logo
Украинский перевод

3. Сільськогосподарські ландшафти

Два основні типи: 1) Польовий; 2) Пасовищний.

Польовий – щороку перепахування ґрунтів, внесення хімікатів, повне знищення фітоценозів.

Основні зміни природних компонентів:

1) зміни в рослинному і тваринному світі за рахунок зміни місця існування, відбувається гомогенізація рослинного покриву (спрощення видового складу);

2) зміни водного балансу і мікроклімату. Приклад, первинний лес затримує до 70% опадів, швидкість просочування в лесу в 2-3 рази більша.

Рівень ґрунтових вод в антропогенних ландшафтах знижується, амплітуда може досягати 30 м, зміни мікроклімату за рахунок зміни складових радіаційного і теплового балансу. При посівах особливий мікроклімат. Приклад, в північних регіонах посів високостеблових рослин веде до підвищення температури на 2-3 градуси, добова амплітуда до 10 градусів; за вегетаційний період накопичення температур 100-200 градусів; в результаті спостерігається зсув зонального кордону на південь на 200 км.;

3) зміна біологічного круговороту - в природному ландшафті спостерігається акумуляція відмерлої речовини в ґрунті. При польовій дії частина речовини вилучається що веде до збіднення ґрунту. Без певних меліоративних заходів виснаження ґрунту можливе приблизно за 100 років.

Крім того, шкідлива роль монокультурного виробництва. У польовому ландшафті в грунт поступає на 42% менше речовини, ніж в природному стані;

4) зміна ґрунтів - при розорюванні порушення структури, посилення мінералізації, зменшення гумусу на 0,25-0,5 т/га в рік. Приклад, при розорюванні в дерново-підзолистих ґрунтах відбувається посилення дернового процесу і уповільнення підзолистого.

В цілому розорювання веде до збільшення гумусного шару на 4-5 см, але вміст гумусу на початку зменшується, а потім при правильній обробці може збільшуватися.

З'являються водно-ерозійні процеси і дефляція. Водна ерозія виявляється на території з ухилом 1,5○ і більше. В світі ерозією знищено 2 млрд. га землі, тобто 27% всіх земель світу, що розорюються.

Згідно вченим МГУ ерозійно-дефляційні процеси мають зональний характер:

5) зміна (збільшення) твердого стоку і зміна хімічного складу поверхневих вод. Каламутність річок до лісостепу 50 г/м3, а вже в степу150 г/м3. Забруднення водоймищ, часто евтрофікація (накопичення органічної речовини).

6) вплив хімізації (внесення пестицидів і отрутохімікатів). В світі більше 1000 видів хімпрепаратів, щорік розпилюється 4 млн. тонн на площу 4 млрд. га. Для Європи середні цифри 3 кг/га; максимум для Японії 11 кг/га - що призводить до забруднення ґрунтів. Згідно М.А. Глазовської, швидкість розкладання пестицидів має зональний характер. У районах низьких температур швидкість розкладання нижча, ніж в районах високих температур, крім того, вологість ґрунту збільшує токсичність пестицидів в 10 разів; ґрунти багаті гумусом ведуть до накопичення (акумуляція) пестицидів.

Зрошування, пов'язане з ним вторинне засолення, підтоплення і тому подібне.

Пасовищні – випас впливає на рослинний покрив

1. Високотравні, тінелюбиві злакові випадають із складу в першу чергу. Велика рогата худоба знищує траву з кислою реакцією і м'які сорти; коні - жорсткі і запашні; кози і вівці – галофіти з різким запахом.

2. Витоптування і ущільнення ґрунту, збільшення слитності ґрунту часто веде до вторинного засолення.