7.1. Поверхневі води

На території Снятинського району знаходяться річки басейну Дунаю - Прут та його притоки Рибниця, Чорнява, Турка та Черемош.

Ріка Прут є другою за величиною в Івано-Франківській області. Довжина її 967 км, площа водозбору – 27 540 км2. Ріка бере свій початок на східному схилі Говерли і тече по території області протягом 150 км. Річний хід рівня води характеризується весняним під­йомом під час сніготанення і дощовими повенями влітку. Для осіннього періоду характер­ний стабільний низький рівень вод, хоча бувають і значні повені. Максимальні витрати від дощів перевищують максимальні витрати від танення снігів. Меженні рівні можуть спосте­рігатися протягом всього року в будь-якому місці.

На території Снятинського району Прут протікає у широкій терасованій долині. Дно долини плоске і широке, русло розбивається на густу сітку рукавів, приток тощо. Є багато староріч. До Заболотова правий берег ріки крутий, лівий - широкий, пологий, вкритий луками і полями. Від Заболотова до Снятина лівий берег Пруту крутий, порізаний ярами і балками. Хоча ріка тече в широкій плоскій долині, однак ухили русла тут ще великі, швидкість течії досягає майже 1 м/с. З правого передкарпатського боку Прут приймає численні притоки, які стікають з Карпат. Це значною мірою визначає режим ріки.

Виток Прута у вигляді джерел починається на північних схилах Чорногірського хребта на висоті понад 1750 м, недалеко від вершини Говерли. Після Делятина Прут протікає у широкій терасованій долині, дно її плоске і широке, русло розбивається на густу мережу рукавів. Є багато староріч. Швидкість течії зменшується до 1 м/с.

Режим Прута характеризується частими паводками в усі пори року. В. середньому багаторічний стік розподіляється так: навесні і влітку він становить 55-70%, взимку - найменший і становить 10-15% річного стоку.

Стік Прута досить великий. Біля м.Яремче середня багаторічна витрата становить близько 13.7 м3/c, найбільша 22.9 м3/c; біля м.Чернівці стік Прута збільшується до 76.02 м3/c в середньому за багаторіччя. В окремі роки бувають різкі коливання стоку. Льодовий режим надто нестійкий. Тривалість льодоставу в окремі роки коливається в межах 10-80 днів. На південний схід від основної течії ріки Прут умови доступності водозборів вологим повітряним масам погіршуються, тому водність в басейні р.Сірет є найбільш низькою (модуль стоку складає 7.42 л/с км2 біля с.Верхні Петрівці. Коефіцієнт парної кореляції залежності модуля стоку від середньої висоти водозбору для рік цього району, за розрахунками Л.М.Консевич, складає 0,927 (Fst=100,04 > F(0,1%)=25,42). Таким чином, середньорічний модуль стоку рік (Прута та його притоків) на абсолютній висоті 200 м над рівнем моря складає 3,32 л/с км2, 300 м — 4,53 л/с км2, 400 м — 5,74 л/с км2, 500 м — 7,0 л/с км2, 600 м — 8,37 л/с км2 Вертикальний градієнт модуля стоку 1,2 л/с км2 спостерігається до висоти 600 м, в інтервалі висот 600-900 м - 1,7 л/с км2, а вище 900 м - 2,5 л/с км2.

Водність річок істотно змінюється протягом року. Характерна особливість внутрішньорічкового розподілу стоку є наявність нестійкої літньо-осінньої та зимової межені та нечітко вираженого весняного водопілля, сформованого талими і дощовими водами. Весь теплий період року характеризується частим випаданням зливових опадів, внаслідок чого на річках басейну Прута щорічно утворюються дощові паводки. У середньому за рік спостерігається 8-10 паводків, в тому числі 1-4 з виходом на заплаву. Характерна особливість цих річок полягає в тому, що найбільш катастрофічні паводки повторюються протягом року. У переважній більшості років максимальні витрати води весняного водопілля поступаються максимальним витратам дощових паводків. Тривалість стояння високих рівнів незначна і не перевищує, як звичайно, чотирьох-восьми діб.

Середній коефіцієнт варіації для досліджуваного району складає 0,327. Найбільші значення характерні для р.Прут — м.Чернівці (Cv=0,42). На думку Л.М.Консе-вич, це можна пояснити не тільки природними чинниками, а й впливом господарської діяльності людини на кількісні характеристики стоку в окремі роки (будівництво гідротехнічних споруд, незворотній забір води, додаткові скиди і т.ін.).

