14.2.1. Конструкції циклонів
Циклони НДІОГаз. В інституті НДІОГаз розроблений ряд конструкцій циліндричних і конічних циклонів. Широкого поширення набули циліндричні циклони (рис. 14.5) ЦН-11, ЦН-15, ЦН-15У, ЦН-24. Цифрове позначення циклону відповідає куту нахилу кришки апарату і патрубка, що підводить запилений потік. Для даних циклонів характерна подовжена циліндрична частина корпусу. Циклон ЦН-15У має укорочену конічну частину. Його застосовують при обмеженні по висоті, він має дещо гірші показники, ніж ЦН-15.
Рис. 14.5. Циклон ЦН конструкції Рис. 14.6. Групова установка
НДІОГаз циклонів ЦН
Циклон ЦН-11 призначений для очищення повітря (газів) від сухого неволокнистого пилу, що не злипається, утворюється в різних помольних і дробильних установках і при транспортуванні сипких матеріалів.
Для вловлювання вибухонебезпечного і легкозаймистого пилу циклони ЦН повинні бути виконані за спеціальними кресленнями і не мати вузлів, де могло б відбуватися скупчення пилу, і повинні бути забезпечені необхідною кількістю вибухових клапанів.
Циліндричні циклони ЦН залежно від необхідної продуктивності можна встановлювати одиночно або компонувати в групи по два, чотири, шість, вісім циклонів (рис. 14.6).
Співвідношення розмірів (у долях внутрішнього діаметру) для циклонів ЦН-11, ЦН-15, ЦН-15У, ЦН-24 подано в табл. 14.2.
Таблиця 14.2.
Співвідношення розмірів (у долях внутрішнього діаметру) для циклонів ЦН-11, ЦН-15, ЦН-15У, ЦН-24
Найменування | Тип циклону | |
ЦН-15; ЦН-15у; ЦН-24 | ЦН-11 | |
Внутрішній діаметр вихлопної труби, d | 0,59 для всіх типів |
|
Внутрішній діаметр пиловипускного отвору, d1 | 0,3-0,4* для всіх типів |
|
Ширина вхідного патрубка в циклоні (внутрішній розмір), b | 0,2 для всіх типів |
|
Ширина вхідного патрубка на вході (внутрішній розмір), b1 | 0,26 для всіх типів |
|
Довжина вхідного патрубка, l | 0,6 для всіх типів |
|
Діаметр середньої лінії циклону, Dср | 0,8 для всіх типів |
|
Висота установки фланця, hф | 0,1 для всіх типів |
|
Кут нахилу кришки і вхідного патрубка циклону, α | 15*; 15*; 24* | 11* |
Висота вхідного патрубка (внутрішній діаметр), а | 0,66; 0,66; 1,11 | 0,48 |
Висота вихлопної труби, hT | 1,74; 1,5; 2,11 | 1,56 |
Висота циліндрової частини циклону, Нц | 2,26; 1,51; 2,11 | 2,06 |
Висота конуса циклону, Нк | 2,0; 1,50; 1,75 | 2,0 |
Висота зовнішньої частини вихлопної труби, hB | 0,3; 0,3; 0,4 | 0,3 |
Загальна висота циклону, Н | 4,56; 3,31; 4,26 | 4,38 |
До конічних циклонів НДІОгаз відносяться апарати СДК-ЦН-33, СК-ЦН-34, СК-ЦН-34М (рис. 14.2,г; табл. 14.3). Циклони мають подовжену конічну частину і спіральний вхідний патрубок. Циклони володіють високою ефективністю очищення. Вони призначалися для вловлювання сажі.
Таблиця 14.3.
Співвідношення розмірів (у долях діаметру D) для циклонів СДК-ЦН-33, СК-ЦН-34, СК-ЦН-34М
Найменування | Тип циклону | ||
СДК-ЦН-33 | СК-ЦН-34 | СК-ЦН-34М | |
Внутрішній діаметр циліндричної частини, D | До 3500 мм | До 4000 мм | |
Висота циліндричної частини, Hц | 0,535 | 0,515 | 0,4 |
Висота конічної частини, Нк | 3,0 | 2,110 | 2,6 |
Внутрішній діаметр вихлопної труби, d | 0,334 | 0,340 | 0,22 |
Внутрішній діаметр пиловипускного отвору, d1 | 0,334 | 0,229 | 0,18 |
Ширина вхідного патрубка, b | 0,264 | 0,214 | 0,18 |
Висота зовнішньої частини вихлопної труби, hB | 0,2-0,3 | 0,2-0,3 | 0,3 |
Висота установки фланця, hфп | од | од | од |
Висота вхідного патрубка, а | 0,535 | 0,515 | 0,4 |
Довжина вхідного патрубка, l | 0,6 | 0,6 | 0,6 |
Висота заглиблення вихлопної труби hT | 0,535 | 0,515 | 0,4 |
Поточний радіус равлика, r | D/2+bφ/2π | D/2+bφ/π | D/2+bφ/π |
Фракційна ефективність циклонів ЦН-11, ЦН-15 і конічних циклонів представлено на рис. 14.7.
