10.1. Світовий океан та його частини
Світовий океан– безперервна водна оболонка Землі, яка оточена материками та островами і володіє спільністю сольового складу.
Океан– частина Світового океану, яка розміщена між материками, має великі розміри, самостійну циркуляцію вод і атмосфери та особливий гідрологічний режим.
За розрахунками І. Суттєвої, загальна площа Землі становить 510.08 млн км2. При цьому на Світовий океан припадає 361.26 млн км2(або 71 % поверхні планети), а на сушу – 149.02 млн км2(29 %). Інакше кажучи, на кожен квадратний кілометр суші припадає 2.4 км2води. У північній півкулі на океан припадає 60.7 % всієї поверхні Землі, в південній – 80.9 %. Отже, обидві півкулі, особливо південна, є переважно океанічними.
Світовий океан, хоч і єдиний, проте ділиться на більш-менш самостійні частини, що має істотне значення для розв’язання наукових практичних завдань.
У 1650 р. голландський географ Бернгард Вареніус у своїх працях уперше запропонував поділити Світовий океан на п’ять океанів: Тихий, Індійський, Атлантичний, Північний Льодовитий, Південний Льодовитий. У 1845 р. Британське королівське географічне товариство прийняло той самий поділ.
Видатний океанограф Ю. М. Шокальський у класичній праці «Океано-
графія», яка вийшла в 1917 р., пропонував виділити три океани: Тихий, Атлантичний, Індійський. Північний Льодовитий океан він відносив до Атлантичного як море.
У 1967 р. Світовий океан стали поділяти на чотири частини: Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний Льодовитий (рис. 32, табл. 10.1).
Рис. 32. Межі океанів
Таблиця 10.1
Основні морфометричні характеристики океанів*
Характеристики | Океани | ||||
Тихий | Атлантичний | Індійський | Північний Льодовитий | Світовий | |
Площа поверхні, млн км2 | 178.7 | 91.7 | 76.2 | 14.7 | 361.3 |
Об’єм, млн км3 | 710.3 | 329.7 | 282.6 | 18,1 | 1340.7 |
Середня глибина, м | 3976 | 3597 | 3711 | 1225 | 3711 |
Найбільша глибина, м | 11022 Маріан-ський жолоб) | 8742 (жолоб Пуерто-Ріко) | 7209 (Явансь- кий жолоб) | 55 27 (Гренландське море) | 11022 (Маріансь-кий жолоб) |
*Атлас океанов. Термины. Понятия. Справочные таблицы.– ГУНИО МО СССР, 1980.
У результаті тривалих досліджень установлено великі відмінності антарктичних вод від інших океанів і пропонується виділити п’ятий океан – Південний Льодовитий. Але деякі спеціалісти не підтримують цих доводів, виходячи з того, що океани з усіх боків мають оточувати материки, і тому відповідні райони Південного Льодовитого океану вони відносять до тихоокеанського, атлантичного та індійського секторів.
Якщо так важко дійти єдиної думки щодо поділу Світового океану на окремі океани, то ще складнішою є справа з виділенням морів, заток і проток. За даними Географічного управління виділено 140 морів, заток і проток, із них 44 належить до Атлантичного,29– до Північного Льодовитого,50– до Тихого і17– до Індійського океану.
Складовими частинами океанів є моря, затоки, протоки.
Море– це порівняно невелика частина океану, яка врізається в сушу чи відмежована від нього берегами материків, півостровами та островами; має певні геологічні, гідрологічні та інші риси, що суттєво відрізняються від відповідних рис океану.
За розташуванням відносно суші моря поділяються на внутрішні, окраїнні та міжострівні.
Внутрішні моря(середземні моря) – це моря, що мають ускладнений водообмін з океаном і розміщені між материками або всередині їх. З цієї причини вони поділяються на міжматерикові і внутрішньоматерикові.Внутрішньоматерикові моря– це моря, що знаходяться всередині одного материка (наприклад, Чорне, Біле, Балтійське, Азовське моря).Міжматерикові моря– це моря, що розташовані між різними материками (наприклад, Середземне, Червоне моря).
