4.2.4. Річка і річкова мережа

Кожна річка має витік, гирло, русло, довжину, ширину, площу басейну, глибину, падіння, рівень, швидкість течії, витрати води, певний хімічний склад води.

Витік річки – місце зародження річки, зазвичай відповідає місцю, із якого з’являється постійне русло річки. Річка може утворюватися від злиття двох річок. Тоді її початком вважається місце злиття цих річок. Визначення початку річки часто має умовний характер, тому що іноді річка у верхній частині своєї течії приймає притоку більш багатоводну, ніж вона сама. Витоком може бути джерело, болото, озеро, льодовик. Якщо річка витікає з озера, то її початок можна визначити досить чітко, чого не можна зробити, коли вона витікає з болота.

Течію кожної річки можна умовно поділити на три частини: верхню, середню і нижню. У верхній течії річка характеризується здебільшого більшими похилами і більшими швидкостями течії та значним розмивом свого русла. В середній частині похили водної поверхні і швидкості течії зменшуються, водність збільшується, ерозійна діяльність потоку стає більш слабкою. В нижній частині течії переважно відкладаються продукти розмиву, що принесені з верхніх частин басейну.

Гирло річки– місце, де річка впадає в іншу річку, озеро або море. Інколи річка закінчується в тому місці, де вода повністю розтікається по поверхні суші, витрачаючись на випаровування і просочування в ґрунт, або ж її повністю забирають на господарські потреби. Місця, де такі річки припиняють свою течію, називаютьсліпими гирлами.

Морфометричні характеристики річкової мережі:

Довжина річки(L) – це відстань від витоку до гирла.

Звивистість річкихарактеризується коефіцієнтом звивистості (К) – це відношення довжини річки (L) на даній ділянці до довжини прямої (L) між кінцевими точками річки на цій ділянці:

К = L/L.

Ширина річки(В) – відстань між урізами двох берегів.

Протяжність річкової мережі– це сумарна довжина усіх річок у межах басейну.

Густота річкової мережі–довжина річкової мережі, що припадає на квадратний кілометр певної території і характеризується коефіцієнтом густоти (Д, км/км²) – це відношення сумарної довжини річкової мережі на даній ділянці (L, км) до величини цієї площі (F, км²):

Д=L/F.

Густота річкової мережі по території України змінюється у широких межах. Значною густотою мережі відзначаються гірські райони – Карпати (1,49 км/км²) та Кримські гори (0,61 км/км²). Цей показник на височинах коливається від 0,21 (південно-західні відроги Середньоросійської височини) до 0,55 км/км²(Подільська височина); на низовинах він переважно дорівнює 0,13–0,16 км/км².

Густота річкової мережі по характеру малюнка може бути деревоподібною (або центричною), прямокутною, доцентровою та ін.