16.2. Зрошувані циклони з водяною плівкою
Ефект дії зрошуваного циклону в порівнянні із звичайним циклоном посилюється тим, що пил, що відкидається під дією відцентрових сил до стінок циклону, значною мірою поглинається водяною плівкою і перетворюється на шлам. В результаті запобігає вторинне віднесення пилу, що виділився з потоку.
У циклонах з водяною плівкою небезпека вибуху і спалаху пилу практично усувається.
Зрошуваний циклон типу ЦВП (мал. 6.3) складається з циліндрового корпусу з конічним днищем і воздухоотводящим патрубком і воздухоподводящей равлика. Запилене повітря підводиться по дотичній до корпусу з швидкістю близько 20 м/с. Поверхня стінок апарату зрошується водою за допомогою сопел, розташованих рівномірно у верхній частині циклону. Сопла знаходяться також у вхідному патрубку і призначені для змиву відкладень пилу. Тиск води перед соплами 2...2,5 кПа. Питома витрата води - 0,05...0,3 л/м . Одиночні циклони з водяною плівкою розраховані на очищення 1...20 тис. м /ч запиленого газу і у всьому діапазоні продуктивності забезпечують достатній ступінь очищення.
Рис. 16.3. Циклон з водяною плівкою ЦВП: 1 - корпус; 2 - вихідний патрубок; 3 - равлик; 4 - колектор; 5 - конусний патрубок (гідрозасув); 6 - вхідний патрубок.
Циклон з водяною плівкою типу ЦВП можна використовувати для очищення низькотемпературних газів з будь-яким видом пилу, що не цементується, окрім тієї, що схоплюється і реагує з водою. Він може бути застосований як каплеуловителя в установках з трубами Вентурі.
Загальна ефективність ЦВП - до 90 %, фракційна ефективність уловлювання частинок розміром 5... 10 мкм до 90.. .95 %.
Основні характеристики газопромивщиків ЦВП приведені в табл. 6.4 і 6.5.
Таблиця 6.4
Характеристика циклонів з водяною плівкою
Виконання циклону | Швидкість повітря, м/с | Гідравлічний опір, Па | Коефіцієнт гідравлічного опору | |||||
наимень шая* | найбільша** | найменша* | найбільша** | найменше | найбільше | віднесений к vBX, ^звх | віднесений к v0, | |
Основне | 16 | 25,6 | 4,5 | 7,05 | 360 | 915 | 2,3 | 30 |
Для роботи з підвищеною швидкістю | 32 | 44 |
| 6,0 | 940 | 1780 | 1,5 | 78 |
Гідравлічний опір циклонів ЦВП залежить від витрати газу і конструкції апарату. На мал. 6.4 приведена номограма для визначення гідравлічного опору ЦВП різних типоразмеров залежно від витрати газу.
*У вхідному отворі циклону vBX.
||Умовна середня в поперечному перетині циклону v0.
Таблиця 6.5.
Основні розміри зрошуваних циклонів ЦВП.
Тип циклону | Розміри, мм | Загальна маса, кг | ||||
D | Б |
| Н | axb | ||
цвп-з | 315 | 445 | 283 | 2436 | 110x195 | 63,9 |
ЦВП-4 | 400 | 505 | 360 | 3014 | 140x250 | 106,7 |
ЦВП-5 | 500 | 640 | 450 | 3684 | 175x310 | 161 |
ЦВП-6 | 630 | 765 | 565 | 4554 | 220x390 | 237 |
ЦВП-8 | 800 | 1025 | 720 | 5699 | 280x495 | 369,7 |
ЦВП-10 | 1000 | 1335 | 900 | 7044 | 350x620 | 569,5 |
Рис. 16.4. Номограма для визначення гідравлічного опору АР циклону ЦВП залежно від витрати газу Уї діаметру аппарата/).
Ступінь очищення газу в циклоні ЦВП можна визначити на основі двох графіків, приведених на мал. 6.5 і 6.6.
По мал. 6.5 визначають діаметр частинок пилу, що уловлюються на 50%, залежно від гідравлічного опору апарату. Графік, приведений на мал. 6.6, побудований для певних умов: р\= 2650 кг/м
t= 20 °С, цэг = 1,83-10"5 Па-с, тому для інших умов величина діаметру частинок, уловлених на 50% (d50), уточнюється по залежності:
З э д \ °’5
4 = d% (6-13)
де ^50д, d5q - діаметри частииц, уловлених на 50% відповідно в дійсних і еталонних умовах.
Ступінь або ефективність фракційного очищення визначається по номограмі (мал. 6.6).
Для цього спочатку визначають параметр ст, а по кривою розподілу D (d), побудованою в логарифмічно імовірнісних координатах на основі властивостей інтеграла вірогідності:
\na = \n(dm/dl6) = \n(djdm) (6.14)
де dm - медіанний розмір частинок нормального розподілу, який є таким розміром, при якому маса частинок більше dm рівна кількості частинок дрібніше dm; d16 і dS4 - розміри частинок, відповідні ординатам 16 і 84% кривій D (d).
