6.2. Основні характеристики водосховищ

Основними морфометричними характеристиками водосховищ є: площа їхньої поверхні та об’єм. Улоговинні водосховища мають округлу форму, долинні – витягнену.

Водосховище розраховується на накопичення певного об’єму води в період заповнення. Підвищення рівня води до оптимальної величини (наприкінці заповнення) називають нормальним підпірним рівнем (НПР). Під час водопілля та високих паводків може спостерігатися перевищення НПР на 0,5–1 м і такий рівень називають –форсованим підпірним рівнем (ФПР).Гранично можливе зниження рівня води у водосховищі є досяганнярівня мертвого об’єму (РМО) (рис. 22).

Об’єм водосховища, що знаходиться нижче РМО називається мертвим об’ємом (МО). Об’єм водосховища, що знаходиться між НПР та РМО, називаєтьсякорисним об’ємом (КО).Сума корисного та мертвого об’ємів водосховищ –повний об’єм (ПО) або ємність водосховища. Об’єм води, що розташований між НПР і ФПР, –резервним об’ємом води (РО).

Рис. 22. Характеристики водосховища

У межах водосховища виділяють кілька зон. Глибоководна (нижня) зонапідходить безпосередньо до греблі. Далі йдепроміжна (середня) зона, котра може бути глибоководною (при НПР) або мілководною залежно від рівня води.Верхня (мілководна) зоназаймає значну частину рівнинних водосховищ. У місці впадіння річки знаходиться зона змінного підпору.