11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
Вихідна суміш подається в адсорбер 1 вентиляторами 2 через рукавні фільтри 3, вогнезагороджувач 4 з розривними мембранами і холодильник 5. Число адсорберів визначається відповідно до графіка роботи установки, що складається залежно від продуктивності одного апарату і тривалості окремих фаз циклу.
Очищений в результаті адсорбції газ видаляється з адсорбера. Після закінчення фази адсорбції лінія подачі вихідної суміші (вентилятор, фільтр, вогнезагороджувач, холодильник) перемикаються на наступний адсорбер, в якому вже пройшли стадії регенерації адсорбенту (десорбція, сушка, охолодження), а в першому апараті починається десорбція.
Пара під тиском 0,3...0,5 Мпа подається на десорбцію в адсорбер 1 (тиск в адсорбері до 0,05 Мпа) через штуцер Б. Суміш вилучаємого компоненту з так званою динамічною парою (пара, яка не конденсується в шарі адсорбенту) виходить з адсорбера через штуцер А і надходить через розподільник 6 в конденсатор 7, холодильник 8 і збірник 9. Із збірника 9 суміш йде на розподілення (відстоювання, ректифікація і т.д.).
Утворений конденсат зігріваючої пари в адсорбері (частина пари, що йде на підігрів системи до температури процесу, на десорбцію вилучаємого компоненту, на компенсацію негативної теплоти змочування адсорбенту водою і на компенсацію втрат тепла) видаляється через гідрозасув 13.
Повітря для сушки вентилятором 10 нагрівається в калорифері 11 до 80...100°С, подається в адсорбер через штуцер А і видаляється з адсорбера через штуцер Б. Вентилятор 12 через штуцер А подає на охолодження адсорбенту атмосферне повітря, яке видаляється з адсорбера через штуцер Б (за наявності в схемі тільки двох адсорберів для цієї мети може бути використаний вентилятор 10). На цьому цикл закінчується, і адсорбер перемикається на стадію адсорбції.
Тривалість фаз процесу прийнято зображати у вигляді графіків або таблиць, які низивають циклограмами.
Нижче наведена циклограма роботи установки рекуперації, що складається з двох адсорберів і працює по чотирьохфазному циклу (а − адсорбція, д − десорбція, с − сушка, о − охолодження).
Таблиця 8.2
Циклограма роботи установки рекуперації
Время, ч | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Адсорбер №1 Адсорбер №2 | а д | а с | а о | а - | д а | с а | о а | - а |
Время, ч | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
|
Адсорбер №1 Адсорбер №2 | а д | а с | а о | а - | д а | с а | о а |
|
Вібір циклу (чотири-, три- або двофазний) визначається техніко-економічним розрахунком, що проводиться у кожному конкретному випадку залежно від призначення процесу (рекуперація, знешкодження відходів виробництва, створення безпечних умов праці і т.п.).
У практиці адсорбційного очищення газів найбільш поширені циліндричні вертикальні і горизонтальні адсорбери.
Вертикальні адсорбери виготовляють декількох модифікацій. Адсорбери з верхнім введенням вихідної суміші (рис. 8.4) виконують із сталевого листа завтовшки 8...10 мм. Циліндрична обичайка при висоті до 2,2 м може мати діаметр 2; 2,5 і 3 м залежно від необхідної продуктивності. Днище і кришка − конічні. Висота шару сорбенту вибирається в інтервалі від 0,5 до 1,2 м. Адсорбент в цих апаратах поміщається на розбірних решітках, які розташовуються на балках. Останні встановлюють на опори, приварені до стінки корпусу адсорбера.
