14.2. Циклонні осаджувачі
Найбільшого поширення в системах пилоочистки набули циклони. Циклони широко застосовуються для очищення від пилу вентиляційних і технологічних викидів у всіх галузях народного господарства.
На практиці система вловлювання частинок створюється шляхом додання запиленому потоку закрученого або обертального руху, обмеженого циліндричними стінками. Частинки осідають при відкиданні на стінки. Такий пристрій називається циклоном.
Ефективність циклонів можна пояснити на наступному прикладі. Частинка масою т що рухається по круговій траєкторії радіусу r з тангенціальною швидкістю uT, схильна до дії відцентрової сили т иТ2/r. Для типових умов uT=15 м/с, r=0,6 м ця сила приблизно в 39 разів перевищує силу тяжіння. Тому вказана сила може різко збільшити осадження в камері.
Циклони прості у виготовленні, надійні в експлуатації при високому тиску і температурах, забезпечують фракційну ефективність очищення на рівні 80...95% від частинок пилу розміром більше 10 мкм. Циклони в основному рекомендується використовувати перед високоефективними апаратами пилоочистки (тканинними і електрофільтрами). В ряді випадків циклони забезпечують ефективність очищення, достатню для викиду газів або повітря в атмосферу.
В Україні для циклонів прийнятий стандартизований ряд внутрішніх діаметрів D: 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900, 1000, 1200, 1400, 1600, 1800, 2000, 2400 і 3000 мм. Для всіх одиночних циклонів бункери виконуються циліндричними з конічним днищем. Діаметр бункера приймають 1,5∙D для циліндричних і 1,1...1,2∙D для конічних циклонів. Висота циліндричної частини бункера приймається 0,8∙D, кут конусності стінок днища − 60°.
Циклони діляться на циклони великої продуктивності і циклони високої ефективності. Перші мають зазвичай великий діаметр і забезпечують очищення значних кількостей повітря. Другі − порівняно невеликого діаметру (до 500...600 мм). Дуже часто застосовують групове встановлення цих циклонів, сполучених паралельно по повітрю.
Ефективність очищення газу в циклонах в основному визначається дисперсним складом і густиною частинок вловлюваного пилу, а також в’язкістю газу, залежною від його температури. При зменшенні діаметру циклону і підвищенні до певної межі швидкості газу в циклоні ефективність очищення зростає. Тому діаметри циклонів, що серійно випускаються, не перевищують 5 м.
Циклони, як правило, використовують для грубого і середнього очищення повітря від сухого пилу, що не злипається. Прийнято вважати, що вони володіють порівняно невеликою фракційною ефективністю в області фракцій пилу розміром до 5...10 мкм, що є основним їх недоліком. Проте циклони, особливо циклони високої ефективності, вловлюють значну частину пилу розміром до 10 мкм − до 80 і більше відсотків.
В сучасних високоефективних циклонах, в конструкції яких враховані особливості вловлюваного пилу, вдалося істотно підвищити загальну і фракційну ефективність очищення. Відмічений вище недолік обумовлений особливостями роботи циклонів, зокрема, турбулізацією потоку запиленого повітря, яка перешкоджає сепарації пилу.
Розроблено і застосовується в техніці знепилювання велике число різних типів циклонів, які відрізняються один від одного формою, співвідношенням розмірів елементів і так далі (рис. 14.4).
Конструктивно циклони можуть бути виконані одиночними, груповими і батарейними. Серед одиночних і групових циклонів найбільшого поширення набули циклони НДІОГазу типів ЦН-15 і СК-ЦН продуктивністю 600...230000 м3/год, а серед батарейних циклонів − типів БЦ-2, ПБЦ, ЦБ-254Р, ЦБ-150У продуктивністю від 12000 до 480000 м3/год. Ефективність очищення в батарейних циклонах вища, ніж в одиночних або групових, оскільки в них циклонні елементи мають значно менший діаметр при рівній продуктивності.
Запилене повітря поступає в циклон через патрубок, очищений, − видаляється через вихлопну трубу. Залежно від способу підведення повітря до циклону розрізняють циклони з тангенціальним і спіральним підведенням повітря. За інших рівних умов циклони із спіральним підведенням володіють вищою ефективністю очищення. Потік запиленого повітря входить в корпус циклону зазвичай із швидкістю 14...20 м/с.
