17. 20. Закономірності диференціації ландшафтної сфери

1) Континуальність і дискретність ландшафтної сфери

Континуальність (безперервність) витікає з того, що земний простір замкнутий. Це підкреслюється загальною циркуляцією атмосфери. Жодна крапка, явище, об'єкт не знаходяться в ізоляції один від одного, все взаємопов'язано.

Дискретність (преривність) витікає з наявності окремих тіл в ландшафтній сфері (виділяються відособлені об'єкти).

Єдність континуальності і дискретності полягає в тому, що загальний зв'язок географічних явищ не може існувати без наявності окремих тіл. Кожен об'єкт має власне поле впливу (всі кордони - своєрідні перехідні зони). Зона впливу якого-небудь географічного об'єкту називається фізико-географічним (ландшафтно-географічним, екотонним) полем.

Накладення двох або більше полів впливу об'єкта називається геоекотонами.

2) Природні фактори просторової диференціації ландшафту

Фактор - це щось зовнішнє, яке впливає на комплекс, зумовлюючи його розвиток. Існує 2 основних групи факторів: зональні і азональні.

60. Зональність - це закономірна зміна географічних зон по широті. В.В. Докучаєв, закон географічної зональності (ідея Гумбольта): завдяки відомому положенню нашої Землі відносно Сонця, завдяки обертанню Землі, її кулястості, клімат, рослинний, тваринний світ розподіляється по земній поверхні по напрямку з півночі на південь в строго певному порядку.

Планетарно астрономічні фактори:

1) кулястість Землі (геоїд, кардиоїд);

2) відстань від Землі до Сонця 150 млн. км. (149-152 млн. км.);

3) нахил земної осі до площини екліптики (66^о33′27″).

Декілька спроб вираження зональності:

1.Коефіцієнт зволоження Висоцького і Іванова:

K_ув = r / E

r - річна кількість опадів;

E - випаровування.

Якщо К_ув >1 - ліс, тундра;

1-0,6 - лісостеп;

0,6-0,3 - степ;

0,3-0,12 - напівпустеля;

< 0,12 - пустеля.

2. Виходячи з індексу сухості Грігорьєва - Будика:

I = R / (L · r)

R - річний радіаційний баланс;

L - прихована теплота випаровування, const;

r - річна кількість опадів.

Якщо I < ⅓ - тундра;

- 1 - ліси;

1-2 - степи;

2-3 - напівпустелі;

>3 - пустелі.

Оптимальним для ландшафтів є I - 1- ⅓.

Під впливом переважно зональних чинників формуються зональні ландшафти. Вони переважають на плакорних рівнинах, характеризуються елювіальним геохімічним режимом (рівень ґрунтових вод нижче 8 м).