Окраїнні морявідокремлюються від океану островами чи заходять у материк і мають відносно вільний зв’язок з океаном (наприклад, Чукотське, Баренцове моря).
Міжострівні моря– це моря, що розміщені серед великих островів або архіпелагів (наприклад, моря Коралове, Банда, Фіджі та ін.). Основні морфометричні характеристики деяких морів наведені в табл. 10.2.
Таблиця 10.2
Основні морфометричні характеристики морів
Море | Площа тис. км2 | Об’єм води, км3 | Середня глибина, м | Найбільша глибина морів, м |
Тихий океан | ||||
Коралове | 4068 | 10038 | 2468 | 9174 |
Південно-Китайське | 3537 | 3623 | 1024 | 5560 |
Берингове | 2315 | 3796 | 1640 | 4097 |
Охотське | 1603 | 1316 | 821 | 3351 |
Японське | 1062 | 1631 | 536 | 3699 |
Східнокитайське | 836 | 258 | 309 | 2719 |
Банда | 714 | 1954 | 2337 | 7440 |
Яванське | 480 | 22 | 45 | 89 |
Жовте | 416 | 16 | 38 | 106 |
Сулу | 348 | 553 | 1591 | 5576 |
Молукське | 291 | 554 | 1902 | 4870 |
Серам | 187 | 227 | 1209 | 5319 |
Флорес | 121 | 222 | 1829 | 5123 |
Балі | 119 | 49 | 411 | 1296 |
Саву | 105 | 178 | 1701 | 3370 |
Атлантичний океан | ||||
Карибське | 2777 | 6745 | 2429 | 7090 |
Середземне | 2505 | 3603 | 1438 | 5121 |
Мексиканська затока | 1555 | 2366 | 1522 | 3822 |
Північне | 565 | 49 | 87 | 725 |
Балтійське | 419 | 21 | 50 | 470 |
Чорне | 422 | 555 | 1315 | 2210 |
Азовське | 39 | 0,3 | 7 | 13 |
Індійський океан | ||||
Аравійське | 4832 | 14523 | 3006 | 5803 |
Бенгальська затока | 2172 | 5616 | 2585 | 5258 |
Арафурське | 1017 | 189 | 186 | 3680 |
Тіморське | 432 | 188 | 435 | 3310 |
Андаманське | 602 | 660 | 1096 | 4198 |
Червоне | 460 | 201 | 437 | 3039 |
Північний Льодовитий океан | ||||
Баренцове | 1424 | 316 | 222 | 600 |
Норвезьке | 1340 | 2325 | 1735 | 3970 |
Гренландське | 1195 | 1961 | 1641 | 5527 |
Східносибірське | 913 | 49 | 54 | 915 |
Карське | 883 | 98 | 1 11 | 600 |
Гудзонова затока | 819 | 92 | 100 | 274 |
Баффіна | 530 | 426 | 804 | 2414 |
Лаптєвих | 662 | 353 | 533 | 3385 |
Чукотське | 595 | 42 | 71 | 1256 |
Біле | 90 | 6 | 67 | 350 |
Затока– частина океану чи моря, яка врізається в суходіл і слабко відмежована від моря чи океану (Аляска в Тихому океані тощо).
Бухта – невелика затока, яка чітко відділена мисами чи островами від океану чи моря, добре захищена від вітрів (Севастопольська бухта в Чорному морі).
Лиман– затока, що відокремлена від моря піщаною косою (пересипом), в якій є вузька протока, котра з’єднує лиман із морем. Найчастіше лиман – це затоплена частина найближчої до моря ділянки річкової долини (наприклад, Дніпровський, Дністровський).
Губа – затока, яка глибоко врізається в сушу (Обська в Карському морі).
Фіорд– вузька та глибока затока з високими крутими берегами (Согнефіорд у Норвезькому морі).
Протока– водний простір, який розділяє дві ділянки суші та з’єднує окремі океани і моря чи їхні частини (Берингова).