Застосовують циклони праві (обертання потоку запиленого повітря за годинниковою стрілкою, якщо дивитися зверху) і ліві (обертання проти годинникової стрілки).
Швидкість газу у вільному перетині циліндричної частини циклонів повинна лежати в межах 2,5...3,5 м/с. У звичайних умовах оптимальною вважається швидкість 3,5 м/с, а швидкість 2,5 м/с рекомендується приймати при роботі з абразивним пилом.
Рис. 14.4. Основні типи конструкцій циклонів: а − циклон НДІОГазу; б − СІОП; в − ВЦНІІОП; г − СК-ЦН-34; д − ЛІОТ; 1 − корпус; 2 − вхідний патрубок; 3 – равликоподібний випускний патрубок
Запилені гази подаються в циклони через тангенціальні або аксіальні завихорювачі і здійснюють всередині апаратів складний обертально-поступальний рух, характеристики якого вивчені ще недостатньо. На частинки, зважені в потоці всередині циклону, діє сила інерції, яка прагне змістити їх з криволінійних ліній струму по дотичним, направленим під деяким кутом вниз і до стінки корпусу. Частинки, що дотикаються до внутрішньої поверхні стінки, під дією сил тяжіння, інерції і газового потоку, що опускається, ковзають вниз і потрапляють в пилоприймач (бункер). Частинки, що не досягли стінки, продовжують рух по криволінійних лініях струмини і можуть бути винесені з циклону газовим потоком, який може захопити і деяку кількість частинок, що осіли в бункер.
Вважаючи, що траєкторії руху зважених частинок близькі до кругових, можна величину виникаючої сили інерції прийняти пропорційною квадрату тангенціальної швидкості, масі частинок і обернено пропорційною радіусу обертання. Так, при радіусі обертання менше метра і тангенціальній швидкості в межах 10...15 м/с сила інерції на порядок перевершує силу тяжіння. З цієї причини сепарація частинок в циклонах відбувається набагато інтенсивніше, ніж в гравітаційних осаджувачах.
Оскільки інерційна сила пропорційна масі, то дрібні частинки вловлюються в циклонах погано. Ступінь очищення аерозолів з розмірами частинок понад 10 мкм знаходиться в межах 80...95%, а дрібніших частинок − набагато гірше. Збільшення ефекту осадження частинок за рахунок зменшення діаметру циклону і підвищення швидкості потоку можливо до деякої межі, обмеженої технічними і економічними чинниками, такими як зростання енергетичних витрат, погіршення очищення внаслідок повторного захоплення відсепарованих частинок, абразивний знос, збільшення металоємності і іншими. Для широко поширених циклонів оптимальні значення швидкостей потоків і конструктивних параметрів встановлені дослідним шляхом і приводяться в довідковій літературі.
