2.2. Зміна кількості води на земній кулі

За більшу частину історії Землі в результаті дегазації мантії виділялось у середньому не більше 0.5–1 км³води на рік. Вважають, що і в наш час із надр Землі надходить приблизно стільки ж води.

З метеоритами і космічним пилом на Землю щорічно попадає у вигляді льоду біля 0.5 км³води, тобто величина, порівняно з повним об’ємом води на планеті незначна. Приблизно стільки ж води розсіюється із Землі в космічний простір.

Об’єми втрат і додаткові надходження води дуже незначні, і тому можна вважати, що протягом достатньо тривалого періоду (із геологічної точки зору), (мільйони років) кількість води на земній кулі залишається приблизно незмінною.

Очевидно, однак, що протягом часу відбувається періодичний перерозподіл води у самій гідросфері, причому головними елементами такої мінливої системи є Світовий океан і льодовики. У міжльодовикові періоди льодовики тануть і збільшується об’єм Світового океану, у льодовикові періоди відбувається зворотній процес – волога у вигляді льоду акумулюється в льодовиках, зменшуючи при цьому об’єм Світового океану.

За останні 18 тис. років рівень Світового океану підвищився не менше ніж на 100 м, що відповідає збільшенню об’єму води у Світовому океані на значну величину – 37.5 млн км³. В останні 5– 6 тис. років рівень Світового океану в основному стабілізувався при незначній тенденції до підвищення.

Так, за даними Р. К. Клінге (1985), за 82 роки (1994–1975 рр.) відбувся деякий перерозподіл води між сушею і Світовим океаном: об’єм води у водоймах суші (переважно за рахунок льодовиків і підземних вод) зменшився на 25.91 тис. км³, а Світового океану– навпаки, збільшився на цю ж величину. Це повинно супроводжуватися підвищенням рівня Світового океану з інтенсивністю біля 0.91 мм/рік.