2.1. Польові екологічні маршрути
Маршрути проводились протягом 1995-1999 років. В них брали участь асис-тент-аспірант Л.В.Міщеенко, керівник роботи О.М.Адаменко, а також наукові співро-бітники С.П.Черняков, В.Г.Омельченко, Я.І.Лопушняк, студенти-екологи М.І.Багнюк,В.В.Гнатюк, Н.В.Кузьмин, О.В.Дубнюк. Основна мета польових екологічних маршрутів - картування деградаційних явищ на основі візуальних спостережень для складання карт забруднення ґрунтів, поверхневих вод, донних відкладів, атмосферного повітря та порушень геологічного середовища. Під час маршрутів, крім польового картування окремих компонентів екосистем, відбирались проби (зразки) ґрунтів, донних відкладів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, снігу, сільськогосподарської продукції рослинного і тваринного походження (табл. 2.2). Особлива увага зверталась на місця активної дії джерел забруднення, сільськогосподарські поля з систематичним застосуванням пестицидів та мінеральних добрів, зони скидання стічних вод, склади отрутохімікатів тощо. Для вивчення динаміки атмосферної циркуляції враховувалась тривалість односпрямованого атмосферного переносу, при можливості товщина забрудненого шару повітря над містом або промисловим комплексом. Серед річного режиму вітрів вибирались два-три основні напрямки рози вітрів. Важливе значення мала тривалість штильового періоду, з яким пов’язано застоювання повітря та акумуляція полютантів в улоговинних формах рельєфу. При цьому враховувався також вплив глобальних та регіональних повітряних переносів. Оцінювались також форми рельєфу та їх розміщення по відношенню до переважаючих напрямків вітрів та джерел забруднення. Визначались, також, так звані ''динамічні труби", де постійні вітри переносять газові викиди.
Польові екологічні маршрути проводились двома способами: паралельних маршрутів та петель.
Спосіб паралельних маршрутів застосовувався для картування ландшафтно-екологічних зон, які мають в дослідженому районі північно-західне - південно-східне простягання. І тому маршрути проходили з південного заходу (від ріки Прут) на північний схід (до ріки Дністер) і навпаки. Маршрути, по можливості, були приурочені до доріг, стежок, просік у лісі, польових меж та інших ліній на карті. Точки спостережень та відбору проб на різні аналізи були розташовані на лініях маршрутів через 0.5-1 км.
Спосіб петель (радіально-петлевий) полягав у тому, що територія досліджень ділилася на окремі ділянки, які вивчалися в радіальних та кругових напрямках. Спосіб петель дозволяє детально обстежити ландшафтні виділи складної форми, оконтурити вплив джерел забруднення та деградацію геологічного середовища, ґрунтового та рослинного покривів.
Таким чином, з допомогою маршрутів була вивчена більш-менш рівномірно вся територія досліджуваного району.
- 2.1. Польові екологічні маршрути
- 2.2. Відбір проб ґрунтів
- 2.9. Комп'ютерна обробка аналітичних даних
- 3 .1. Тектонічне положення району досліджень
- 3.2. Сучасний еколого-ендогеодинамічний стан Прут-Дністровського межиріччя
- 5.1. Основні риси геоморфологічної структури Покуття
- 6.1. Міжнародні норми гранично допустимих концентрацій хімічних елементів в ґрунтах
- 6.2. Поступлення забруднюючих речовин в ґрунт з повітря
- 6.3. Загальна характеристика ґрунтів
- 6.4. Хімічне та радіаційне забруднення ґрунтів
- 7.1. Поверхневі води
- 7.2. Ґрунтові води
- 8.1. Кліматична характеристика Покуття
- 8.2. Екологічний стан атмосферного повітря
- 8.3. Забруднюючі речовини в атмосферному повітрі
- 9.1. Загальна характеристика рослинного покриву
- 9.2.2. Забруднення пестицидами
- 10.1. Загальна характеристика тваринного світу
- 10.2. Облік та використання диких тварин
- 10.3. Природно-заповідний фонд і рекреаційні ресурси
- 10.4. Забруднення важкими металами та радіонуклідами тваринницької продукції.
- 11.1. Демографічна ситуація в Снятинському районі
- 11.5. Вплив важких металів на організм людини
- 11.6. Вплив радіонуклідів на організм людини
- 11.7. Психологічні наслідки впливу забруднень довкілля важкими металами і радіонуклідами
- 12.1 Основні підприємства-забруднювачі
- 12.2. Радіаційне забруднення
- 14.1. Основні екологічні проблеми території досліджень
- 14.2. Екологічний стан компонентів екосистем
- 14.3. Можливі шляхи оптимізації екологічної ситуації
- 14.4. Збереження геологічного середовища та захист від небезпечних геодинамічних процесів
- 14.5. Захист педосфери та охорона земельних ресурсів
- 14.6. Способи “реанімації” радіаційно забруднених грунтів
- 14.7. Захист гідросфери та раціональне використання водних ресурсів
- 14.8. Охорона атмосферного повітря
- 14.9. Охорона фітосфери та розвиток лісового господарства
- 14.10. Охорона тваринного світу
- 14.11. Природоохоронні заходи по захисту демосфери
- 14.12. Радіозахисне харчування
- 14.14. Виховання екологічної свідомості та екологічного мислення