- Атмосферного
- Навчальний посібник Кам’янець-Подільський
- Передмова
- Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- 1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- 1.2. Будова атмосфери
- 1.3. Забруднення атмосфери і його види
- 1.4. Джерела забруднення атмосфери
- 1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- 1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- 1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- 1.6.2. Кислотні опади
- 1.6.3. Запустелювання
- 1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- 2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- 2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- 2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- 2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- 2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- 3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- 3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- 4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- 4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- 4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- 4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- Розділ 5 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі спостережень за біологічними об’єктами
- 5.1. Біоіндикація атмосферного повітря
- 5.2. Забруднюючі речовини і їх суміші, які впливають на рослинний покрив
- 5.3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- Частина іі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- Розділ 6 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- 6.1. Основні напрямки захисту атмосфери від шкідливих домішок
- 6.2. Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- Розділ 7 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- 7.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлювання газоподібних домішок
- 1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- 7.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- 7.2.1. Насадочні абсорбери
- 1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- 7.2.2. Тарілчасті абсорбери
- 7.2.3. Розпилюючі абсорбери
- 7.3. Розрахунок абсорбційних і хемосорбційних апаратів
- 7.3.1. Розрахунок насадочних абсорберів
- 7.3.2. Розрахунок тарілчастих абсорберів
- 7.3.3. Розрахунок розпилюючих абсорберів
- 7.4. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- Розділ 8 Адсорбційна очистка газових викидів
- 8.1. Використання методу адсорбції для вловлювання газоподібних сполук
- 8.2. Будова і принцип дії адсорберів
- 8.2.1. Адсорбери періодичної дії
- 1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- 1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- 11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- 8.2.2. Адсорбери безперервної дії
- 1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- 1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- 1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- 1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- 1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- 8.3. Принципи розрахунку адсорберів
- 8.3.1. Розрахунок адсорберів періодичної дії
- 8.3.2. Розрахунок адсорберів безперервної дії
- 8.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- Розділ 9 Конденсаційне очищення газових викидів
- 9.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- 9.2. Принцип конденсаційного очищення
- 9.3. Типи і конструкції конденсаторів
- 9.4. Розрахунок конденсаторів
- Розділ 10 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- 10.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- 10.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- 10.2.1. Установки термознешкодження газових викидів
- 1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- 1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- 1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- 1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- 10.2.2. Принципи розрахунку установок термознешкодження
- Розділ 11 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- 11.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- 11.4. Вловлювання аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- Розділ 12 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- 12.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- 12.2. Вибір варіантів газоочистки
- Частина ііі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів Розділ 13 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- 13.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- 13.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- 13.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- Розділ 14 Механічне пиловловлювання
- 14.1. Пилоосаджувальні камери
- 14.2. Циклонні осаджувачі
- 14.2.1. Конструкції циклонів
- 14.2.2. Розрахунок циклонів
- 14.3. Вихрові пиловловлювачі
- Розділ 15 Фільтрування аерозолів
- 15.1. Волокнисті фільтри
- 15.2. Тканинні фільтри
- 15.2.1. Фільтрувальні тканини
- 15.2.2. Рукавні фільтри
- 15.3. Зернисті фільтри
- 15.4. Розрахунок і вибір газових фільтрів
- Розділ 16 Мокре пиловловлювання
- 16.1. Порожнисті газопромивачі
- 16.2. Зрошувані циклони з водяною плівкою
- 16.3. Пінні пиловловлювачі
- 16.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- 16.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- Розділ 17 Електричне очищення газів
- 17.1. Принцип дії електрофільтрів
- 17.2. Конструкції електрофільтрів
- 17.3. Підбір і розрахунок електрофільтрів
- Розділ 18 Вдосконалення процесів і апаратів для пилогазоочистки
- 18.1. Спеціалізація апаратів
- 18.2. Попередня обробка аерозолів
- 18.3. Режимна інтенсифікація
- 18.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- 18.5. Багатоступінчате очищення
- Додатки
- Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- Технічні дані станції “Повітря-1”
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- Блок-схема структури технічних засобів станції “Повітря-1”
- Класифікація засобів відбору проб повітря
- Характеристики фільтрів, які використовуються при відборі проб атмосферного повітря (аналітичні фільтри для аерозолей афа)
- Характеристики витратомірних приладів
- Значення коефіцієнтів b, с для розрахунку швидкості газу при захлинанні
- Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- Значення коефіцієнта Генрі e для водних розчинів деяких газів (у таблиці дані значення e∙10-6 в мм рт. Ст.)
- Коефіцієнти дифузії газів і пари в повітрі (за нормальних умов)
- Атомні об’єми деяких елементів і молярні об’єми деяких газів
- Рівноважні дані по адсорбції пари бензолу із їх суміші з повітрям на активному вугіллі різних марок
- Значення коефіцієнтів а1 і в1 для деяких речовин розчинних у воді
- Фізико-хімічні властивості речовин
- Межі температур і величини тиску, що рекомендуються, для деяких рідких холодоносіїв
- Термічний опір δ/λ відкладення на стінці труби при обмиванні її різними середовищами
- Коефіцієнти густини ρ і теплопровідності λ деяких металів і сплавів
- Межі рекомендованих значень коефіцієнта n для визначення числа Nu в перехідному режимі
- Температури самозаймання Tс найбільш поширених горючих забруднювачів відхідних газів промисловості
- Література