4.5.5. Класифікація річок за водним режимом

В. Д. Зайков поділив усі річки колишнього СРСР на три основні групи:

1– річки з весняним водопіллям(рис. 9); ΙΙ –річки з водопіллям в теплу пору року (рис. 10) і ΙΙΙ –річки з паводковим режимом(рис. 11). У річок першої і другої групи щорічно спостерігаються значні витрати води, приурочені, відповідно, до весни чи до теплої пори року. В останню пору року спостерігаються межень і паводки. Для річок третьої групи характерні паводки, що мають систематичний характер.

1. За характером весняного водопіллята іншими особливостями режиму річки першої групи поділені на п’ять типів: казахстанський, східноєвропейський, західносибірський, східносибірський і алтайський.

Річки казахстанського типухарактеризуються дуже різко вираженою високою хвилею весняної повені, в інші пори року річки дуже маловодні, багато з них навіть пересихають. Це річки посушливих районів Казахстану, Заволжя, Туранської низовини.

Східноєвропейський тип річокхарактеризується високою весняною повінню, низькою літньою й зимовою меженню та підвищеним осіннім стоком за рахунок дощів. Найбільш показовими прикладами річок цього типу є Волга, Дніпро, Сіверський Донець, Дон.

Західносибірський тип річоквідрізняється невисокою і розтягнутою весняною повінню, підвищеним літньо-осіннім стоком та низькою зимовою меженню. Це річки Західносибірської рівнини (Об, Іртиш).

Для річок східносибірського типухарактерна висока весняна повінь, літньо-осінні паводки і дуже низький стік у зимовий період аж до повного промерзання річок і припинення руслового стоку навіть на великих річках. Це пояснюється незначною роллю ґрунтового живлення в умовах багаторічної мерзлоти. Це річки Алдан, Колима та ін.

Алтайський тип річоквідзначається невисокою і розтягнутою повінню, підвищеним літньо-осіннім стоком і низьким у зимовий період. Такий характер повені в основному визначається режимом танення снігу в горах і умовами стоку дощових опадів. Крім Алтаю, річки з таким режимом є на Кавказі, в Середній Азії та на Сахаліні (річки Том, Бія).

Рис. 9. Гідрографи річок із весняним водопіллям:

а – казахстанський; б – східноєвропейський; в – західносибірський;

г – східносибірський; д – алтайський

Рис. 10. Гідрографи річок із водопіллям у теплу пору року: а – далекосхідний; б – тянь-шанський

Рис. 11. Гідрографи річок із паводковим режимом: а – причорноморський; б – кримський; в – північнокавказький

2. Групу річок із водопіллям у теплу пору рокуподіляють на два типи: далекосхідний і тянь-шанський. Длярічок далекосхідного типухарактерна невисока і дуже розтягнута повінь у теплу пору і низький стік протягом решти року. Основним джерелом живлення річок є дощові води. Багато річок узимку перемерзає. До цього типу належать річки Далекого Сходу, Східного Забайкалля та Яно-Індигірського району (річки Амур, Зея, Яна).

Тянь-шанський типрічок за зовнішнім характером повені частково подібний до далекосхідного, проте повінь формується не дощовими, а талими водами високогірних снігів і льодовиків, тобто тісно пов’язане з ходом температури. Це річки Тянь-Шаню, Паміру, Великого Кавказу, Камчатки (річки Терек, Вахш, Нурек).

3. Серед річок із паводковим режимомвиділяють три типи: причорноморський, кримський і північнокавказький.

Річки причорноморського типумають паводковий режим протягом цілого року, який зумовлений значними дощами. Це річки Закавказзя, а також карпатські притоки Дністра (річки Сочі, Кура, Черемош).

На річках кримського типупаводки спостерігаються протягом холодного періоду року, влітку та восени багато річок пересихають. Цей тип річок поширений у Криму, Ленкорані та інших районах (річки Салгир, Альма, Кача).

Річки північнокавказького типув холодну пору року мають сталу межень, а в теплу – часті паводки. До них належать водотоки східної половини північного схилу Великого Кавказу (річки Великий Зеленчук та Малий Зеленчук, Кума).