14.2.2. Розрахунок циклонів
При проектуванні циклону вибирають його геометрію, потім визначають розмір, фракційну ефективність, перепад тиску і потрібну для кожного циклону потужність. Ці розрахунки ґрунтуються на заданих швидкості потоку газу, складі, температурі, тиску, концентрації пилу, а також на даних про дисперсний склад пилу. Ці дані необхідні, щоб сформулювати вимоги до пристрою для вторинного уловлювання пилу, якщо таке передбачається використовувати.
Циклони зазвичай вибирають з числа серійних, виходячи з продуктивності по газовому потоку. Надалі проводять розрахунок критичного (мінімального) діаметру частинок d, повністю уловлюваних апаратом, ефективності уловлювання пилу г\ і гідравлічного опору циклону АРЦ.
Критичний розмір частинок може бути знайдений, наприклад, по наступній залежності:
d9 = 3{*>Д <рч +b)/[PMJ2f5MD4 +b)/2D4r, (14.22)
де Гг - об’ємна витрата газу, м /с; ярма - швидкість газу на вході в циклон, м/с;
D4,b - характерні розміри циклону, показані на рис. 4.11.
Рис. 14.11. До розрахунку одиночного циклону: 1 - вхідний патрубок; 2 - вихідна труба; 3 - циліндрова камера; 4 -коническая камера; 5 - пилоосаджувальна камера.
Об’єм циклону V4 розраховують по залежності на основі геометричних параметрів, приведених на рис. 14.11:
V„ = (*/4){[(Я-Я)/(2Э, -D.)W>1 " Д3)/3] +
Ефективність уловлювання можна розраховувати по залежності:
* = 1 - ехр[-2(з ^2«+2) ]. (14.24)
Величину з в залежності (4.24) розраховують по рівнянню:
г 21 2 i ‘(14.25)
^ f^l я (DA 1 до
x 1ч—-ч- — - ч ->
D [D } D [ D } D D
ц V ц J ц V ц J ц ц
де
l/D4 = IXDjDJIEilFji*; (14.26)
A/A =[4 -(A, -ЗД(А„ +/-Я,)/(Я-Я )]//>. (14.27)
Величина ^ у рівнянні (14.24) є не що інше, як модифікований інерційний параметр, що характеризує стан пилогазової суміші:
Г = [d24pyJ\S^D4)](n + \). (14.28)
Значення п може бути знайдене по формулі
п = 1 - (1 - 0,016Z>„ )0Д4 (Тг /283)0’3 (14.29)
де Тг - абсолютна температура газів, До.
Гідравлічний опір циклонів можна розрахувати по загальноприйнятій для однофазних потоків формулі:
Ар,=^,2л/2 (14.30)
де ярем - швидкість газу у вільному перетині циклону;
Јц - коефіцієнт опору циклону, розрахований за швидкістю ярем і залежний від стану поверхні апарату, концентрації і властивостей частинок, тому визначається для кожної конструкції по довідниках.
У циклонних апаратах формуються складні потоки, аеродинамічні параметри яких (швидкості, тиск, концентрації частинок забруднювачів і їх фракційний склад) безперервно міняються. Методи теоретичного визначення коефіцієнтів очищення із-за значної розбіжності результатів з досвідом непридатні для практичного використання. З емпіричних методів найбільш надійні розрахунки по парціальних коефіцієнтах очищення, знайдених експериментально.
Як показує досвід, величини парціальних коефіцієнтів осадження для багатьох типів циклонів цілком задовільно апроксимуються прямою лінією в імовірнісно-логарифмічній системі координат. Це дозволяє використовувати функції нормального розподілу при підрахунку повного коефіцієнта осадження.
Циклони вибирають по розрахунковій продуктивності апарату і розрахункової швидкості газу (повітря) при вході в циклон із забезпеченням необхідної ефективності очищення при мінімальних енергетичних витратах (тобто при мінімальному гідравлічному опорі).