Таким чином, умови формування стоку в регіоні створили відповідний режим внутрішньорічного розподілу стоку рік, який представлений в табл. 71.

Особливістю досліджуваної території в гідрологічному відношенні є те, що в будь-який за водністю рік максимальний об'єм річного стоку спостерігається в травні, що нехарактерно для решти території Карпатського регіону. Виділяється для всіх типів років один багатоводний період з квітня по серпень. Танення снігу у весняну повінь, згідно кліматичних показників території, починається у березні. Саме для рік цього району в середньому за багаторіччя об'єми стоку березня і вересня порівняні, і на типовому гідрографі їх можна прийняти за точки початку підйому і завершення спаду багатоводної хвилі. Лімітуючим місяцем є січень, в багатоводні роки - лютий, відповідно сезоном найменшої водності в будь-який за водністю рік залишається зима, причому відносні показники зимового стоку зменшуються в багатоводні роки і збільшуються в маловодні. Для досліджуваного району багатоводні роки в середньому за багаторіччя характеризуються великою часткою дощового стоку, маловодні - його різким зменшенням. Найбільша амплітуда коливання стоку характерна для маловодних років, сягаючи 18%.

Щодо гідрохімічної характеристики поверхневих вод Покуття, дослідниками проблемної гідрохімічної лабораторії Київського національного університету ім.Т.Шевченка було проведено комплексну оцінку якості річкових вод за даними створів за період 1987-1995 pp. з використанням даних про вміст SO42--, Cl-, мінералізації, сполук азоту і фосфору, нафтопродуктів, фенолів, СПАР (синтетичних поверхнево-активних речовин), Cu, Zn, Cr, Pb, Hg за допомогою індексів якості води. Було виділено чотири класи якості річкових вод: 1 - слабозабруднена, 2 - забруднена, 3 - брудна, 4 - дуже брудна.

Результати досліджень показали наступне. Невисокої якості води р.Прут внаслідок забруднення фенолами, міддю та цинком, особливо біля м.Чернівці. Тут на протязі трьох сезонів (весняне водопілля, літньо-осіння межень, зимова межень) вона оцінювалась як брудна (3 клас), біля м.Яремча - 2 клас. В басейні р.Прут спостерігалось перевищення ГДК для концентрації NO2- в 50% створів під час весняного водопілля та зимової межені. В цей же період тут були виявлені пестициди в тій же кількості створыв.

Серед найбільших притоків Пруту є річки Черемош та Рибниця.

Черемош, утворений двома ріками - Чорним Черемошем, який стікає з північних схилів Чивчинських гір (довжина 85 км, площа басейну 856 км2), Білим Черемошем, який бере початок також в Чивчинах (довжина 50 км, площа басейну понад 600 км2). У Верховинському пониженні біля с.Устеріки вони зливаються і утворюють одну річку -Черемош. В Передкарпатті Черемош сильно розширює свою долину (від 2 до 8 км).

Ріка Рибниця бере початок в Покутських Карпатах, на порівняно невеликій висоті (близько 800 м) і переважно протікає по горбистому Передкарпаттю. Долина її не широка (05-10 км), заплава покрита луками. Русло галечникове, шириною від 10 до 25 м. Швидкість течії коливається від 0.5 до 1 м/с. Режим Черемошу, Рибниці та інших приток Прута паводковий.

Раціональне використання водних ресурсів, охорона їх від виснаження і забруднення є однією з екологічних проблем. Тому на території Снятинського району, як і по всьому Карпатському регіону, проводяться гідрологічні спостереження за стоком водних ресурсів

Якість води ріки Прут контролюється в шест створах, два з яких знаходяться вище і нижче випуску стічних вод Снятинського комбінату комунальних підприємств. Прут в останні роки - чиста ріка. В усіх створах, крім нижче випуску стоків м.Коломиї, її води відповідають нормам за всіма показниками якості вод. Нижче випуску стічних вод м.Коломиї перевищення норм спостерігаються по БСК5 - до 1.4 ГДК та амонію сольовому - до 7.0 ГДК. Тому цю ділянку ріки Прут віднесли до категорії сильно забруднених. Після впадіння Рибниці до кордону з Чернівецькою областю води Пруту за всіма показниками відповідають нормам.

