14.9. Охорона фітосфери та розвиток лісового господарства

В Снятинському районі сучасні підходи щодо оптимізації лісокористування передбачають:

розширене відтворення лісів, доведення лісистості території до оптимальних показників за рахунок заліснення невикористовуваних, еродованих і низькопродуктивних земель;

оптимізацію вікової структури лісів, досягнення науково-обгрунтованого співвідношення між різними віковими групами;

переведення лісового господарства на генетико-селекційну основу, поліпшення лісонасіннєвої справи, вирощування високоякісного матеріалу в необхідній кількості і асортименті;

збереження лісів, захист їх від шкідників, хвороб і пожеж.

Необхідно також провести удосконалення природно-заповідної мережі. Згідно з науковими реконструкціями, площа природно-заповідного фонду району має бути доведена до оптимального і повною мірою відображати весь спектр природних умов, забезпечення збереження різноманітності ландшафтів, рослинного та тваринного світу, об’єктів неживої природи району. При створенні природно-заповідної мережі необхідно якомога повніше охопити місцезнаходження рідкісних і зникаючих видів рослин та тварин, в тому числі занесених до Червоної книги України, а також рослинних угрупувань.

Необхідно також передбачити заходи по захисту природного рослинного покриву від радіаційного забруднення.

На сіножатях і пасовищах спостерігається накопичення радіонуклідів трав’янистою рослинністю. При випасанні худоби на пасовищах із щільністю забруднення грунтів понад 1 Кu/км2 вміст радіоцезію в молоці, як правило, перевищує допустимі нормативи. Сіно, що заготовляється на угіддях з такою щільністю забруднення, підлягає обов’язковому дозиметричному контролю. Ця обставина зумовлює необхідність детального вивчення радіаційної ситуації, доведеної до рівня радіаційного моніторингу, з метою встановлення закономірностей міграції радіонуклідів в системі ”грунт-вода-рослина”, рівнів ризику для проживання людини та вивчення стану і прогнозування можливих змін структурно-функціональної будови біогеоценозів.

Однією з найбільш важливих проблем є обгрунтування ефективних засобів захисту людей від довготривалої дії низьких рівнів радіації. Основні дозові навантаження в таких зонах формуються за рахунок радіонуклідів, які надійшли в організм людини з їжею, що викликано переходом радіонуклідів з грунту у рослини, а з ними через трофічні зв’язки у продукцію тваринництва (м’ясо, молоко та ін.). Вирощування сільськогосподарських культур на забруднених цезієм і стронцієм грунтах повинна базуватись на певній технології (див. підрозділ 14.6).