- В. Г. Клименко загальна гідрологія Навчальний посібник для студентів
- Вступ. Модуль 1. Фізико-хімічні властивості води. Гідрологія річок Вступ
- Блок 1. Гідрологія як наука. Її місце у вивченні географічної оболонки
- 1.4. Фізичні основи гідрологічних процесів
- 1.5. Розвиток гідрології як науки
- Блок 2. Розподіл води на земній кулі. Кругообіг води
- 2.1. Розподіл води на земній кулі
- 2.2. Зміна кількості води на земній кулі
- 2.3. Кругообіг води в природі
- 2.4. Водний баланс
- 2.5. Водні екосистеми
- 2.6. Водні ресурси України
- 3.1. Хімічний склад води
- 3.2. Фізичні властивості води
- 4.1. Типи річок
- 4.2. Морфологія й морфометрія річки та її басейну
- 4.2.1. Водозбір і басейн річки
- 4.2.2. Морфометричні характеристики басейну річки
- 4.2.3. Фізико-географічні й геологічні характеристики басейну річки
- 4.2.4. Річка і річкова мережа
- 4.2.5. Річкова долина й русло річки
- 4.2.6. Поздовжній профіль річки
- 4.3. Живлення річок
- Класифікація о. І. Воєйкова
- Класифікація м. І. Львовича
- 4.4. Водний баланс басейну річки
- 4.5. Водний режим річок
- 4.5.1. Види коливання водності річок
- 4.5.2. Рівневий режим річок
- 4.5.3. Фази водного режиму
- 4.5.4. Розчленування гідрографа за видами живлення
- 4.5.5. Класифікація річок за водним режимом
- 4.6. Річковий стік
- 4.6.1. Складові річкового стоку
- 4.6.2. Основні характеристики стоку
- 4.7. Рух води в річках
- 4.8. Річкові наноси
- 4.10. Руслові процеси
- 4.11. Термічний режим річок
- 4.12. Льодовий режим річок
- 4.13. Гідрохімічний режим річок
- 4.14. Гідробіологічні особливості річок
- Модуль 2. Характеристика водойм (озер, водосховищ, боліт) та особливих водних об’єктів (підземних вод, льодовиків)
- 5.1. Типи озер
- 5.2. Морфологія і морфометрія озер
- 5.3. Водний баланс озер
- 5.4. Коливання рівня води в озерах
- 5.5. Рух озерної води
- Хвилювання на озерах
- Течії в озерах
- Температурна класифікація озер
- 5.7. Льодовий режим озер
- 5.8. Оптичні явища в озері
- 5.9. Донні відклади озерної улоговини
- 5.10. Водні маси озер
- 5.11. Хімічний склад озерних вод
- 5.12. Гідробіологічна характеристика озера
- 5.13. Значення озер
- 6.1. Типи водосховищ
- 6.2. Основні характеристики водосховищ
- 6.3. Водний режим водосховищ
- 6.4. Термічний і льодовий режим водосховищ
- 6.5. Гідрохімічний і гідробіологічний режим водосховищ
- 6.6. Замулення водосховищ і переформування їх берегів
- 6.7. Водні маси водосховищ
- 6.8. Значення водосховищ та їх вплив на річковий стік і природне середовище
- 7.1. Типи боліт
- 7.2. Морфологія та гідрографія боліт
- 7.3. Водний баланс боліт
- 7.4. Рух води в болотах
- 7.5. Термічний режим боліт
- 7.6. Вплив боліт на стік річок. Практичне значення боліт і їх вивчення
- 8.1. Походження льодовиків та їх поширення на земній кулі
- 8.2. Типи льодовиків
- 8.5. Баланс льоду і води в льодовику
- 8.7. Робота льодовиків
- 8.8. Поширення та значення льодовиків
- 9.1. Походження підземних вод
- 9.2. Фізичні властивості ґрунтів
- 9.3. Водні властивості ґрунтів
- 9.4.Види води в порах ґрунту
- 9.5. Фільтраційні властивості порід і рух підземних вод
- 9.6. Класифікація підземних вод
- 9.7. Умови залягання підземних вод
- 9.8. Водний баланс і режим підземних вод
- 9.8.1. Водний баланс підземних вод
- 9.8.2. Режим підземних вод
