4.7. Рух води в річках
Вода в річках рухається (тече) під дією сили ваги. Швидкість течії залежить від співвідношення між величиною складової сили ваги, паралельної лінії поздовжнього похилу і сили опору, який виникає в потоці в результаті тертя маси води, що рухається, об дно і береги потоку. Величина поздовжньої сили ваги залежить від похилу русла, а сила опору – від ступеня шорсткості русла. Якщо сила опору дорівнює рушійній силі, то рух води стає рівномірним. Якщо ж рушійна сила більша від сили опору, рух набуває прискорення, при оберненому співвідношенні цих сил рух сповільнюється. У природі існує два види руху води – ламінарний і турбулентний.
Ламінарний рух– це паралельноструменястий рух. Кожна частинка води при цьому русі переміщується паралельно руху всієї маси рідини. Швидкість біля дна дорівнює нулю, а максимальна швидкість – на поверхні води. Ламінарний рух властивий переважно підземним водам.
У природних потоках спостерігається майже виключно турбулентний (вихровий) рух. Турбулентний рух– це рух, у якому частинки рідини, здійснюючи переміщення в напрямку течії всього потоку, одночасно здійснюють відхилення від нього за складними скривленими траєкторіями. При цьому русі швидкість збільшується вверх від дна спочатку дуже швидко, а далі наростає повільніше.
Турбулентний характер руху води в річках зумовлює перемішування водної маси. Інтенсивність перемішування зростає із збільшенням швидкості течії. Завдяки перемішуванню вирівнюється температура води по живому перерізу, і тим самим уповільнюється замерзання річок порівняно з замерзанням озер.
Швидкості течії води в річках неоднакові в різних точках потоку. Вони змінюються і залежно від глибини і від ширини річки. За глибиноюнайменші швидкості спостерігаються коло дна під впливом шорсткості русла. Від дна до поверхні швидкості спочатку збільшуються досить швидко, а потім сповільнюються і біля поверхні для відкритих потоків досягають максимуму (рис. 12 а).
На розподіл швидкості по вертикалівеликий вплив чинять нерівності в рельєфі дна, льодовий покрив, швидкість і напрямок вітру та водна рослинність. При наявності на дні перепон (валунів, підвищень тощо) швидкості потоку поволі зростають від дна до верху перепони, а потім різко збільшуються. При підході від плеса до перекату максимум швидкостей все більше віддаляється від поверхні, а після перекату знову наближається до неї.
За наявності льодового покриву розподіл швидкостей по глибині має особливий характер. На початку льодоутворення, коли нижня поверхня льоду нерівна, шорсткість її значна, максимум швидкості наближається до дна (рис. 12).
При найбільш закономірному розподілі швидкості течії по вертикалі річкового потоку епюра вертикального розподілу швидкостей має максимум на поверхні, швидкість, наближену до середньої по вертикалі, - на глибині 0.6 h
від поверхні і мінімум – біля дна (рис. 12).
Рис. 12. Вертикальний розподіл швидкості течії у річковому потоці:
а – типовий, б – під льодовим покривом, в – під шаром внутріводного льоду (шуги), г – при погожому і зустрічному вітрі, д – під впливом рослинності, е – під впливом нерівності дна; 1 – льодовий покрив, 2 – шар шуги, W – напрямок вітру, u макс – максимальна швидкість течії, u – зворотна течія
На поверхні води швидкість найменша коло берегів, а найбільша в середній частині потоку. Якщо з’єднати плавною лінією точки на поверхні річки з найбільшою швидкістю, то така лінія називається стрижнем. Якщо по довжині потоку з’єднати всі точки окремих живих перерізів з максимальними швидкостями плавною лінією, одержимодинамічну вісьпотоку. Лінії однакових швидкостей течії –ізотахи(рис. 13).
Рис. 13. Ізотахи при вікритому руслі
Крива розподілу швидкості течії по вертикалі називається годографом або епюрою швидкостей.
Середня швидкість течії у поперечному перерізі Vсер(м/с) визначається за формулою: Vсер= Q/,
де Q – витрати води, м3/с;
– площа перерізу (м2).
За відсутністі безпосередніх вимірів для обчислення середньої швидкості потоку використовують формулу Шезі:
Vсер= С √ RI або Vсер= С · √HI,
де R – гідравлічний радіус;
Н – середня глибина потоку;
І – похил водної поверхні на ділянці;
С – коефіцієнт, який залежить від шорсткості русла й величини гідравлічного радіуса. Для його визначення можна користуватися формулою Павловського:
С = Rу/n,
де n – коефіцієнт шорсткості; у – показник, який залежить від R і n. Показники визначаються за таблицями.
