Вступ. Модуль 1. Фізико-хімічні властивості води. Гідрологія річок Вступ

Серед дисциплін географічного циклу значне місце посідає гідрологія – наука про гідросферу. Гідросфера – сукупність усіх вод Землі: материкових (глибинних, ґрунтових, поверхневих), океанічних та атмосферних. Верхня межа гідросфери (поверхня океанів, морів, річок, озер, льодовиків і боліт) збігається з поверхнею земної кулі та нижньою межею атмосфери і виражена досить чітко. Нижня межа гідросфери чітко не виділяється, тому що гідросфера іноді проникає в літосферу. Основна частина вод гідросфери (96,4 % загального об’єму) припадає на Світовий океан. Води суходолу становлять менше 3,0 % загального обсягу гідросфери. Усі води на Землі – океанічні, поверхневі й підземні води суші – завдяки променевій енергії Сонця здійснюють єдиний кругообіг води в природі.

Незважаючи на різноманітність видів вод та їхній різний агрегатний стан, гідросфера є цілісною, оскільки всі її частини пов’язані потоками води у вигляді океанічних течій, руслового, поверхневого та підземного стікання, атмосферного переносу. Гідросфера характеризується різноманітними зв’язками з іншими сферами Землі: літо-, педо-, атмо- й біосферою. Зв’язок із літосферою здійснюється завдяки (ін)фільтрації поверхневих, ґрунтових і підземних вод. Атмосферні опади й випаровування вологи з поверхні суходолу та океану свідчать про інтенсивність зв’язків між гідросферою й атмосферою, а процеси фотосинтезу і транспірації є найважливішими об’єднуючими ланками гідро-, педо- й біосфери.

Особлива увага водним ресурсам приділяється в наш час, тому що вони стали виступати важливим природним ресурсом, котрий часто визначає можливості розвитку промисловості, організації відпочинку й охорони здоров’я людей.

Ще в недалекому минулому вважалося, що води на Землі багато, що, за винятком окремих посушливих районів, людям не слід турбуватися про те, що її може не вистачити. Однак споживання води зростає і перед людством дедалі частіше й частіше виникає проблема чистої води.

Кількісне виснаження водних ресурсів – це лише один бік проблеми. Другий бік – це забруднення вод. Проблема чистої води в багатьох країнах світу є найголовнішою, оскільки діяльність людини призвела до погіршення якості води й режиму річкового стоку, перетворення багатьох річок на канали та низку водосховищ і ставків.

Сьогодні при плануванні водогосподарських заходів необхідно враховувати загальний характер, тенденції і розміри втручання людини у природні процеси, реально оцінювати та прогнозувати екологічні, економічні й соціальні наслідки. Зусилля науки та практики мають бути спрямовані на найбільш ефективне використання насправді дорогоцінного природного ресурсу і збереження чистоти водних джерел.