- 9.9. Особливості хімічного складу підземних вод
- 9.10. Роль підземних вод у фізико-географічних процесах
- 9.11. Розповсюдження підземних вод
- 10.1. Світовий океан та його частини
- 10.2. Основні особливості будови земної кори під морями та океанами
- 10.3. Рельєф дна океанів
- 10.4. Донні відклади
- 10.5. Сольовий склад вод Світового океану
- 10.6. Солоність морської води
- 10.7. Водний баланс Світового океану
- 10.8. Густина і тиск морської води
- 10.9. Термічний режим океанів і морів
- 10.10. Лід в океанах і морях
- Класифікація морської криги
- Дрейф льоду
- 10.11. Водні маси океану
- 10.12. Оптичні та акустичні властивості морської води
- Швидкість звуку (у м/с) в морській воді при різній солоності і температурі
- 10.13. Рівень океанів і морів
- 10.14. Хвилювання в океанах і морях
- 10.15. Течії в океанах і морях
- 10.16. Припливи і відпливи
- 10.17. Ресурси Світового океану та їх використання
- 10.18. Проблеми охорони вод Світового океану
- Робоча програма навчальної дисципліни
- Опис навчальної дисципліни
- Мета та завдання навчальної дисципліни
- За модулем 1
- За модулем 2
- За модулем 3
- Також студенти повинні вміти: За модулем 1
- За модулем 2
- За модулем 3
- Програма навчальної дисципліни
- Тема 2. Кругообіг води у природі й водні ресурси Землі. Розподіл води на земній кулі. Єдність гідросфери. Зміна запасів води на Землі. Кругообіг води в природі та його енергетичні фактори.
- 2.1.1. Нормативні навчальні елементи за модулем 1
- Тема 5. Гідрологія льодовиків. Вивчення умов й особливостей похо-
- 2.1.1.Нормативні навчальні елементи за модулем 2
- Тема 1.Світовий океан та його частини. Класифікація морів. Гіпотези виникнення Світового океану. Будова, рельєф дна океанів і морів. Донні відклади в океанах і морях.
- Тема 2.Термічний режим океанів і морів. Загальна схема теплообміну в системі океан-атмосфера-літосфера. Тепловий баланс океану. Розподілення температури води у Світовому океані.
- Тема 3.Перемішування та обмін в океані. Види перемішування в морському середовищі: молекулярне, турбулентне. Методи розрахунку перемішування та обміну.
- 2.1.2. Нормативні навчальні елементи за модулем 3
- 4. Структура навчальної дисципліни
- 6. Теми лабораторних занять
- 7. Самостійна робота
- 8. Індивідуальне навчально –дослідне завдання
- 9. Методи навчання
- 10. Методи контролю
- 11. Розподіл балів, які отримують студенти
- Шкала оцінювання
- 12. Методичне забезпечення
- 13. Рекомендована література Базова
- Допоміжна
- 14. Інформаційні ресурси
- Виконання роботи
- Питання для самоперевірки
- Лабораторна робота № 2 Побудова поперечного профілю русла річки і обчислення його морфометричних характеристик
- Зміст роботи
- Виконання роботи
- Порядок виконання
- Питання для самоперевірки
- Лабораторна робота № 3 Середній багаторічний стік
- Зміст роботи
- Виконання роботи
- Порядок виконання
- Питання для самоперевірки
- Лабораторна робота № 4 Розчленування гідрографа річкового стоку
- Зміст роботи
- Виконання роботи
- Питання для самоперевірки
- Лабораторна робота № 5 Розподіл температури води в озері з глибиною
- Зміст роботи
- Виконання роботи
- Питання для самоперевірки
- Питання для самоперевірки
- Лабораторна робота № 7 Зміна температура води у Світовому океані
- Зміст роботи
- Виконання роботи
- Питання для самоперевірки: