1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника

Термоокислювальне знешкодження концентрованих газів проводиться в установках, які зазвичай складаються з топкових і пальникових пристроїв з димарями для відведення продуктів згорання і теплоутилізаторами.

Схеми термічних нейтралізаторів показані на рис. 10.5 і 10.6. Конструкція нейтралізатора повинна забезпечувати нейтралізацію токсичного продукту Для цього час перебування його в нейтралізаторі складає 0,1…1,0 с. Температура спалювання на 100...150°С перевищує температуру самозапалення, наведені в додатку .

Рис. 10.5. Схема термічного нейтралізатора промислових газових відходів без теплообмінника

Рис. 10.6. Схема термічного нейтралізатора промислових газових відходів з теплообмінником

Конструкції топкових пристроїв для печей термознешкодження можна розділити на камерні, циклонні, шахтні і барабанні. Найбільш поширені вертикальні і горизонтальні камерні (рис.10.7, а), а також циклонні горизонтальні (рис.10.7, б) конструкції.

Рис. 10.7. Конструкції топкових пристроїв

а − камерна піч для спалювання газоподібних відходів (1 − корпус печі; 2 − отвір; 3 − колектор; 4 − газоподібні відходи; 5 − розподільні патрубки; 6 − фронтова стіна; 7 − пальник; 8 − перфорована стінка; 9 − під; 10 − камера; 11 − камера для утилізації тепла); б − циклонна горизонтальна піч (1 − пальник; 2 − циліндрична камера; 3 − патрубки для відхідного газу)

У циклонних печах організовується обертально-поступальний рух продуктів горіння, що забезпечує більший час перебування оброблюваних газів, ніж в камерних печах таких же габаритів. Останні зазвичай конструюють одно- або двоходовими по димових газах. Вони можуть бути прямокутного або круглого перерізу. Вертикальні прямокутні конструкції мають гірше заповнення об’єму топки димовими газами в порівнянні з горизонтальними топками круглого перерізу. У камерних топках можливий пристрій додаткових зведень, що підвищують температуру в реакційній зоні, що неможливо виконати в циклонних печах. Зрештою конструкція і габарити топкового пристрою виконуються такими, щоб забезпечити необхідний час перебування вихідних газів в зоні високих температур.

Тип пальникового пристрою для установок термознешкодження і схему підведення відхідних газів вибирають залежно від їх складу. Газові викиди з високим вмістом кисню, які можуть бути використані в якості як повітря для дуття, найвигідніше подавати в повітряні тракти газопальникові пристрої дуття. Багаті пальним газові викиди з низьким вмістом (або відсутністю) кисню можна подавати безпосередньо в газові і повітряні тракти пальників дуття. Пальники інжекційного типу для цих цілей практично непридатні через нестабільність складу викидів. В той же час інжекційні пальники, що працюють на паливному газі стабільного складу, знаходять застосування як пілотні (що підтримують горіння) пристрої. Висока температура в зоні горіння таких пальників забезпечує термоокиснення забруднювача при коливаннях складу оброблюваних газів. Крім того, вони не вимагають витрат електроенергії на подачу повітря для горіння.

Одна з конструкцій факельного пальника з паровими дюзами показана на рис. 10.8, пальник для спалювання галогеновмісних домішок представлений на рис. 10.9.

Рис. 10.8. Факельний пальник з паровими дюзами