1. (4) Методологічні основи ландшафтної екології

Методологічні основи включають:

1) філософський базис;

2) теоретичні положення;

3) об'єкт і предмет дослідження.

Філософський базис ландшафтних наук – це діалектичний матеріалізм (діамат), оскільки використовуються такі категорії як частина і ціле, зв'язок, взаємозв'язок, взаємодія, простір і час, розвиток (еволюція) і ін.

Крім того, використовуються основні положення теорії пізнання (онтологія і гносеологія) і теорія логіки.

Теоретичні положення:

1. Нієф (Neef) – географічна субстанція не існує поза простором і часом.

Геттнер – хорологічна концепція (досліджуватися повинне лише місцезнаходження об'єкту).

2. Всі географічні об'єкти на Землі повинні підкорятися основним загальнопланетарним закономірностям (зональність, провінціальність, висотна поясність).

3. Про цілісність географічних об'єктів, які створюють геосистеми.

4. Географічна оболонка (і ландшафтна сфера як її частина) володіє властивостями континуальності (безперервності) і дискретності (преривності).

Об'єкт – це щось реальне існує незалежно від нас.

Предмет – це особливість об'єкту, яка вивчається наукою на певному етапі її розвитку.

Згідно Ф.Н.Мількову об'єкт ландшафтних наук – ландшафтна сфера і її структурні підрозділи.

Предмет (мінливий з часом):

- єдина класифікація ландшафтів;

- дослідження генезису, динаміки і еволюції ландшафту;

- вивчення законів взаємодії природних і техногенних об'єктів.