Рис. 16.5. Залежність діаметру частинок пилу, що уловлюються на 50% dn=50, від гідравлічного опору АР і діаметру циклону ЦВП в основному (а) і швидкісного (б) виконання.
Рис. 16.6. Номограма для визначення ступеня очищення в циклонах ЦВП
Потім з координати d^=50 на осі абсцис номограми (див. мал. 6.6) проводять пряму під кутом, відповідним знайденому по формулі (6.14) значенню ст. Таким чином, номограма є як би підготовленою до роботи.
Для визначення ступеня фракційного очищення необхідно для кожного середнього діаметру фракції знайти по лінії а відповідну ординату ступеня очищення.
Загальний ступінь очищення для всього складу пилу знаходять по формулі:
Јобщ = ^АЯЈ{, (6.15)
i=i
де Щ - масова частка фракції i -го розміру; ei - ступінь очищення пилу
від частинок i -го розміру; п - число вузьких фракцій у складі пилу.
Слід мати на увазі, що розглянутий метод розрахунку ефективності очищення розроблений для пилу з dn=50 = 5...32 мкм, тому поширювати метод на дуже тонкий пил (d50 < 3 мкм) не слід.
Крім того, метод розроблявся для повністю змочуваного пилу, тому для незмочуваного пилу набутого значення ^50 для основного і швидкісного ЦВП слід збільшити відповідно в 2,2 і 1,9 разу, а при змочуванні 25...75% - в 1,5 і 1,4 разу.
Циклони-газопромивщики типу СИОТ працюють при підвищених швидкостях газового потоку (14...20 м/с). На відміну від циклонів ЦВП швидкісні промивачі СИОТ мають усередині додаткові завихорювачі, що дозволяє їх використовувати для очищення великих об’ємів газів (до 300 тис. м /ч) без зниження ефективності.
Газопромивщики типу СИОТ мають непоганий ступінь очищення і розраховані на уловлювання змочуваного не волокнистого пилу, що не схоплюється, при початковій запиленій до 5 г/м. У швидкісних промивачах СИОТ частинки пилу більше 5 мкм уловлюються більш ніж на 99%.
Основні характеристики апаратів приведені в таблиці 6.6.
Таблиця 6.6.
Технічні характеристики газопромивщиків СИОТ
Показатели | Номер газопромывателя | ||||||||
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
Производительность, м/с, при скорости 14 м/с 20 м/с |
3,5 4,9 |
4,9 6,9 |
6,9 9,7 |
9,7 13,9 |
13,9 20,8 |
20,8 27,8 |
27,8 38,9 |
38,9 55,6 |
55,6 77,8 |
Диаметр входа, мм | 560 | 665 | 790 | 940 | 1120 | 1330 | 1580 | 1880 | 2240 |
Внутренний диаметр аппарата, мм | 1344 | 1596 | 1896 | 2256 | 2688 | 3192 | 3792 | 4512 | 5400 |
Максимальный расход воды, л/с | 0,56 | 0,78 | 1,1 | 1,5 | 2,1 | зд | 4,3 | 6,1 | 8,6 |
Циклони-промивачі СИОТ за інших рівних умов мають габаритні розміри в 2,5...3 разу менше, ніж габаритні розміри скрубера, ефективність тих і інших апаратів приблизно однакова.
Розрахунки характеристик циклонів з водяною плівкою ЦВП і ступені очищення оброблюваних газів по імовірнісному методу проводяться в наступному порядку.
По перепаду, що розташовується, тиск вибирає вид виконання апарату. Циклон в основного виконання має менший опір (лінія 1, значення Арг на графіці мал. 6.7; Ј = 30, чим циклон із зменшеним вхідним перетином (лінія 2, значення Ар2 на графіці рис.6.7; З = 75). По заданій витраті газових викидів знаходять з графіка мал. 6.7 діаметр апарату і відповідну величину втрати тиску.
По графіку мал. 6.8 знаходять величину d50. Значення lg ач приймають рівним 0,838.
По формулі (4.38) визначають параметр осадження jc і з таблиці 4.1 знаходять повний коефіцієнт очищення.
Обгрунтовують необхідність застосування газопромивщика ЦВП або приводять причини відмови. Слід взяти до уваги, що вміст дисперсних частинок в оброблюваних газових викидах не повинна перевищувати 2 г/м3. При вищих концентраціях циклони з водяною плівкою рекомендується використовувати як другий ступінь очищення з установкою на першому ступені сухого пиловіддільника.
Рис. 6.7. Залежність перепаду тиску від витрати газу в газопромивщику ЦВП: 1 - циклон в основного виконання; 2 - циклон із зменшеним вхідним перетином.
Розрахунки параметрів відцентрового газопромивщика СИОТ виконують аналогічно попередньому.
Рис.6.8. Залежність d50 від діаметру газопромивщика ЦВП: 1 - циклон в основного виконання; 2 - циклон із зменшеним вхідним
перетином.