Загальний гідравлічний опір циклону рівний
АРЦ = Свх vJ-p/2 (14.31)
де Јвх - коефіцієнт гідравлічного опору циклону; vBX - швидкість потоку у вхідному патрубку, м/с.
Загальний гідравлічний опір циклону визначають також по умовній швидкості газу (повітря) в циклоні v0, віднесеною до площі вільного перетину циліндрової частини циклону
АРЦ = Cov02p/2 (14.32)
де Ј0 - коефіцієнт гідравлічного опору циклону, віднесений до швидкості в повному перерізі циклону;
v0 - знаходиться зазвичай в межах З...3,5 м/с.
Для більшості циклонних апаратів коефіцієнт З, постійний і не залежить від числа Re.
Значення коефіцієнтів гідравлічного опору ряду циклонів приведені в табл. 14.8.
Таблиця 14.8.
Коефіцієнти гідравлічного опору циклонів
Тип циклону | Діаметр, мм | Без улитки | С улиткой на выхлопной трубе | ||
|
|
|
| ||
ЦН-11 | 450 | 6Д | 250 | 5,2 | 210 |
ЦН-15 | 450 | 7,6 | 160 | 6,7 | 140 |
ЦН-15у | 450 | 8,2 | 170 | 7,5 | 100 |
ЦН-24 | 450 | 10,9 | 80 | 12,5 | 90 |
СИОТ |
| 6,0 | - | 4,2 | - |
ВЦНИИОТ | 370 | 9,3 |
| 10,4 |
|
ЛИОТ | 700 | 4,2 | 460 | 3,7 | 411 |
цкк |
| 5;2 |
|
|
|
РЦ ЦБР |
| 5,0 9,6 | - | - | - |
У значення коефіцієнта гідравлічного опору циклонів НДІгазу вносять поправки, що враховують діаметр циклону і запилена повітря (газу) при вході в циклон: З = Лухг’^абл, - де Ki - поправочний коефіцієнт на діаметр циклону (табл. 14.9); К2 - поправочний коефіцієнт на запилену потоку (табл. 14.10); ^табл. - коефіцієнт місцевого опору циклону по табл. 14.8.
Таблиця 14.9
Поправочний коефіцієнт К\ на діаметр циклону
Діаметр циклону, мм | ЦН-11 | ЦН-15; ЦН-15у; ЦН-24 | СДК-ЦН-33; СК-ЦН-34; СК-ЦН-34М |
150 | 0,94 | 0,85 | 1,0 |
200 | 0,95 | 0,90 | 1,0 |
300 | 0,96 | 0,93 | 1,0 |
450 | 0,99 | 1,0 | 1,0 |
500 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
Таблиця 14.10
Поправочний коефіцієнт К2 на запилену (D = 500 мм)
| Поправочний коефіцієнт К2, при запиленій г/м | ||||||
Тип циклону | 0 | 10 | 20 | 40 | 80 | 120 | 150 |
ЦН-11 ЦН-15 ЦН-15у ЦН-24 СДК-ЦН-33 СК-ЦН-34 СК-ЦН-34М | j | 0,96 0,93 0,93 0,95 0,81 0,98 0,99 | 0,94 0,92 0,92 0,93 0,785 0,947 0,97 | 0,92 0,91 0,91 0,92 0,78 0,93 0,95 | 0,90 0,90 0,89 0,90 0,77 0,915
| 0,87 0,87 0,88 0,87 0,76 0,91
| 0,5 0,86 0,87 0,86 0,745 0,90
|
Для розрахунку циклонів необхідні наступні дані:
витрата газу (повітря), підмета очищенню за робочих умов, До,, м /с;
щільність газу за робочих умов рг, кг/м ;
динамічна в’язкість газу при робочій температурі цг, Па з;
дисперсний склад пилу, який задається двома параметрами: dm і lga4:
dm - такий розмір пилу, при якому кількість частинок більше dm рівне кількості частинок дрібніше dm\ lga4, - середнє квадратичне відхилення у функції розподілу частинок по розмірах;
запилена газу Свх, г/м3;
щільність частинок пилу рч, кг/м ;
необхідна ефективність очищення газу е %.