Решта річок Снятинського району мають якість води, яка відповідає нормам. Основними забруднюючими речовинами для них можуть бути відходи деяких підприємств, мінеральні добрива, пестициди та інші продукти сільськогосподарської діяльності, а також радіонукліди, змиті разом з ґрунтом з території забруднених зон.

Для визначення хімічного складу вод поверхневих водотоків М.А.Волковою були проведені гідрохімічні дослідження малих річок - Турки, Чорняви, Белелуйки, які збирають поверхневий стік північної та центральної частини району, де поверхневі води найбільш забруднені.

Виконані аналізи води в малих річках району показують на низьку якість води в них. Особливо забруднені річки Турка і Белелуйка, їх води перевищують нормативні показники для поверхневих водостоків. В той же час вода в річці Прут характеризується відносно доброю якістю, що вказує на значну здатність ріки до самоочищення.

Наші власні дослідження поверхневих вод рр. Прута, Черемоша та їх притоків, окремих потічків і штучних водоймищ-ставків та водосховищ (див рис 2.2, табл. 7.8) по трьох профілях і по площі Снятинського району показали, що перевищення вмісту важких металів (до 2-10 ГДК) спостерігається по As, Cd, Be, Sb, Cu, Sr, V (рис. 7.1, 7.2, 7.3) в районі сс. Зібранівка, Підвисоке, Рудка, Бабин, Троїця, Келихів та ін.

На еколого-техногеохімічних картах (рис. 7.4, 7.5, 7.6, 7.7, 7.8, 7.9), складених з допомогою ГІС MAP-INFO для 21 елемента усіх класів небезпеки, можна бачити конфігурацію аномалій, утворених тим чи іншим важким металом-забруднювачем поверхневих вод. Деякі елементи (As, AI, Hg) утворюють аномалії приурочені до поверхневих водотоків, в першу чергу, до русел рік Прута, Черемоша та їх притоків. Інші (Se, Pb, Cu) мають аномалії, що простягаються згідно з основними геоморфологічними та ландшафтними елементами району, що свідчить про генетичний зв'язок перших з другими.

Із графіків (див. рис. 7.1, 7.2, 7.3) і карт (див. рис. 7.4, 7.5, 7.6, 7.7, 7.8, 7.9) видно, що елементи Ті, AI, Fe, Mn ведуть себе в поверхневих водах досить "спокійно", лише місцями утворюючи аномалії, які за своїм положенням і конфігураціями подібні тим, що були характерні для ґрунтів (див. рис 6.6, 6.7, 6.8, 6.9, 6.10, 6.11, 6.12, 6.13, 6.14, 6.15, 6.16, 6.17, 6.18, 6.19, 6.20, 6.21, 6.22, 6.23). Так, підвищені концентрації Ті, Fe, Mn характерні для південно-східної частини Дністровської долинної екосистеми. Аномалії AI виявлені в південно-східній частині Кіцмансько-Снятинської смуги забруднень, а також в окремих точках на північному заході.

Аномалії Cd утворюють ряд паралельних смуг північно-західного простягання. Приблизно так же поводять себе Zn, Cu, Pb. Правда, картина розподілу останнього ускладнена мережею автомобільних шляхів.

Sr у поверхневих водах утворює техногеохімічні аномалії, які майже повторюють контури радіонуклідної плями від Cs137 в районі сіл Киселів-Стецева-Белелуя.

Аномалії As і Нg приурочені до Дністровської і Прутської долинних екосистем, а також до найбільших населених пунктів досліджуваного району – Снятина, Заболотова та ін.

Поверхневі води були проаналізовані також на вміст пестицидів (табл. 7.9, рис.7.10). Найбільші їх концентрації співпадають з аномаліям пестицидів у ґрунтах (смт.Заболотів), а також утворюють свої аномалії (сс.Шевченкове, Красноставці, Підвисоке, Тулова, Рудники та ін.), що свідчить про досить широке забруднення довкілля надлишками отрутохімікатів.

Важливим показником забруднення поверхневих вод є донні відклади, що концентрують в собі пестициди та важкі метали — забруднювачі, збільшуючи їх вміст іноді в кілька разів більше, ніж в поверхневих водотоках (табл. 7.10, 7.11, рис.7.11, 7.12, 7.13, 7.14, 7.15).

Досліджуваногорайону полыгону разом зрадіонуклідам