2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
Нормативи збору за забруднення атмосферного повітря встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин. Органи Міністерством екології та охорони навколишнього природного середовища України разом з органами місцевого самоврядування або з місцевими державними адміністраціями визначають перелік платників збору та подають його до органів державної податкової служби. Нормативи збору встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу їх небезпеки.
Платниками збору є суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; громадяни, які здійснюють на території України викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Об’єктами обчислення збору є:
для стаціонарних джерел забруднення – обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря;
для пересувних джерел забруднення – обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.
Розміри збору за забруднення справляються за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин.
Нормативи збору за викиди основних забруднюючих речовин стаціонарними джерелами встановлюються на основі їх гранично допустимої концентрації, відносної оцінки економічного збитку від шкідливої дії викидів і затверджуються Міністерством екології та охорони навколишнього природного середовища України за погодженням із Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України (додаток ).
Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин, для яких не має затвердженої середньодобової гранично допустимої концентрації, слід застосовувати залежно від установленого класу небезпечності даної забруднюючої речовини, згідно з табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення залежно від класу небезпечності
Клас небезпечності | Норматив збору, грн. /т |
І | 572 |
II | 131 |
III | 19,5 |
IV | 4,5 |
Для забруднюючих речовин, на які не встановлено класів небезпечності, нормативи збору застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу згідно з табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Нормативи збору, який справляється за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, залежно від встановлених орієнтовно безпечних рівнів впливу
Орієнтовно-небезпечні рівні впливу сполук, мг/м | Норматив збору, грн. /т |
< 0,0001 | 24078 |
0,0001 - 0,001 | 2063 |
0,001 - 0,01 | 285 |
0,01 - 0,1 | 80 |
> 0,10 | 3 |
Для забруднюючих речовин, на які не встановлено класів небезпечності та орієнтовно безпечних рівнів впливу, норматив збору встановлюється за викид забруднюючої речовини І класу небезпечності.
Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення визначаються органами Міністерством екології та охорони навколишнього природного середовища України для платників збору на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів терміном на п’ять років на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів. Для пересувних джерел забруднення ліміти викидів забруднюючих речовин не встановлюються.
Порядок обчислення збору регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303 “Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору.” Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів.
Суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс) визначається за формулою:
де Млі – обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту;
Мпі – обсяг понадлімітного викиду (різниця між: обсягом фактичного викиду і ліміту) і-ої забруднюючої речовини в т;
Нбі – норматив збору за тонну і-ої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т);
Кнас – коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту;
Кф – коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту;
Кп – коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин – 5.
Значення коефіцієнтів, що враховують територіальні соціально-екологічні особливості, Кнас і Кф наведено в табл. 3.4 і 3.5 відповідно.
Таблиця 3.4
Коефіцієнт, який встановлюються залежно від чисельності жителів населеного пункту
Чисельність населення, тис. чоловік | Коефіцієнт Кнас |
До 100 | 1,00 |
100,1-250 | 1,20 |
250,1-500 | 1,35 |
500,1-1000 | 1,55 |
понад 1000 | 1,80 |
Таблиця 3.5
Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського населеного пункту
Тип населеного пункту | Коефіцієнт Кф |
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села) | 1,0 |
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський* та обласні центри, міста державного республіканського*, обласного значення)** | 1,25 |
Населені пункти, віднесені до курортних з перевагою рекреаційних функцій | 1,65 |
* Автономної Республіки Крим.
** Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1,65.
Нормативи збору, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення. Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення згідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 1 березня 1999р. обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду. Нормативи збору встановлюються в залежності від виду пального та транспорту (автомобільного, залізничного, морського та річкового).
Нормативи збору плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин автомобільним транспортом вказані в табл. 3.6.
Таблиця 3.6
Нормативи збору плати за викиди автомобільним транспортом
Вид пального | Норматив збору, грн./т |
Дизельне паливо | 4,5 |
Бензин: |
|
етилований | 6 |
не етилований | 4,5 |
Зріджений нафтовий газ | 6 |
Стиснений природний газ | 3 |
Збір, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, відноситься на валові витрати виробництва та обігу. Суми збору обчислюються платниками збору самостійно на підставі нормативів збору за ці викиди виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду і коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 3.4 і 3.5.
Нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин морськими та річковими суднами вказані в табл.3.7
Таблиця 3.7
Нормативи плати за викиди морськими та річковими суднами
Вид пального | Норматив збору, грн./т |
Бензин | 9 |
Дизельне паливо | 6 |
Мазут | 4,5 |
Нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом вказані в табл.3.8.
Таблиця 3.8
Нормативи плати за викиди залізничним транспортом
Вид пального | Норматив збору, грн./т |
Дизельне паливо | 4,5 |
Суми збору (Пвп), який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення визначається за формулою:
де Мі – кількість використаного пального і-го виду, у тонах;
Нбі – норматив збору за тонну і-го виду пального, у гривнях.
Контрольні запитання
Як сплачують за лімітні та понадлімітні викиди в атмосферне повітря?
Як розраховують розмір платежу за викиди в атмосферу?
