74. Оцінка антропогенного навантаження на геосистеми.
Під антропогенним навантаженням розуміють ступінь прямого та побічного впливу людей, їх господарської діяльності на компоненти та на природу в цілому. Оцінка антропогенного навантаження полягає у визначенні ступеня трансформації оточуючого природного середовища. При цьому в основу покладено принцип антропоцентризму. Згідно цьому принципу, природа є середовищем людини і лише в цій якості цікавить її. Тобто суб’єктом оцінки є людина, об’єктом – певна територія її життєдіяльності (оточуюче людину середовище).Розрахувати ступінь індустріального навантаження на природне середовище .
Спочатку визначте категорію небезпечності підприємства. При цьому доцільно використати загальноприйняту методику розрахунку:
,
де Мі – маса викиду і-тої речовини, т/рік;
ГДКі – середньодобова гранично допустима концентрація і-тої речовини, мг/м3;
n – кількість забруднюючих речовин, що викидає підприємство;
ai – константа, яка дозволяє співвідносити ступінь шкідливості речовини зі шкідливістю сірчаного газу (для речових першого класу небезпеки – 1,7; другого – 1,3; третього – 1,0; четвертого – 0,9).
Значення КНП розраховується при умові, що Мі/ГДКі > 1. Якщо Мі/ГДКі < 1, КНП по даній речовині дорівнює 0. Для речовин, по яким відсутня інформація по ГДК чи ОБУВ, значення КНП прирівнюється до маси викидів даних речовин, що дозволяється методикою.
У випадку, якщо всі промислові об’єкти відносяться до однієї категорії небезпечності, методом експертних оцінок визначається ступінь (клас) екологічної небезпечності кожного промислового об’єкту (К), так як все ж таки їх вплив на природне середовище різний. Формула розрахунку параметру індустріального навантаження набуває вигляду:
,
де I – оцінка індустріального навантаження на район;
S – площа району;
N1, N2….Nn – число підприємств певного класу екологічної небезпечності;
K1, K2 ...Kn – коефіцієнт екологічної небезпечності підприємства.
Розрахувати ступінь аграрного навантаження на природне середовище (у розрізі районів).
Основними впливами землеробства на природне середовище Херсонської області є розораність та меліорованість земель. Виходячи з цього інтегральною характеристикою аграрного навантаження може бути оцінка:
,
де Аі – аграрне навантаження на і-тий адміністративний район;
Si – площа адміністративного району;
Sai – площа богарних сільськогосподарських земель у ньому;
Smi - те ж меліорованих.
Розрахувати ступінь транспортного навантаження на природне середовище (у розрізі районів).
Найбільшій внесок у забруднення природного середовища серед інших видів транспорту займає автомобільний. Для оцінки навантаження від нього за картою шляхів для кожної ділянки автошляху між крупними населеними пунктами розраховується показник виду:
C,
де Bij - оцінка транспортної напруженості на ділянці автошляху
між суміжними i-м та j -м населеними пунктами,
P1P2…P - людність 1-го, 2-го, j-го за порядковим номером по автошляху населених пунктів.
Lij - відстань між населеними пунктами по автошляху.
C - „коефіцієнт провідності” шляху (прийнято: для автошляхів магістрального державного значення C=1,0, інші державного значення – 0,7, місцеві з твердим покриттям – 0,3, без покриття - 0,1).
За сіткою адміністративних районів розрахуйте показник транспортного навантаження за виразом:
,
де Ti - транспортне навантаження на i-й район
S - площа району
lk- довжина автошляху, що має k-ту оцінку показника Bij транспортної напруженості.
Дати оцінку антропогенних навантажень на територію за співвідношенням їх видів.
На основі сумісного аналізу характеру просторового розподілу індустріального, аграрного та транспортного навантажень по території Херсонської області виділити її окремі регіони, що розрізняються за співвідношенням цих видів навантажень. Результати звести у таблицю 6. Дати письмовий аналіз.
Оцінка антропогенних навантажень за співвідношенням їх видів
Адміністративний район | Аграрне | Індустріальне | Транспортне | Інтегральна оцінка антро-погенних наван-тажень за їх співвідношенням |
- 1. (4) Методологічні основи ландшафтної екології
- 2. Співвідношення понять „фація“ і „геохімічна ячейка“
- 3. Сільськогосподарські ландшафти
- 5. Поняття «урочище». Класифікація урочищ.
- 6. Лісогосподарські ландшафти
- 7. Поняття „ландшафтна сфера“. Значення сучасної ландшафтної науки. Місце в системі наук.
- 8. Ландшафтні місцевості. Критерії їх виділення.
- 9. Селітебні ландшафти.
- 10. Етапи розвитку ландшафтної географії. Зародження і розвиток ландшафтно-екологічного напрямку.
- 11. Загальне та регіональне розуміння терміну ландшафт.
- 12. Гірничопромислові ландшафти.
- 13. Сутність ландшафтно-екологічного напрямку дослідження.
- 14. Співвідношення індивідуальних і типологічних ландшафтних одиниць
- 15. Рекреаційні ландшафти.
- 16. 19. Системно-синергетична парадигма
- 17. 20. Закономірності диференціації ландшафтної сфери
- 72. До відхилень від зональності ведуть азональні чинники:
- 18.75. Концепція природно-господарської територіальної системи (пгтс)
- 21.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- 23. Фізико-географічне районування і ландшафтна структура регіонів.
- 24.Соціально – економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- 25. Сутність геосистемной концепції.
- 26. Функціонування геосистем. Енергетичні чинники функціонування. Процеси функціонування.
- 27. Поняття пгс. Класифікації сучасних пгс.
- 28. Становлення і сутність синергетичної концепції.
- 29.Біохімічний колооберт як основа функціонування.
- 32. Динаміка геосистем.
- 45. Принцип ландшафтно-антропогенного сумісництва.
- 30. Антропогенна регуляція пгс.
- 35. Стани геосистем, їх класифікації.
- 36. Геоекологічні принципи проектування пгс.
- 37. Компонент ландшафту
- 38. Генезис геосистем. Генетичні ряди ландшафтів.
- 39. Потенціал ландшафту
- 40. Поняття компонент. Властивості компонентів.
- 41. Еволюція геосистем. Чинники еволюційного розвитку.
- 43. Системостворюючі зв’язки.
- 44. Поняття стійкості геосистем. Типи стійкості.
- 46. Ієрархія птк і (70).52 морфологічна структура ландшафту
- 47. Проблема саморегуляції і стійкості геосистем.
- 48. Ландшафтне планування і моделювання. Концептуальні моделі.
- 49. Основні організаційні рівні геосистем.
- 50. Саморозвиток ландшафтних систем. Метахронність ландшафтних компонентів. Вік ландшафтних систем.
- 53. Інформаційні можливості та геоактивні властивості ландшафту.
- 54.Стійкість ландшафту до техногенних навантажень.
- 56. 59. 61. Вчення про антропогенні ландшафти
- 62. Ландшафтний профіль і його побудова.
- 63. Глобальні геоекологічні проблеми як фонові зміни ландшафтної структури.
- 65. Ландшафтна карта і її аналіз.
- 66. Фізико-географічне районування та систематика антропогенних екосистем.
- 67. Ландшафтні територіальні структури їх типи.
- 69. Систематика ландшафтних комплексів.
- 71. Екологічна оцінка ландшафту. Визначення ландшафтно-екологічного потенціалу.
- 73. Сучасні методи ландшафтних досліджень
- 74. Оцінка антропогенного навантаження на геосистеми.