Розрахунок циклонів виконують в такій послідовності: 1. Задаються типом циклону. По табл. 14.11. визначають оптимальну швидкість газу в апараті vonT-
Таблиця 14.11.
Параметри, що визначають ефективність циклонів
Параметри | цн-24 | ЦН-15у | цн-15 | цн-11 | сдк-цн-33 | ск-цн-34М | ск-цн-34 | сиот | ВЦНИйот |
d5q, мкм lga4T VqiitjM/С | 8,50 0,308 4,5 | 6,00 0,283 3,5 | 4,50 0,352 3,5 | 3,65 0,352 3,5 | 2,31 0,364 2,0 | 1,95 0,308 11,7 | 1,13 0,340 2,0 | 2,6 0,28 1,00 | 8,6 0,32 4,00 |
Примітки: 1. Значення d5o в таблиці, відповідають наступним умовам роботи циклонів: середня швидкість газу в циклоні v = 3,5 м/с; діаметр циклону D = 0,6 м; щільність частинок рч = 1930 кг/м ; динамічна в’язкість газу цг = 22,2 10"6 Пас.
2. Визначають необхідну площу перетину циклону, м:
F = ^. (14.33)
v
опт
3. Визначають діаметр циклону, м, задаючись кількістю циклонів N:
D = \. (14.34)
4 \ 0,785-N
Діаметр циклону округляють до стандартної величини.
4. Обчислюють дійсну швидкість газу в циклоні
v = (4.35)
Швидкість газу в циклоні не повинна відхилятися від оптимальної більш ніж на 15 %.
5. Приймають по табл. 4.8. коефіцієнт гідравлічного опору для даного циклону. Для циклонів Ніїогаз вносять поправки по табл. 4.8-4.10.
6. Визначають втрати тиску в циклоні, Па, по формулі
АР = ^. (14.36)
Якщо втрати АР прийнятні, переходять до визначення ефективності очищення газу в циклоні.
7. Прийнявши по табл. 4.11. значень d5oT і lg ачт для табличних умов, визначають значення d50 за робочих умов (діаметрі циклону, швидкості потоку, щільності пилу, динамічної в’язкості газу) по рівнянню
( \112
^5о=^о • (14.37)
KDm Рч v )
8. Визначають параметр jc по формулі
х= —(4.38)
9. По табл. 14.1 визначають значення Ф(х), яке є ефективністю очищення газу, вираженою в долях одиниці. Набутого значення порівнюють з потрібним. Якщо воно менше потрібного, приймають інший циклон і розраховують його.
Наближене визначення ефективності уловлювання пилу в циклоні може бути виконане за допомогою номограми, мал. 4.12., з урахуванням типу циклону, його діаметру, гідравлічного опору, середнього медіанного розміру пилу, її щільності, температури середовища.
Користування номограмою (рис. 14.12) показане на прикладах:
Рис. 14.12. Номограма для визначення ефективності циклону.
Розрахунок послідовно встановлених циклонів. У практиці експлуатації очисних пристроїв іноді застосовують послідовну установку циклонів, що розрізняються по конструкції. Розрахунки таких груп циклонів найпростіше виконувати по величині парціального проскакування через кожен апарат.
Можна прийняти наступний порядок розрахунку:
1. Визначають значення d5o для кожного зі встановлених циклонів як для що самостійно працюють по викладеній вище методиці.
2. Для кожного з циклонів знаходять діаметри частинок, що уловлюються на 15,9%, по формулі:
lg</15>9=lgo- +lgrf50. (14.40)
3. У імовірнісно-логарифмічній системі координат наносять точки d\5$ і d5o і проводять через них прямі, отримуючи тим самим лінії парціальних проскакувань через кожен циклон.
