циклонів
- 14.3. Вихрові пиловловлювачі
- Розділ 15 Фільтрування аерозолів
- 15.1. Волокнисті фільтри
- 15.2. Тканинні фільтри
- 15.2.1. Фільтрувальні тканини
- 15.2.2. Рукавні фільтри
- 15.3. Зернисті фільтри
- 15.4. Розрахунок і вибір газових фільтрів
- Розділ 16 Мокре пиловловлювання
- 16.1. Порожнисті газопромивачі
- 16.2. Зрошувані циклони з водяною плівкою
- 16.3. Пінні пиловловлювачі
- 16.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- 16.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- Розділ 17 Електричне очищення газів
- 17.1. Принцип дії електрофільтрів
- 17.2. Конструкції електрофільтрів
- 17.3. Підбір і розрахунок електрофільтрів
- Розділ 18 Вдосконалення процесів і апаратів для пилогазоочистки
- 18.1. Спеціалізація апаратів
- 18.2. Попередня обробка аерозолів
- 18.3. Режимна інтенсифікація
- 18.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- 18.5. Багатоступінчате очищення
- Додатки
- Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- Технічні дані станції “Повітря-1”
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- Блок-схема структури технічних засобів станції “Повітря-1”
- Класифікація засобів відбору проб повітря
- Характеристики фільтрів, які використовуються при відборі проб атмосферного повітря (аналітичні фільтри для аерозолей афа)
- Характеристики витратомірних приладів
- Значення коефіцієнтів b, с для розрахунку швидкості газу при захлинанні
- Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- Значення коефіцієнта Генрі e для водних розчинів деяких газів (у таблиці дані значення e∙10-6 в мм рт. Ст.)
- Коефіцієнти дифузії газів і пари в повітрі (за нормальних умов)
- Атомні об’єми деяких елементів і молярні об’єми деяких газів
- Рівноважні дані по адсорбції пари бензолу із їх суміші з повітрям на активному вугіллі різних марок
- Значення коефіцієнтів а1 і в1 для деяких речовин розчинних у воді
- Фізико-хімічні властивості речовин
- Межі температур і величини тиску, що рекомендуються, для деяких рідких холодоносіїв
- Термічний опір δ/λ відкладення на стінці труби при обмиванні її різними середовищами
- Коефіцієнти густини ρ і теплопровідності λ деяких металів і сплавів
- Межі рекомендованих значень коефіцієнта n для визначення числа Nu в перехідному режимі
- Температури самозаймання Tс найбільш поширених горючих забруднювачів відхідних газів промисловості
- Література