Для запобігання попаданню сорбенту під решітку на ній розміщують два шари сітки з неіржавіючої сталі або шар кускового гравію завтовшки 100...200 мм. Сітку використовують з чарунками наступних розмірів: нижній шар − від 3,2х3,2 до 4х4 мм при діаметрі проволоки 0,9...1,0 мм; верхній шар − від 1,4х1,4 до 1,8х1,8 мм при діаметрі проволоки 0,65...0,7 мм. При використанні гравію прямо на решітку кладуть шматки розміром 25...30 мм, на них − розміром 15...20 мм, потім − 7...15 мм, а на них − 5...7 мм. Для регенерації активного абсорбенту найчастіше застосовують насичену водяну пару, яка надходить у вугільну шихту знизу під решітку. При використанні як підкладки шару гравію для його підігріву потрібне значне додаткове тепло, тому вигідніше використовувати підкладку із сіток. Для запобігання винесення вугілля шар сорбенту покривають зверху сіткою з чарунками розміром від 2,2х2,2 до 2,5х2,5 мм при діаметрі проволоки 0,7...0,8 мм. Сітка фіксується зверху вантажем у вигляді чавунних відливок з поперечним перерізом 25х25 мм, завдовжки 600...900 мм.
Рис. 8.4. Адсорбери періодичної дії з нерухомим шаром адсорбенту
1 − гравій; 2 − розвантажувальний люк; 3, 6 − сітки; 4 − завантажувальний люк; 5 − штуцер для подачі вихідної суміші; 7 − штуцер для відведення пари при десорбції; 8 − штуцер для запобіжного клапана; 9 − кришка; 10 − вантажі; 11 − кільце жорсткості; 12 − корпус; 13 − адсорбент; 14 − опорне кільце; 15 − решітка; 16 − штуцер для відведення очищеного газу; 17 − балки; 18 − оглядовий люк; 19 − штуцер для відведення конденсату і подачі води; 20 − барботер; 21 − днище; 22 − опори балок; 23 − штуцер для подачі водяної пари через барботер
У вхідних патрубках поміщають на каркасах розподільні дротяні сітки з міді або неіржавіючої сталі з чарункою 2,2х2,2 мм при діаметрі проволоки 0,8 мм. Водяну пару для проведення десорбції подають через кільцевий барботер, розташований під решіткою, з отворами діаметром 4...6 мм. На верхній кришці адсорбера є штуцер для установки запобіжного клапана.
Горизонтальні адсорбери (рис. 8.5) виготовляють діаметром 1,8 і 2 м при довжині циліндричної частини корпусу 3...9 м; днища еліптичні; висота шару адсорбенту 0,5...1,0 м. Корпус виконують з листової неіржавіючої або вуглецевої сталі завтовшки 8...10 мм. У адсорбер, зображений на рис. 8.5, вихідна суміш, сушильний і охолоджуючий гази надходять у верхню частину, в простір над шаром адсорбенту. Вхідні патрубки всередині обладнані розподільними сітками з міді або неіржавіючої сталі з чарунками розміром 2,2х2,2 мм при діаметрі проволоки 0,8 мм. Очищений газовий потік відводиться з нижньої частини адсорбера, з простору під шаром адсорбенту. Пара на десорбцію подається через барботер з отворами діаметром 4...6 мм. При десорбції суміш пари розчинників з парами води відводиться з адсорбера зверху.
Рис. 8.5. Горизонтальний адсорбер
1 − корпус; 2 − штуцер для подачі пароповітряної суміші при адсорбції і повітря при висушуванні і охолодженні; 3 − розподільна сітка; 4 − завантажувальний люк із запобіжною мембраною; 5 − вантажі; 6 − сітки; 7 − штуцер для запобіжного клапана; 8 − штуцер для відведення пари на стадії десорбції; 9 − шар адсорбенту; 10 − люк для вивантаження адсорбенту; 11 − штуцер для відведення очищеного газу на стадії адсорбції і відпрацьованого повітря при висушуванні і охолодженні; 12 − оглядовий люк; 13 − штуцер для відведення конденсату і подачі води; 14 − опори для балок; 15 − балки; 16 − розбірні решітки; 17 − барботер
Основний недолік горизонтальних адсорберів − нерівномірний розподіл потоків по перерізу адсорбенту і утворення застійних зон. Не дивлячись на простоту конструкції і малий гідравлічний опір, ці адсорбери не знайшли широкого застосування в промисловості.