4. Визначають величини парціальних проскакувань е, через всі циклони перемножуванням парціальних проскакувань е, через кожен циклон:
*у=П*м (14.41)
i=i
де N- кількість послідовних циклонів.
5. Набутих значень е, наносять на графік, апроксимують крапки прямою лінією, знаходять по ній значення D50 і lgcr .
6. По рівнянню (14.38) знаходять значення jc, а з таблиці 14.1 - Ф(х), яке вважають рівним повному коефіцієнту очищення газів, що послідовно пройшли через всі циклони.
Послідовна установка однотипних циклонів не практикується, хоча є зведення про успішний досвід застосування і такого способу сепарації.
Розрахунок групових і батарейних циклонів. Розрахунки циклонів, що працюють паралельно в груповій установці, виконують так само, як і індивідуальних. Погіршення ступеня очищення із-за нерівномірності розподілу потоків і перетікань пилу з одного циклону в іншій через загальний бункер до уваги не приймається.
Розрахунки батарейних циклонів виконують в наступному порядку.
1. Задаються оптимальною швидкістю потоку w0IIr в межах ЗД..5 м/с. Нижня межа лімітується небезпекою забивання направляючого апарату, верхній - інтенсифікацією абразивного зносу елементів і віднесення пилу.
2. Розраховують витрату газу через один елемент V\.
Г1= 0,785 w^.irVc. (14.42)
Діаметр циклонного елементу D зазвичай приймають в межах 250 мм. Подальше зменшення діаметру не приводить до збільшення ступеня очищення.
3. Визначають кількість елементів:
N = VIVX. (14.43)
4. Приймають типову конструкцію батарейного циклону з близькою пропускною спроможністю і числом елементів так, щоб швидкість в окремому елементі не виходила за межі оптимальних значень.
5. По уточненій швидкості потоку в елементі визначають аеродинамічний опір циклону АР:
AP = gpw2/2, Па. (14.44)
Коефіцієнт гідравлічного опору д приймають за досвідченими даними.
6. Коефіцієнт очищення газу в елементі циклону т\х визначають по методиці розрахунку індивідуального циклону, використовуючи досвідчені значення d50 і lgcr прийнятого типу елементу. Коефіцієнт очищення газу в батарейному циклоні при великій кількості елементів може бути нижче на 20...25%, чим в одиночному елементі, що обов’язково слід враховувати при вибиранні засобів очищення.
- Атмосферного
- Навчальний посібник Кам’янець-Подільський
- Передмова
- Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- 1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- 1.2. Будова атмосфери
- 1.3. Забруднення атмосфери і його види
- 1.4. Джерела забруднення атмосфери
- 1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- 1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- 1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- 1.6.2. Кислотні опади
- 1.6.3. Запустелювання
- 1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- 2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- 2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- 2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- 2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- 2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- 3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- 3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- 4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- 4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- 4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- 4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- Розділ 5 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі спостережень за біологічними об’єктами
- 5.1. Біоіндикація атмосферного повітря
- 5.2. Забруднюючі речовини і їх суміші, які впливають на рослинний покрив
- 5.3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- Частина іі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- Розділ 6 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- 6.1. Основні напрямки захисту атмосфери від шкідливих домішок
- 6.2. Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- Розділ 7 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- 7.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлювання газоподібних домішок
- 1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- 7.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- 7.2.1. Насадочні абсорбери
- 1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- 7.2.2. Тарілчасті абсорбери
- 7.2.3. Розпилюючі абсорбери
- 7.3. Розрахунок абсорбційних і хемосорбційних апаратів
- 7.3.1. Розрахунок насадочних абсорберів
- 7.3.2. Розрахунок тарілчастих абсорберів
- 7.3.3. Розрахунок розпилюючих абсорберів
- 7.4. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- Розділ 8 Адсорбційна очистка газових викидів
- 8.1. Використання методу адсорбції для вловлювання газоподібних сполук