- Атмосферного
- Навчальний посібник Кам’янець-Подільський
- Передмова
- Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- 1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- 1.2. Будова атмосфери
- 1.3. Забруднення атмосфери і його види
- 1.4. Джерела забруднення атмосфери
- 1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- 1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- 1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- 1.6.2. Кислотні опади
- 1.6.3. Запустелювання
- 1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- 2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- 2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- 2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- 2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- 2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- 3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- 3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- 4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- 4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- 4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- 4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- Розділ 5 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі спостережень за біологічними об’єктами
- 5.1. Біоіндикація атмосферного повітря
- 5.2. Забруднюючі речовини і їх суміші, які впливають на рослинний покрив
- 5.3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- Частина іі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- Розділ 6 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- 6.1. Основні напрямки захисту атмосфери від шкідливих домішок
- 6.2. Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- Розділ 7 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- 7.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлювання газоподібних домішок
- 1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- 7.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- 7.2.1. Насадочні абсорбери
- 1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- 7.2.2. Тарілчасті абсорбери
- 7.2.3. Розпилюючі абсорбери
- 7.3. Розрахунок абсорбційних і хемосорбційних апаратів
- 7.3.1. Розрахунок насадочних абсорберів
- 7.3.2. Розрахунок тарілчастих абсорберів
- 7.3.3. Розрахунок розпилюючих абсорберів
- 7.4. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- Розділ 8 Адсорбційна очистка газових викидів
- 8.1. Використання методу адсорбції для вловлювання газоподібних сполук
- 8.2. Будова і принцип дії адсорберів
- 8.2.1. Адсорбери періодичної дії
- 1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- 1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- 11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- 8.2.2. Адсорбери безперервної дії
- 1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- 1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- 1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- 1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- 1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- 8.3. Принципи розрахунку адсорберів
- 8.3.1. Розрахунок адсорберів періодичної дії
- 8.3.2. Розрахунок адсорберів безперервної дії
- 8.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- Розділ 9 Конденсаційне очищення газових викидів
- 9.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- 9.2. Принцип конденсаційного очищення
- 9.3. Типи і конструкції конденсаторів
- 9.4. Розрахунок конденсаторів
- Розділ 10 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- 10.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- 10.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- 10.2.1. Установки термознешкодження газових викидів
- 1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- 1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- 1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- 1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- 10.2.2. Принципи розрахунку установок термознешкодження
- Розділ 11 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- 11.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- 11.4. Вловлювання аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- Розділ 12 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- 12.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- 12.2. Вибір варіантів газоочистки
- Частина ііі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів Розділ 13 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- 13.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- 13.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- 13.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- Розділ 14 Механічне пиловловлювання
- 14.1. Пилоосаджувальні камери
- 14.2. Циклонні осаджувачі
- 14.2.1. Конструкції циклонів
- 14.2.2. Розрахунок циклонів
- 14.3. Вихрові пиловловлювачі
- Розділ 15 Фільтрування аерозолів
- 15.1. Волокнисті фільтри
- 15.2. Тканинні фільтри
- 15.2.1. Фільтрувальні тканини
- 15.2.2. Рукавні фільтри
- 15.3. Зернисті фільтри
- 15.4. Розрахунок і вибір газових фільтрів
- Розділ 16 Мокре пиловловлювання
- 16.1. Порожнисті газопромивачі
- 16.2. Зрошувані циклони з водяною плівкою
- 16.3. Пінні пиловловлювачі
- 16.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- 16.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- Розділ 17 Електричне очищення газів
- 17.1. Принцип дії електрофільтрів
- 17.2. Конструкції електрофільтрів
- 17.3. Підбір і розрахунок електрофільтрів
- Розділ 18 Вдосконалення процесів і апаратів для пилогазоочистки
- 18.1. Спеціалізація апаратів
- 18.2. Попередня обробка аерозолів
- 18.3. Режимна інтенсифікація
- 18.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- 18.5. Багатоступінчате очищення
- Додатки
- Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- Технічні дані станції “Повітря-1”
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- Блок-схема структури технічних засобів станції “Повітря-1”
- Класифікація засобів відбору проб повітря
- Характеристики фільтрів, які використовуються при відборі проб атмосферного повітря (аналітичні фільтри для аерозолей афа)
- Характеристики витратомірних приладів
- Значення коефіцієнтів b, с для розрахунку швидкості газу при захлинанні
- Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- Значення коефіцієнта Генрі e для водних розчинів деяких газів (у таблиці дані значення e∙10-6 в мм рт. Ст.)
- Коефіцієнти дифузії газів і пари в повітрі (за нормальних умов)
- Атомні об’єми деяких елементів і молярні об’єми деяких газів
- Рівноважні дані по адсорбції пари бензолу із їх суміші з повітрям на активному вугіллі різних марок
- Значення коефіцієнтів а1 і в1 для деяких речовин розчинних у воді
- Фізико-хімічні властивості речовин
- Межі температур і величини тиску, що рекомендуються, для деяких рідких холодоносіїв
- Термічний опір δ/λ відкладення на стінці труби при обмиванні її різними середовищами
- Коефіцієнти густини ρ і теплопровідності λ деяких металів і сплавів
- Межі рекомендованих значень коефіцієнта n для визначення числа Nu в перехідному режимі
- Температури самозаймання Tс найбільш поширених горючих забруднювачів відхідних газів промисловості
- Література