Відомо, що течія у рівнинних річок порівняно з гірськими більш спокійна. Русла рівнинних річок складені переважно глинистими і піщаними ґрунтами, а гірських завалені валунами, великим камінням.
Вимірюють швидкість течії річок за допомогою поплавків, гідрометричних млинків або інших приладів (рис. 14). Найпростіші поплавки роблять з дерева у вигляді кружків товщиною 5–10 см, діаметром 15–20 см. Якщо відома відстань Lміж створами, яку пройшов поплавок, і знати час t, за який поплавок пройшов цю відстань, то поверхнева швидкість течії буде дорівнювати:
V= L/t(м/с).
Рис. 14. Гідрометричний млинок
Точніше швидкість течії вимірюють за допомогою гідрометричного млинка, який під час вимірювання швидкості на штанзі або на тросі спускають у воду на потрібну глибину так, щоб лопаті його стояли проти течії. Під впливом течії лопаті обертаються: чим більша швидкість, тим швидше. Через певну кількість обертів лопатей гідрометричного млинка N (через 20, 50) подається світловий або звуковий сигнал. За часом між двома сигналами tвизначається кількість обертів за секунду: n= N/t. Швидкість гідрометричним млинком вимірюють на кількох вертикалях і в кількох точках на кожній з них.
- В. Г. Клименко загальна гідрологія Навчальний посібник для студентів
- Вступ. Модуль 1. Фізико-хімічні властивості води. Гідрологія річок Вступ
- Блок 1. Гідрологія як наука. Її місце у вивченні географічної оболонки
- 1.4. Фізичні основи гідрологічних процесів
- 1.5. Розвиток гідрології як науки
- Блок 2. Розподіл води на земній кулі. Кругообіг води
- 2.1. Розподіл води на земній кулі
- 2.2. Зміна кількості води на земній кулі
- 2.3. Кругообіг води в природі
- 2.4. Водний баланс
- 2.5. Водні екосистеми
- 2.6. Водні ресурси України
- 3.1. Хімічний склад води
- 3.2. Фізичні властивості води
- 4.1. Типи річок
- 4.2. Морфологія й морфометрія річки та її басейну
- 4.2.1. Водозбір і басейн річки
- 4.2.2. Морфометричні характеристики басейну річки
- 4.2.3. Фізико-географічні й геологічні характеристики басейну річки
- 4.2.4. Річка і річкова мережа
- 4.2.5. Річкова долина й русло річки
- 4.2.6. Поздовжній профіль річки
- 4.3. Живлення річок
- Класифікація о. І. Воєйкова
- Класифікація м. І. Львовича
- 4.4. Водний баланс басейну річки
- 4.5. Водний режим річок
- 4.5.1. Види коливання водності річок
- 4.5.2. Рівневий режим річок
- 4.5.3. Фази водного режиму
- 4.5.4. Розчленування гідрографа за видами живлення
- 4.5.5. Класифікація річок за водним режимом
- 4.6. Річковий стік
- 4.6.1. Складові річкового стоку
- 4.6.2. Основні характеристики стоку
- 4.7. Рух води в річках
- 4.8. Річкові наноси
- 4.10. Руслові процеси
- 4.11. Термічний режим річок
- 4.12. Льодовий режим річок
- 4.13. Гідрохімічний режим річок
- 4.14. Гідробіологічні особливості річок
- Модуль 2. Характеристика водойм (озер, водосховищ, боліт) та особливих водних об’єктів (підземних вод, льодовиків)
- 5.1. Типи озер
- 5.2. Морфологія і морфометрія озер
- 5.3. Водний баланс озер
- 5.4. Коливання рівня води в озерах
- 5.5. Рух озерної води
- Хвилювання на озерах
- Течії в озерах
- Температурна класифікація озер
- 5.7. Льодовий режим озер
- 5.8. Оптичні явища в озері
- 5.9. Донні відклади озерної улоговини
- 5.10. Водні маси озер
- 5.11. Хімічний склад озерних вод
- 5.12. Гідробіологічна характеристика озера
- 5.13. Значення озер
- 6.1. Типи водосховищ
- 6.2. Основні характеристики водосховищ
- 6.3. Водний режим водосховищ
- 6.4. Термічний і льодовий режим водосховищ
- 6.5. Гідрохімічний і гідробіологічний режим водосховищ
- 6.6. Замулення водосховищ і переформування їх берегів
- 6.7. Водні маси водосховищ
- 6.8. Значення водосховищ та їх вплив на річковий стік і природне середовище
- 7.1. Типи боліт
- 7.2. Морфологія та гідрографія боліт
- 7.3. Водний баланс боліт
- 7.4. Рух води в болотах
- 7.5. Термічний режим боліт
- 7.6. Вплив боліт на стік річок. Практичне значення боліт і їх вивчення