- Атмосферного
- Навчальний посібник Кам’янець-Подільський
- Передмова
- Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- 1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- 1.2. Будова атмосфери
- 1.3. Забруднення атмосфери і його види
- 1.4. Джерела забруднення атмосфери
- 1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- 1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- 1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- 1.6.2. Кислотні опади
- 1.6.3. Запустелювання
- 1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- 2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- 2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- 2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- 2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- 2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- 3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- 3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- 4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- 4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- 4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- 4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- Розділ 5 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі спостережень за біологічними об’єктами
- 5.1. Біоіндикація атмосферного повітря
- 5.2. Забруднюючі речовини і їх суміші, які впливають на рослинний покрив
- 5.3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- Частина іі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- Розділ 6 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- 6.1. Основні напрямки захисту атмосфери від шкідливих домішок
- 6.2. Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- Розділ 7 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- 7.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлювання газоподібних домішок
- 1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- 7.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- 7.2.1. Насадочні абсорбери
- 1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- 7.2.2. Тарілчасті абсорбери
- 7.2.3. Розпилюючі абсорбери
- 7.3. Розрахунок абсорбційних і хемосорбційних апаратів
- 7.3.1. Розрахунок насадочних абсорберів
- 7.3.2. Розрахунок тарілчастих абсорберів
- 7.3.3. Розрахунок розпилюючих абсорберів
- 7.4. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- Розділ 8 Адсорбційна очистка газових викидів
- 8.1. Використання методу адсорбції для вловлювання газоподібних сполук
- 8.2. Будова і принцип дії адсорберів
- 8.2.1. Адсорбери періодичної дії
- 1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- 1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- 11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- 8.2.2. Адсорбери безперервної дії
- 1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- 1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- 1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- 1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- 1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- 8.3. Принципи розрахунку адсорберів
- 8.3.1. Розрахунок адсорберів періодичної дії
- 8.3.2. Розрахунок адсорберів безперервної дії
- 8.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- Розділ 9 Конденсаційне очищення газових викидів
- 9.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- 9.2. Принцип конденсаційного очищення
- 9.3. Типи і конструкції конденсаторів
- 9.4. Розрахунок конденсаторів
- Розділ 10 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- 10.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- 10.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- 10.2.1. Установки термознешкодження газових викидів
- 1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- 1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- 1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- 1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- 10.2.2. Принципи розрахунку установок термознешкодження
- Розділ 11 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- 11.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- 11.4. Вловлювання аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- Розділ 12 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- 12.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- 12.2. Вибір варіантів газоочистки
- Частина ііі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів Розділ 13 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- 13.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- 13.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- 13.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- Розділ 14 Механічне пиловловлювання
- 14.1. Пилоосаджувальні камери
- 14.2. Циклонні осаджувачі
- 14.2.1. Конструкції циклонів
- 14.2.2. Розрахунок циклонів
- 14.3. Вихрові пиловловлювачі
- Розділ 15 Фільтрування аерозолів
- 15.1. Волокнисті фільтри
- 15.2. Тканинні фільтри
- 15.2.1. Фільтрувальні тканини
- 15.2.2. Рукавні фільтри
- 15.3. Зернисті фільтри
- 15.4. Розрахунок і вибір газових фільтрів
- Розділ 16 Мокре пиловловлювання
- 16.1. Порожнисті газопромивачі
- 16.2. Зрошувані циклони з водяною плівкою
- 16.3. Пінні пиловловлювачі
- 16.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- 16.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- Розділ 17 Електричне очищення газів
- 17.1. Принцип дії електрофільтрів
- 17.2. Конструкції електрофільтрів
- 17.3. Підбір і розрахунок електрофільтрів
- Розділ 18 Вдосконалення процесів і апаратів для пилогазоочистки
- 18.1. Спеціалізація апаратів
- 18.2. Попередня обробка аерозолів
- 18.3. Режимна інтенсифікація
- 18.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- 18.5. Багатоступінчате очищення
- Додатки
- Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- Технічні дані станції “Повітря-1”
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- Блок-схема структури технічних засобів станції “Повітря-1”
- Класифікація засобів відбору проб повітря
- Характеристики фільтрів, які використовуються при відборі проб атмосферного повітря (аналітичні фільтри для аерозолей афа)
- Характеристики витратомірних приладів
- Значення коефіцієнтів b, с для розрахунку швидкості газу при захлинанні
- Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- Значення коефіцієнта Генрі e для водних розчинів деяких газів (у таблиці дані значення e∙10-6 в мм рт. Ст.)
- Коефіцієнти дифузії газів і пари в повітрі (за нормальних умов)
- Атомні об’єми деяких елементів і молярні об’єми деяких газів
- Рівноважні дані по адсорбції пари бензолу із їх суміші з повітрям на активному вугіллі різних марок
- Значення коефіцієнтів а1 і в1 для деяких речовин розчинних у воді
- Фізико-хімічні властивості речовин
- Межі температур і величини тиску, що рекомендуються, для деяких рідких холодоносіїв
- Термічний опір δ/λ відкладення на стінці труби при обмиванні її різними середовищами
- Коефіцієнти густини ρ і теплопровідності λ деяких металів і сплавів
- Межі рекомендованих значень коефіцієнта n для визначення числа Nu в перехідному режимі
- Температури самозаймання Tс найбільш поширених горючих забруднювачів відхідних газів промисловості
- Література