Рис. 14.7. Фракційна ефективність циклонів ЦН НДІГаз: 1 − ЦН-11; 2 − ЦН-15; 3 − ЦН-15У; 4 − ЦН-24; 5 − СДК-ЦН-33; 6 − СК-ЦН-34.
Циклони СІОП (Свердловський інститут охорони праці) повністю позбавлені циліндричної частини. Вихлопна труба опущена у верхню частину конуса. Вхідний патрубок має трикутний перетин (рис. 14.8, табл. 14.4). Циклони СІОП застосовують для очищення газів (повітря) від сухого неволокнистого пилу, що не злипається.
Рис. 14.8. Циклон конструкції СІОП: 1 – корпус: 2 – розкручувач; 3,4 – вхідний і вихідний патрубки; 5 – кришка корпусу; 6 – пиловідвідний патрубок; 7 – розкручувач; 8 – ковпак.
При встановленні циклону на всмоктуючій лінії вентилятора очищений газ (повітря) виходить з апарату через розкручувач з гвинтовою кришкою, а при установці на нагнітальній лінії – через шахту з ковпаком або розкручувачем у вигляді плоского щита.
Таблиця 14.4.
Циклони конструкції СІОП
Номер циклону | Продуктивність, тис. м/год | Розміри, мм | Маса, кг | ||||||||
Ах | А2 | Аз | В | Н | h | hi | d |
| |||
1 2 3 4 5 6 7 | 1,5 3 4,5 6 7,5 8,5 10 | 703 1045 1242 1428 1595 1698 1943 | 264 380 465 535 597 635 690 | 135 195 240 275 310 330 335 | 675 970 1184 1363 1520 1620 1758 | 1720 2455 2995 3440 3830 4080 4423 | 1360 1960 2400 2765 3075 3280 3555 | 235 335 407 460 525 555 605 | 170 245 300 345 385 410 445 | 68 98 120 138 154 164 178 | 51 102 148 195 244 275 323 |
Циклони ВЦНІІОП. Циклони зі зворотнім конусом розроблені ВЦНІІОП (м.Москва) (рис. 14.9, табл. 14.5).
Рис. 14.9. Циклон ВЦНІІОП
Застосовують для вловлювання сухого, що не злипається, не волокнистого і абразивного; а також слабкозлипаємого (сажа, тальк) пилу. Пилогазовий потік проходить в бункер через кільцеву щілину між двома сполученими осьовими конусними поверхнями. Знепилений газ (повітря) повертається в корпус циклону через отвір у вершині внутрішнього конуса.
Таблиця 14.5.
Співвідношення розмірів (у долях діаметру D) для циклонів типу ВЦНІІОП
Найменування | Величина |
Внутрішній діаметр циліндрової частини, D Висота циліндрової частини, Нц Висота конічної частини, Нк Внутрішній діаметр вихлопної труби, d Діаметр нижньої частини конуса, D1 Діаметр внутрішнього конуса, D2 Діаметр отвору внутрішнього конуса, d1 Висота внутрішнього конуса, hK Висота заглиблення вихлопної труби, h Повна висота циклону, Н Довжина вхідного патрубка, l Висота вхідного патрубка, а Ширина вхідного патрубка, b | До 1000 мм 2,0 3,0 0,5 1,6 1,4 0,1 0,68 2,1 5,2 0,6 1,0 0,25 |
Для уніфікації циклонів в інституті охорони праці (Санкт-Петербург) були проведені порівняльні випробування за єдиною методикою. За результатами випробувань циклон ЦН-11, як такий, що володіє найбільшою ефективністю і добре пристосований для групової установки, був рекомендований для переважного застосування. Циклони ЦН-15, СІОП і ВЦНІІОП дещо поступаються в ефективності циклону ЦН-11, але мають певні переваги в габаритах: циклон СІОП по висоті на 30% менший, ніж ЦН-11, але більший нього по діаметру на 17%; діаметр циклону ЦН-15 на 10% менший, ніж ЦН-11.