- 8.1. Походження льодовиків та їх поширення на земній кулі
- 8.2. Типи льодовиків
- 8.5. Баланс льоду і води в льодовику
- 8.7. Робота льодовиків
- 8.8. Поширення та значення льодовиків
- 9.1. Походження підземних вод
- 9.2. Фізичні властивості ґрунтів
- 9.3. Водні властивості ґрунтів
- 9.4.Види води в порах ґрунту
- 9.5. Фільтраційні властивості порід і рух підземних вод
- 9.6. Класифікація підземних вод
- 9.7. Умови залягання підземних вод
- 9.8. Водний баланс і режим підземних вод
- 9.8.1. Водний баланс підземних вод
- 9.8.2. Режим підземних вод
- 9.9. Особливості хімічного складу підземних вод
- 9.10. Роль підземних вод у фізико-географічних процесах
- 9.11. Розповсюдження підземних вод
- 10.1. Світовий океан та його частини
- 10.2. Основні особливості будови земної кори під морями та океанами
- 10.3. Рельєф дна океанів
- 10.4. Донні відклади
- 10.5. Сольовий склад вод Світового океану
- 10.6. Солоність морської води
- 10.7. Водний баланс Світового океану
- 10.8. Густина і тиск морської води
- 10.9. Термічний режим океанів і морів
- 10.10. Лід в океанах і морях
- Класифікація морської криги
- Дрейф льоду
- 10.11. Водні маси океану
- 10.12. Оптичні та акустичні властивості морської води
- Швидкість звуку (у м/с) в морській воді при різній солоності і температурі
- 10.13. Рівень океанів і морів
- 10.14. Хвилювання в океанах і морях
- 10.15. Течії в океанах і морях
- 10.16. Припливи і відпливи
- 10.17. Ресурси Світового океану та їх використання
- 10.18. Проблеми охорони вод Світового океану
- Робоча програма навчальної дисципліни
- Опис навчальної дисципліни
- Мета та завдання навчальної дисципліни
- За модулем 1
- За модулем 2
- За модулем 3
- Також студенти повинні вміти: За модулем 1
- За модулем 2
- За модулем 3
- Програма навчальної дисципліни
- Тема 2. Кругообіг води у природі й водні ресурси Землі. Розподіл води на земній кулі. Єдність гідросфери. Зміна запасів води на Землі. Кругообіг води в природі та його енергетичні фактори.
- 2.1.1. Нормативні навчальні елементи за модулем 1
- Тема 5. Гідрологія льодовиків. Вивчення умов й особливостей похо-
- 2.1.1.Нормативні навчальні елементи за модулем 2
- Тема 1.Світовий океан та його частини. Класифікація морів. Гіпотези виникнення Світового океану. Будова, рельєф дна океанів і морів. Донні відклади в океанах і морях.
- Тема 2.Термічний режим океанів і морів. Загальна схема теплообміну в системі океан-атмосфера-літосфера. Тепловий баланс океану. Розподілення температури води у Світовому океані.
- Тема 3.Перемішування та обмін в океані. Види перемішування в морському середовищі: молекулярне, турбулентне. Методи розрахунку перемішування та обміну.
- 2.1.2. Нормативні навчальні елементи за модулем 3
- 4. Структура навчальної дисципліни
- 6. Теми лабораторних занять
- 7. Самостійна робота
- 8. Індивідуальне навчально –дослідне завдання
- 9. Методи навчання
- 10. Методи контролю
- 11. Розподіл балів, які отримують студенти
- Шкала оцінювання
- 12. Методичне забезпечення
- 13. Рекомендована література Базова
- Допоміжна
- 14. Інформаційні ресурси
- Виконання роботи
- Питання для самоперевірки
- Лабораторна робота № 2 Побудова поперечного профілю русла річки і обчислення його морфометричних характеристик
- Зміст роботи
- Виконання роботи
- Порядок виконання
- Питання для самоперевірки
- Лабораторна робота № 3 Середній багаторічний стік
- Зміст роботи
- Виконання роботи
- Порядок виконання
- Питання для самоперевірки
- Лабораторна робота № 4 Розчленування гідрографа річкового стоку
- Зміст роботи
- Виконання роботи
- Питання для самоперевірки
- Лабораторна робота № 5 Розподіл температури води в озері з глибиною
- Зміст роботи
- Виконання роботи
- Питання для самоперевірки
- Питання для самоперевірки
- Лабораторна робота № 7 Зміна температура води у Світовому океані
- Зміст роботи
- Виконання роботи
- Питання для самоперевірки: