9.2.2. Забруднення пестицидами
Для виявлення мікродомішок пестицидів в сільськогосподарській продукцій рослинного (рослинні корми, картопля) і тваринного (м’ясо свиней) походження та зв’язку їх з пестицидним забрудненням ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод та донних відкладів було проведено опробування вказаних об’єктів у всіх пунктах, що вив- вчались на території Снятинського району. Проби відбирались Л.В.Міщенко і Д.Д.Ганжою (див.рис.2.2). Всього було відібрано 359 проб. Їх аналіз виконував В.І.По- ловина в Російському науково-дослідному інституті охорони природи та заповідної
справи плазмово-спектральним методом на атомно-емісійному спектрометрі IGAR-9000. Аналітичні дослідження проводились, в першу чергу, на ті пестициди, які використовувались в Снятинському районі для протравлювання насіння, потім під культуру при посіві і ті, що вносили в процесі вегетації рослин.
Результати аналізів зведені у базу даних по забрудненню ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод, донних відкладів, рослинних кормів, картоплі і м’яса (табл.9.2). Із таблиці видно, що із 19 назв пестицидів, знайдених в різних середовищах досліджуваного полігону, найчастіше зустрічаються ДДТ, ДДЕ, ГХЦГ, атразін, симазин, прометрин, семеро, карбофос, значно рідше фагор, базудин, ромрад, децис, і зовсім рідко — цимбум, суміцидин, 2,4-Д, рідоміл, тілт, пірамін, ТХАН, 2М-4Х.
Із 78 пунктів, де були відібрані проби, пестициди знайдені тільки у 18. Їх розподіл по площі Снятинського району (рис.9.21) виявляє чотири зони концентрації, що приурочені до смт.Заболотова, сс.Джуріва-Новоселиці, сс.Стецева-Стецівка м.Сня- тина-с.Устя. Це свідчить про можливість зв’язку цих чотирьох зон зі складами отруто-хімікатів або неправильними регламентами внесення пестицидів, що привело до накопичення їх надлишку в сільськогосподарській продукції і компонентах довкілля.
Аналіз концентрацій найбільш поширених пестицидів - ДДТ, ГХЦГ, атразину, сімазину, семерону - показує (рис.9.22, 9.23, 9.24, 9.25, 9.26) на прямий зв’язок між вмістом їх в сільськогосподарській продукції і в компонентах навколишнього середовища. Звідси випливає висновок, що при вирощуванні екологічно чистої сільськогосподарської продукції необхідно виключити із виробництва ті землі і пункти, де раніше зберігались отрутохімікати (склади, шляхи транспортування), або порушувались регламенти їх внесення.
9.2.3. Хімічне забруднення рослинних кормів (сінажу)Відбір проб рослинних кормів (сінажу) (табл.9.3), їх аналіз різними методами на вміст важких металів і радіонуклідів та комп'ютерна обробка результатів аналізів (рис. 9.27, 9.28, 9.29, 9.30, 9.31, 9.32, 9.33, 9.34, 9.35, 9.36, 9.37, 9.38, 9.39, 9.40, 9.41) показало, що по забрудненню рослинних кормів також виділяється цілий ряд аномалій. Останні, в основному, повторюють контури аномалій в ґрунтах, поверхневих і ґрунтових водах, донних відкладах та атмосферному повітрі, підкреслюючи тим самим загальне забруднення ландшафтів. Але є багато випадків, коли такого співпадання не спостерігається, що поки не знаходить однозначного пояснення. Більшість хімічних елементів-забруднювачів, які встановлені аналізами у складі сінажу, як правило, не перевищують ГДК. Лише As, F, Cd, Pb, Be утворюють аномалії до 10 ГДК в районі смт.Заболотів, м.Снятина, сс.Рожневі Поля, Потічок, Стецівка та ін.