Циклони великих розмірів мають гірші показники очищення, і тому часто для досягнення необхідної пропускної спроможності компонують групи циклонів меншого діаметру. Компоновка може виконуватися у вигляді прямокутника або круга. Групи циклонів зазвичай мають загальні підвідні і відвідні колектори, об’єднаний пилозбірник. Бункери груп до 4 циклонів можуть виконуватися круглої і прямокутної форми, вище 4 – тільки прямокутної. Групи рекомендується компонувати з парного числа циклонів. Загальна кількість циклонів в групі може бути доведене до 16, проте більше 8 циклонів компонувати разом небажано. При великому числі циклонів практично неможливо організувати рівномірний розподіл газів до всіх апаратів, що призводить до нерозрахункових режимів їх роботи і істотного зниження ступеня очищення газу. Погіршує очищення і перетікання пилу в загальному бункері, через що він інтенсивніше, ніж в одиночних циклонах, захоплюється очищеним газом.
Батарейні циклони. При необхідності забезпечення великої пропускної спроможності використовують батарейні циклони (мультициклони). Вони складаються з циклонних елементів, що об’єднані в одному корпусі і мають загальний бункер. Підключення циклонів паралельне від загального колектора забруднених газів, відведення очищеного газу також об’єднане. Циклонні елементи можуть бути з оборотним потоком або прямоточні. Прямоточні елементи володіють усіма недоліками аналогічних одиночних циклонів і використовуються рідше оборотно-потокових. У вітчизняних циклонних елементах підведення забруднених газів проводиться коаксіально через завихорювачі типу “гвинт” і “розетка” (рис. 14.10, а і б) або тангенціально через укорочені равлики (рис. 14.10, в); чотирьохзахідний равлик (рис. 14.10, г).
Розеткові завихорювачі в порівнянні з гвинтовими забезпечують вище очищення газу, але більшою мірою схильні до забивання пилом. Для пилу третьої групи злипаємості направляючі типу “розетка” не рекомендуються, а пил четвертої групи (сильнозлипаючийся) взагалі небажано очищати в батарейних циклонах.
Рис. 14.10. Циклонні елементи батарейного циклона: а – з направляючим апаратом типу “винт”; б – з направляючим апаратом типу “розетка”; в – вхід через укорочені равлики; г – чотирьохзахідний равликовий вхід
Елементи з напівравликовим підводом мають кращі показники очистки за рахунок герметичності вузла введення газів. В той же час ступінь очистки газів в батарейних циклонах будь-яких типів нижча, ніж в одиночних циклонах. Недоліки, притаманні груповому встановленню циклонів, в батарейних циклонах посилюються великим числом елементів, які об’єднуються. Технічні характеристики деяких типів батарейних циклонів із оборотно-поточними елементами наведені в таблиці 14.6, а з прямоточними – в таблиці 14.7.
Таблица 14.6.
Технічні характеристики батарейних циклонів з оборотно-потоковими елементами
Тип циклону | Число елементів, шт | Оптимальна швидкість газів в елементі, м/с | Пропускна спроможність, м3/с | Коефіцієнт опору | Тип направляючого апарату елементу | Область застосування |
ЦБ-254Р
БЦ-2
ПБЦ | 25; 30; 40; 50; 60; 80
20; 25; 30; 36; 42; 46 24;36,48; 92;116;140 | 4,5
4,5
3,5 | 5,5...16
4,2; 5,25; 6,3; 7,55; 9,2; 11,7 3,3; 7; 9,7; 13,9; 20,8; 27,8 | 90
65
120 | розетка
розетка
напівравликовий | очищення високотемпературних газів (до 400°С) від золи і пилу очищення незаймистих пожежовибухонебезпечних аерозолів з температурою до 150°С |
Таблиця 14.7.
Технічні характеристики батарейних циклонів з прямоточними елементами.