- 8.2. Будова і принцип дії адсорберів
- 8.2.1. Адсорбери періодичної дії
- 1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- 1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- 11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- 8.2.2. Адсорбери безперервної дії
- 1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- 1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- 1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- 1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- 1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- 8.3. Принципи розрахунку адсорберів
- 8.3.1. Розрахунок адсорберів періодичної дії
- 8.3.2. Розрахунок адсорберів безперервної дії
- 8.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- Розділ 9 Конденсаційне очищення газових викидів
- 9.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- 9.2. Принцип конденсаційного очищення
- 9.3. Типи і конструкції конденсаторів
- 9.4. Розрахунок конденсаторів
- Розділ 10 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- 10.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- 10.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- 10.2.1. Установки термознешкодження газових викидів
- 1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- 1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- 1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- 1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- 10.2.2. Принципи розрахунку установок термознешкодження
- Розділ 11 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- 11.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- 11.4. Вловлювання аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- Розділ 12 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- 12.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- 12.2. Вибір варіантів газоочистки
- Частина ііі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів Розділ 13 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- 13.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- 13.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- 13.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- Розділ 14 Механічне пиловловлювання
- 14.1. Пилоосаджувальні камери
- 14.2. Циклонні осаджувачі
- 14.2.1. Конструкції циклонів
- 14.2.2. Розрахунок циклонів
- 14.3. Вихрові пиловловлювачі
- Розділ 15 Фільтрування аерозолів
- 15.1. Волокнисті фільтри
- 15.2. Тканинні фільтри
- 15.2.1. Фільтрувальні тканини
- 15.2.2. Рукавні фільтри
- 15.3. Зернисті фільтри
- 15.4. Розрахунок і вибір газових фільтрів
- Розділ 16 Мокре пиловловлювання
- 16.1. Порожнисті газопромивачі
- 16.2. Зрошувані циклони з водяною плівкою
- 16.3. Пінні пиловловлювачі
- 16.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- 16.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- Розділ 17 Електричне очищення газів
- 17.1. Принцип дії електрофільтрів
- 17.2. Конструкції електрофільтрів
- 17.3. Підбір і розрахунок електрофільтрів
- Розділ 18 Вдосконалення процесів і апаратів для пилогазоочистки
- 18.1. Спеціалізація апаратів
- 18.2. Попередня обробка аерозолів
- 18.3. Режимна інтенсифікація
- 18.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- 18.5. Багатоступінчате очищення
- Додатки
- Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- Технічні дані станції “Повітря-1”
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- Блок-схема структури технічних засобів станції “Повітря-1”
- Класифікація засобів відбору проб повітря
- Характеристики фільтрів, які використовуються при відборі проб атмосферного повітря (аналітичні фільтри для аерозолей афа)
- Характеристики витратомірних приладів
- Значення коефіцієнтів b, с для розрахунку швидкості газу при захлинанні
- Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- Значення коефіцієнта Генрі e для водних розчинів деяких газів (у таблиці дані значення e∙10-6 в мм рт. Ст.)
- Коефіцієнти дифузії газів і пари в повітрі (за нормальних умов)
- Атомні об’єми деяких елементів і молярні об’єми деяких газів
- Рівноважні дані по адсорбції пари бензолу із їх суміші з повітрям на активному вугіллі різних марок
- Значення коефіцієнтів а1 і в1 для деяких речовин розчинних у воді
- Фізико-хімічні властивості речовин
- Межі температур і величини тиску, що рекомендуються, для деяких рідких холодоносіїв
- Термічний опір δ/λ відкладення на стінці труби при обмиванні її різними середовищами
- Коефіцієнти густини ρ і теплопровідності λ деяких металів і сплавів
- Межі рекомендованих значень коефіцієнта n для визначення числа Nu в перехідному режимі
- Температури самозаймання Tс найбільш поширених горючих забруднювачів відхідних газів промисловості
- Література