Адсорбери кільцевого типу. Для очищення газів від домішок, присутніх в невеликих концентраціях, можна застосовувати кільцеві адсорбери. Вертикальні адсорбери, показані на рис. 8.6 є порожнистим циліндром, в який поміщається адсорбент. Вони конструктивно виконані складніше розглянутих вище адсорберів з плоским шаром, але завдяки великому поперечному перетину шихти компактніші і мають велику продуктивність при відносно невисокому гідравлічному опорі.
Рис. 8.6. Кільцевий адсорбер
1 − встановлююча лапа; 2 − штуцер для подачі пароповітряної суміші, сушильного і охолоджуючого повітря; 3 − опора для бази під циліндри; 4 − корпус; 5, 6 − зовнішній і внутрішній перфоровані циліндри; 7 − кришка; 8 − оглядовий люк; 9 − завантажувальний люк; 10 − бункер-компенсатор; 11 − штуцер для запобіжного клапана; 12 − шар активного вугілля; 13 − база для циліндрів; 14 − розвантажувальний люк; 15 − днище; 16 − штуцер для відведення очищеного і відпрацьованого повітря і для подачі водяної пари; 17 − штуцер для відведення пари і конденсату при десорбції і для подачі води
Апарати виконуються діаметром до 3,2 м, заввишки до 8 м. Завантажувальні люки розташовані на верхній кришці, а розвантажувальний − внизу циліндричної обичайки. Вихідна суміш рухається від периферії до центру, що сприяє кращому використанню адсорбенту, оскільки в міру зниження концентрації цільового компоненту в суміші зменшується площа перерізу шару. Тип адсорбера вибирають з урахуванням конкретних умов процесу, причому вертикальні адсорбери застосовують на установках малої і середньої потужності, продуктивністю до 30000 м3/год вихідної суміші. Горизонтальні і кільцеві адсорбери працюють на установках середньої і великої потужності.
Запропоновані конструкції, в яких стадії адсорбції і десорбції поєднані в одному корпусі. Проте більш інтенсивнішими є апарати безперервної дії з рухомим шаром адсорбенту і псевдозрідженим шаром адсорбенту. Запропоновано декілька конструкцій апаратів безперервної дії.
- Атмосферного
- Навчальний посібник Кам’янець-Подільський
- Передмова
- Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- 1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- 1.2. Будова атмосфери
- 1.3. Забруднення атмосфери і його види
- 1.4. Джерела забруднення атмосфери
- 1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- 1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- 1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- 1.6.2. Кислотні опади
- 1.6.3. Запустелювання
- 1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- 2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- 2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- 2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- 2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- 2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- 3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- 3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- 3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- 4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- 4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- 4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- 4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- Розділ 5 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі спостережень за біологічними об’єктами
- 5.1. Біоіндикація атмосферного повітря
- 5.2. Забруднюючі речовини і їх суміші, які впливають на рослинний покрив
- 5.3. Рослини-індикатори і рослини-монітори
- Частина іі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- Розділ 6 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- 6.1. Основні напрямки захисту атмосфери від шкідливих домішок
- 6.2. Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- Розділ 7 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- 7.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлювання газоподібних домішок
- 1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- 7.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- 7.2.1. Насадочні абсорбери
- 1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- 7.2.2. Тарілчасті абсорбери
- 7.2.3. Розпилюючі абсорбери
- 7.3. Розрахунок абсорбційних і хемосорбційних апаратів
- 7.3.1. Розрахунок насадочних абсорберів
- 7.3.2. Розрахунок тарілчастих абсорберів
- 7.3.3. Розрахунок розпилюючих абсорберів
- 7.4. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- Розділ 8 Адсорбційна очистка газових викидів
- 8.1. Використання методу адсорбції для вловлювання газоподібних сполук
- 8.2. Будова і принцип дії адсорберів
- 8.2.1. Адсорбери періодичної дії
