6.6. Замулення водосховищ і переформування їх берегів

Водосховища, як і озера, є акумуляторами наносів. Відкладення у чаші водосховищ дрібних (завислих) наносів називають замуленням, великих (тягнених) –занесенням. Завдяки замуленню формується товща донних відкладів водосховища.

Інтенсивність відкладення наносів і період замулення водосховища залежить від стоку наносів річки й об’єму водосховища. У рівнинних водосховищах на річках із невеликим стоком наносів щорічне наростання дна незначне. Інтенсивність замулення невеликих водосховищ на річках з великим стоком наносів, особливо в посушливих районах, дуже велика. Наприклад, в США деякі водосховища у пустельний зоні заповнювалися наносами за 10–15 років.

Береги водосховищ за своєю еволюцією поділяють на три групи:абразивні,які зазнають постійного руйнування;стабільні, які не руйнуються; таакумулятивні, які нарощуються за рахунок перевідкладення наносів. На рівнинних річках (Волга, Дніпро) абразивними є 40–50 % берегів, стабільними – 40–50 % і акумулятивними – 5–15 %. Такий розподіл можна пояснити тим, що більшість водосховищ на цих річках достатньо «молоді», а їхня берегова зона активно формується.