Тип циклону | Кількість секцій | Кількість елементів в одній секції | Пропускна спроможність mVc | Область застосування | |
по довжині | по ширині | ||||
БЦ1х8х8...БЦ 1x11x16 БЦ2х5х6...БЦ 2x11x16 БЦ 3x8x9 БЦ 4х8х9...БЦ 4x11x18 БЦУ-М | 1 2 3 4 1...2 | 8...11 5...1 8 8...11 10...14 | 8...16 6...16 9 9...18 7...24 | 8,5...27,3 8...54,7 33,5 38,7...121 13...240 | Очищення від крупної золи продуктів згорання парогенераторів продуктивністю 25...320 т/год |
- Атмосферного
- Навчальний посібник Кам’янець-Подільський
- Передмова
- Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- 1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- 1.2. Будова атмосфери
- 1.3. Забруднення атмосфери і його види
- 1.4. Джерела забруднення атмосфери
- 1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- 1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- 1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- 1.6.2. Кислотні опади
- 1.6.3. Запустелювання
- 1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- 2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- 2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- 2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- 2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- 2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- 3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- 3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- 4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- 4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- 4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- 4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- Розділ 5 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі спостережень за біологічними об’єктами
- 5.1. Біоіндикація атмосферного повітря
- 5.2. Забруднюючі речовини і їх суміші, які впливають на рослинний покрив
- 5.3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- Частина іі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- Розділ 6 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- 6.1. Основні напрямки захисту атмосфери від шкідливих домішок
- 6.2. Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- Розділ 7 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- 7.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлювання газоподібних домішок
- 1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- 7.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- 7.2.1. Насадочні абсорбери
- 1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- 7.2.2. Тарілчасті абсорбери
- 7.2.3. Розпилюючі абсорбери
- 7.3. Розрахунок абсорбційних і хемосорбційних апаратів
- 7.3.1. Розрахунок насадочних абсорберів
- 7.3.2. Розрахунок тарілчастих абсорберів
- 7.3.3. Розрахунок розпилюючих абсорберів
- 7.4. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- Розділ 8 Адсорбційна очистка газових викидів
- 8.1. Використання методу адсорбції для вловлювання газоподібних сполук
- 8.2. Будова і принцип дії адсорберів
- 8.2.1. Адсорбери періодичної дії
- 1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- 1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- 11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- 8.2.2. Адсорбери безперервної дії
- 1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- 1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- 1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- 1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- 1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- 8.3. Принципи розрахунку адсорберів
- 8.3.1. Розрахунок адсорберів періодичної дії
- 8.3.2. Розрахунок адсорберів безперервної дії
- 8.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- Розділ 9 Конденсаційне очищення газових викидів
- 9.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- 9.2. Принцип конденсаційного очищення
- 9.3. Типи і конструкції конденсаторів
- 9.4. Розрахунок конденсаторів
- Розділ 10 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- 10.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- 10.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- 10.2.1. Установки термознешкодження газових викидів
- 1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- 1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- 1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- 1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- 10.2.2. Принципи розрахунку установок термознешкодження
- Розділ 11 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- 11.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- 11.4. Вловлювання аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- Розділ 12 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- 12.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- 12.2. Вибір варіантів газоочистки
- Частина ііі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів Розділ 13 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- 13.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- 13.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- 13.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- Розділ 14 Механічне пиловловлювання
- 14.1. Пилоосаджувальні камери
- 14.2. Циклонні осаджувачі
- 14.2.1. Конструкції циклонів
- 14.2.2. Розрахунок циклонів
- 14.3. Вихрові пиловловлювачі
- Розділ 15 Фільтрування аерозолів
- 15.1. Волокнисті фільтри
- 15.2. Тканинні фільтри
- 15.2.1. Фільтрувальні тканини
- 15.2.2. Рукавні фільтри
- 15.3. Зернисті фільтри
- 15.4. Розрахунок і вибір газових фільтрів
- Розділ 16 Мокре пиловловлювання
- 16.1. Порожнисті газопромивачі
- 16.2. Зрошувані циклони з водяною плівкою
- 16.3. Пінні пиловловлювачі
- 16.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- 16.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- Розділ 17 Електричне очищення газів
- 17.1. Принцип дії електрофільтрів
- 17.2. Конструкції електрофільтрів
- 17.3. Підбір і розрахунок електрофільтрів
- Розділ 18 Вдосконалення процесів і апаратів для пилогазоочистки
- 18.1. Спеціалізація апаратів
- 18.2. Попередня обробка аерозолів
- 18.3. Режимна інтенсифікація
- 18.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- 18.5. Багатоступінчате очищення
- Додатки
- Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- Технічні дані станції “Повітря-1”
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- Блок-схема структури технічних засобів станції “Повітря-1”
- Класифікація засобів відбору проб повітря
- Характеристики фільтрів, які використовуються при відборі проб атмосферного повітря (аналітичні фільтри для аерозолей афа)
- Характеристики витратомірних приладів
- Значення коефіцієнтів b, с для розрахунку швидкості газу при захлинанні
- Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- Значення коефіцієнта Генрі e для водних розчинів деяких газів (у таблиці дані значення e∙10-6 в мм рт. Ст.)
- Коефіцієнти дифузії газів і пари в повітрі (за нормальних умов)
- Атомні об’єми деяких елементів і молярні об’єми деяких газів
- Рівноважні дані по адсорбції пари бензолу із їх суміші з повітрям на активному вугіллі різних марок
- Значення коефіцієнтів а1 і в1 для деяких речовин розчинних у воді
- Фізико-хімічні властивості речовин
- Межі температур і величини тиску, що рекомендуються, для деяких рідких холодоносіїв
- Термічний опір δ/λ відкладення на стінці труби при обмиванні її різними середовищами
- Коефіцієнти густини ρ і теплопровідності λ деяких металів і сплавів
- Межі рекомендованих значень коефіцієнта n для визначення числа Nu в перехідному режимі
- Температури самозаймання Tс найбільш поширених горючих забруднювачів відхідних газів промисловості
- Література