- 1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- 1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- 11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- 8.2.2. Адсорбери безперервної дії
- 1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- 1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- 1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- 1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- 1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- 8.3. Принципи розрахунку адсорберів
- 8.3.1. Розрахунок адсорберів періодичної дії
- 8.3.2. Розрахунок адсорберів безперервної дії
- 8.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- Розділ 9 Конденсаційне очищення газових викидів
- 9.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- 9.2. Принцип конденсаційного очищення
- 9.3. Типи і конструкції конденсаторів
- 9.4. Розрахунок конденсаторів
- Розділ 10 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- 10.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- 10.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- 10.2.1. Установки термознешкодження газових викидів
- 1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- 1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- 1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- 1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- 10.2.2. Принципи розрахунку установок термознешкодження
- Розділ 11 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- 11.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- 11.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- 11.4. Вловлювання аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- Розділ 12 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- 12.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- 12.2. Вибір варіантів газоочистки
- Частина ііі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів Розділ 13 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- 13.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- 13.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- 13.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- Розділ 14 Механічне пиловловлювання
- 14.1. Пилоосаджувальні камери
- 14.2. Циклонні осаджувачі
- 14.2.1. Конструкції циклонів
- 14.2.2. Розрахунок циклонів
- 14.3. Вихрові пиловловлювачі
- Розділ 15 Фільтрування аерозолів
- 15.1. Волокнисті фільтри
- 15.2. Тканинні фільтри
- 15.2.1. Фільтрувальні тканини
- 15.2.2. Рукавні фільтри
- 15.3. Зернисті фільтри
- 15.4. Розрахунок і вибір газових фільтрів
- Розділ 16 Мокре пиловловлювання
- 16.1. Порожнисті газопромивачі
- 16.2. Зрошувані циклони з водяною плівкою
- 16.3. Пінні пиловловлювачі
- 16.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- 16.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- Розділ 17 Електричне очищення газів
- 17.1. Принцип дії електрофільтрів
- 17.2. Конструкції електрофільтрів
- 17.3. Підбір і розрахунок електрофільтрів
- Розділ 18 Вдосконалення процесів і апаратів для пилогазоочистки
- 18.1. Спеціалізація апаратів
- 18.2. Попередня обробка аерозолів
- 18.3. Режимна інтенсифікація
- 18.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- 18.5. Багатоступінчате очищення
- Додатки
- Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- Технічні дані станції “Повітря-1”
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- Блок-схема структури технічних засобів станції “Повітря-1”
- Класифікація засобів відбору проб повітря
- Характеристики фільтрів, які використовуються при відборі проб атмосферного повітря (аналітичні фільтри для аерозолей афа)
- Характеристики витратомірних приладів
- Значення коефіцієнтів b, с для розрахунку швидкості газу при захлинанні
- Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- Значення коефіцієнта Генрі e для водних розчинів деяких газів (у таблиці дані значення e∙10-6 в мм рт. Ст.)
- Коефіцієнти дифузії газів і пари в повітрі (за нормальних умов)
- Атомні об’єми деяких елементів і молярні об’єми деяких газів
- Рівноважні дані по адсорбції пари бензолу із їх суміші з повітрям на активному вугіллі різних марок
- Значення коефіцієнтів а1 і в1 для деяких речовин розчинних у воді
- Фізико-хімічні властивості речовин
- Межі температур і величини тиску, що рекомендуються, для деяких рідких холодоносіїв
- Термічний опір δ/λ відкладення на стінці труби при обмиванні її різними середовищами
- Коефіцієнти густини ρ і теплопровідності λ деяких металів і сплавів
- Межі рекомендованих значень коефіцієнта n для визначення числа Nu в перехідному режимі
- Температури самозаймання Tс найбільш поширених горючих забруднювачів відхідних газів промисловості
- Література