7.1. Типи боліт

Болота поділяють на дві великі групи: заболочені землі – це землі з незначним шаром торфу (торфові болота арктичної тундри, очеретяні та осокові болота лісостепу, засолені болота напівпустелі та пустелі, заболочені тропічні ліси тощо) і торфові болота, які за характером водно-мінерального живлення, формою поверхні і складом рослинності поділяються на три типи: низинні, перехідні, верхові.

Низинне болото (евтрофне) – тип боліт, що формується в умовах багатого мінерального живлення. Низинні болота мають ввігнуту або плоску поверхню, що обумовлює застійний характер водного режиму і розповсюджені у знижених частинах рельєфу на місцевих вододілах, на місці колишніх озер або в заплавах річок. Живляться переважно за рахунок ґрунтових вод. Для цих боліт характерна наявність евтрофної рослинності (чорна вільха, береза, осока, очерет, хвощ тощо). Зольність торфу низинних боліт – 6–7 % (рис. 25, б). Глибина торфового покладу 1–

6 м, іноді до 8 м. Крім торфу, у низинних болотах накопичується сапропель. Низинні болота займають понад 80 % усіх боліт Полісся та близько 85–90 % площі боліт України.

Болото верхове (оліготрофне)– це тип боліт, що формуються в умовах бідного мінерального живлення на вододілах і терасах річок з піщаними ґрунтами. Верхові болота мають опуклу або плоску поверхню, тому що торф накопичується в центральній частині болота швидше, ніж на краях. Зустрічаються такі болота лише у вологому кліматі. Живляться такі болота переважно за рахунок атмосферних опадів, які бідні на мінеральні біогенні речовини і тому до них приурочена оліготрофна рослинність (сфагновий білий мох, пухівка, журавлина тощо). Зольність торфу цих боліт менша 4 % (рис. 25, а). Болота верхові – рідкісний кореальний тип боліт в України. Становлять 1–2 % площі усіх боліт, трапляються подекуди в Українських Карпатах, на Західному Поліссі.

Кількість верхових боліт Полісся мають значні розміри. Серед них болотний масив Кремінне на межиріччі Льви і Ствиги та в долині Льви в Ракитнівському та Сарненському районах Рівненської області. Загальна площа масиву 35 тис. га.

Болото перехідне (мезотрофне)– тип боліт, що формуються на ділянках як з ґрунтовим, так і з атмосферним живленням. Перехідні болота – це проміжні болота між низинними і верховими. Поверхня їх слабо опукла або плоска; мінеральне живлення помірне і відповідає вимогам мезотрофних рослин (береза, осока, сфагнові білі мохи).

Рис. 25. Схема верхового (а) та низинного (б) торф’яного болота – мікроландшафти: 1 – осокові, осоково-очеретяні, осоково-гіпнові; 2 – сфагново-осокові; 3 – сфагново-пухівкові; 4 – вільшаники; 5 – сосново-сфагнові; 6 – поклади сфагнового торфу; 7 – поклади очеретяного та осокового торфу; 8 – мінеральний ґрунт.