Висновки
Розподіл хімічних елементів Ті, АІ, Fe в рослинних кормах виявив декілька їх аномалій, що приурочені до Дністровської долинної екосистеми, а також району м.Снятина. Особливо чіткі аномалії виявило залізо. Група поліметалів Cu, Pb, Zn, а також Cd і Se утворюють аномалії, що зв'язані з Заболотів - Снятинською смугою забруднень. Лише окремі аномальні плями цих металів виявлені в долині Дністра та за межами указаної полоси. Те ж саме можна відмітити і по відношенню до таких елементів як As, Hg і Sr.
Це свідчить про те, що характер розподілу підвищених концентрацій хімічних елементів в біоті рослинного походження дуже близький до тих особливостей, які були відмічені для ґрунтів, що цілком закономірно.
Слід також звернути увагу на те, що розподіл Cs137 в картоплі не відповідає його розподілу в ґрунтах. Існуючі на цій території плями в зоні сс. Киселів - Стецева - Белелуя та інші не несуть підвищеного вмісту Cs137, як треба було б сподіватись. Як одне із можливих пояснень цього: опади радіоактивного Cs137 не переходять в рослини, а адсорбуються глинистими ґрунтами.
Надлишкові концентрації токсичних хімічних елементів та пестицидів в продуктах, кормах і елементах довкілля необхідно детально вивчати при визначенні сучасної екологічної ситуації на тій чи іншій території, позначаючи зони забруднення на екологічних картах, та вести постійний моніторинговий контроль в таких зонах.
Розділ 10 ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТВАРИННОГО СВІТУ ТА ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД
- 2.1. Польові екологічні маршрути
- 2.2. Відбір проб ґрунтів
- 2.9. Комп'ютерна обробка аналітичних даних
- 3 .1. Тектонічне положення району досліджень
- 3.2. Сучасний еколого-ендогеодинамічний стан Прут-Дністровського межиріччя
- 5.1. Основні риси геоморфологічної структури Покуття
- 6.1. Міжнародні норми гранично допустимих концентрацій хімічних елементів в ґрунтах
- 6.2. Поступлення забруднюючих речовин в ґрунт з повітря
- 6.3. Загальна характеристика ґрунтів
- 6.4. Хімічне та радіаційне забруднення ґрунтів
- 7.1. Поверхневі води
- 7.2. Ґрунтові води
- 8.1. Кліматична характеристика Покуття
- 8.2. Екологічний стан атмосферного повітря
- 8.3. Забруднюючі речовини в атмосферному повітрі
- 9.1. Загальна характеристика рослинного покриву
- 9.2.2. Забруднення пестицидами
- 10.1. Загальна характеристика тваринного світу
- 10.2. Облік та використання диких тварин
- 10.3. Природно-заповідний фонд і рекреаційні ресурси
- 10.4. Забруднення важкими металами та радіонуклідами тваринницької продукції.
- 11.1. Демографічна ситуація в Снятинському районі
- 11.5. Вплив важких металів на організм людини
- 11.6. Вплив радіонуклідів на організм людини
- 11.7. Психологічні наслідки впливу забруднень довкілля важкими металами і радіонуклідами
- 12.1 Основні підприємства-забруднювачі
- 12.2. Радіаційне забруднення
- 14.1. Основні екологічні проблеми території досліджень
- 14.2. Екологічний стан компонентів екосистем
- 14.3. Можливі шляхи оптимізації екологічної ситуації
- 14.4. Збереження геологічного середовища та захист від небезпечних геодинамічних процесів
- 14.5. Захист педосфери та охорона земельних ресурсів
- 14.6. Способи “реанімації” радіаційно забруднених грунтів
- 14.7. Захист гідросфери та раціональне використання водних ресурсів
- 14.8. Охорона атмосферного повітря
- 14.9. Охорона фітосфери та розвиток лісового господарства
- 14.10. Охорона тваринного світу
- 14.11. Природоохоронні заходи по захисту демосфери
- 14.12. Радіозахисне харчування
- 14.14. Виховання екологічної свідомості та екологічного мислення