62. Ландшафтний профіль і його побудова.
Ландшафтний профіль - це схематичний вертикальний розріз ландшафту, на який наноситься профіль рельєфу і потім за допомогою спеціальних символів вказується:
- склад залягаючих порід (наприклад, граніти, суглинки, торфи і так далі);
- і дається характеристика фації, розташованих на даних породах. При цьому в характеристиці фації обмовляється на якій мікроформі рельєфу вона розташована і який тип рослинності для неї характерний. Наприклад, фації крутих верхніх схилів з рідкостійними трав'яно-брусничними сосняками і тому подібне
Ландшафтний профіль зазвичай будується при проведенні будь-яких проектних робіт на даній території для надання фізико-географічної характеристики площі промислового будівництва, житлового будівництва і тому подібне.
Профіль будують на міліметровому папері. За основу беруть гіпсометричний профіль. Роботу починають з вибору масштабів. Після чого на аркуші міліметрового паперу будують осі координат. Якщо горизонтальний масштаб карти дорівнює масштабу топокарти, то до лінії профілювання на ній прикладають смужку міліметрового паперу, на край якої зносять всі точки перетину горизонталей з лінією профілю АБ. Для кожної з цих точок у вертикальному масштабі відкладають відповідні значення абсолютної висоти. Отримані точки з’єднують і одержують гіпсометричний профіль по лінії АБ.
Під лінією гіпсометричного профілю показують зміну генетичних різновидів грунтів, геологічні будову, четвертинні відклади, глибину ґрунтових вод. Розподіл генетичних різновидів грунтів може бути показано у вигляді вузької кольорової (або зі шриховкою) смужки безпосередньо під лінією профілю (без дотримання масштабу потужності грунту). Ширину смужки взяти 1-3 мм, показавши на ній окремі ділянки різних кольорів, які відповідають розміщенню різних грунтів на профілю. Генетичні різновиди грунтів визначають шляхом аналізу крупно масштабної корти грунтів.
За допомогою умовних позначень показують геологічні будову, четвертинні відклади, глибину ґрунтових вод.Над лінією профілю у відповідності до карти рослинності загальноприйнятими умовними знаками показують рослинні угруповання.Результати обробки інформації по всім природним компонентам, що досліджуються, доцільно заносити до табличної легенди, яку розміщують під ландшафтним профілем.
На основі по компонентних відмінностей виділяють морфологічні одиниці ландшафту. При виділенні, наприклад, ландшафтних урочищ необхідно враховувати положення в рельєфі, геолого-літологічні особливості, характер поверхневих відкладів, відмінності грунтів і рослинних угруповань. Межі кожної морфологічної одиниці зносяться під профіль у таблицю, де вони індексуються та описуються. Схожі урочища типізуються і отримують один цифровий індекс.
Після побудови ландшафтного профілю і оформлення легенди над профілем вказують, через яку територію і в якому напрямку його закладено. Умовні позначення розміщують або під таблицею, або справа від профілю. Внизу вказують прізвище автора і дату складання профілю.
- 1. (4) Методологічні основи ландшафтної екології
- 2. Співвідношення понять „фація“ і „геохімічна ячейка“
- 3. Сільськогосподарські ландшафти
- 5. Поняття «урочище». Класифікація урочищ.
- 6. Лісогосподарські ландшафти
- 7. Поняття „ландшафтна сфера“. Значення сучасної ландшафтної науки. Місце в системі наук.
- 8. Ландшафтні місцевості. Критерії їх виділення.
- 9. Селітебні ландшафти.
- 10. Етапи розвитку ландшафтної географії. Зародження і розвиток ландшафтно-екологічного напрямку.
- 11. Загальне та регіональне розуміння терміну ландшафт.
- 12. Гірничопромислові ландшафти.
- 13. Сутність ландшафтно-екологічного напрямку дослідження.
- 14. Співвідношення індивідуальних і типологічних ландшафтних одиниць
- 15. Рекреаційні ландшафти.
- 16. 19. Системно-синергетична парадигма
- 17. 20. Закономірності диференціації ландшафтної сфери
- 72. До відхилень від зональності ведуть азональні чинники:
- 18.75. Концепція природно-господарської територіальної системи (пгтс)
- 21.Ландшафтно-екологічне прогнозування.
- 23. Фізико-географічне районування і ландшафтна структура регіонів.
- 24.Соціально – економічні функції геосистем та антропогенні навантаження.
- 25. Сутність геосистемной концепції.
- 26. Функціонування геосистем. Енергетичні чинники функціонування. Процеси функціонування.
- 27. Поняття пгс. Класифікації сучасних пгс.
- 28. Становлення і сутність синергетичної концепції.
- 29.Біохімічний колооберт як основа функціонування.
- 32. Динаміка геосистем.
- 45. Принцип ландшафтно-антропогенного сумісництва.
- 30. Антропогенна регуляція пгс.
- 35. Стани геосистем, їх класифікації.
- 36. Геоекологічні принципи проектування пгс.
- 37. Компонент ландшафту
- 38. Генезис геосистем. Генетичні ряди ландшафтів.
- 39. Потенціал ландшафту
- 40. Поняття компонент. Властивості компонентів.
- 41. Еволюція геосистем. Чинники еволюційного розвитку.
- 43. Системостворюючі зв’язки.
- 44. Поняття стійкості геосистем. Типи стійкості.
- 46. Ієрархія птк і (70).52 морфологічна структура ландшафту
- 47. Проблема саморегуляції і стійкості геосистем.
- 48. Ландшафтне планування і моделювання. Концептуальні моделі.
- 49. Основні організаційні рівні геосистем.
- 50. Саморозвиток ландшафтних систем. Метахронність ландшафтних компонентів. Вік ландшафтних систем.
- 53. Інформаційні можливості та геоактивні властивості ландшафту.
- 54.Стійкість ландшафту до техногенних навантажень.
- 56. 59. 61. Вчення про антропогенні ландшафти
- 62. Ландшафтний профіль і його побудова.
- 63. Глобальні геоекологічні проблеми як фонові зміни ландшафтної структури.
- 65. Ландшафтна карта і її аналіз.
- 66. Фізико-географічне районування та систематика антропогенних екосистем.
- 67. Ландшафтні територіальні структури їх типи.
- 69. Систематика ландшафтних комплексів.
- 71. Екологічна оцінка ландшафту. Визначення ландшафтно-екологічного потенціалу.
- 73. Сучасні методи ландшафтних досліджень
- 74. Оцінка антропогенного навантаження на геосистеми.