14.12. Радіозахисне харчування

Сучасна концепція радіозахисного харчування базується на трьох основних положеннях:

максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з їжею;

гальмування процесів адсорбції і накопичення радіонуклідів в організмі;

використання принципів раціонального харчування.

Зменшення надходження радіонуклідів в організм можна досягти насамперед шляхом зниження їх вмісту в продуктах харчування (для чого і існують нормативи), проведенням агротехнічних заходів зі зменшенням забруднення сільськогосподарських рослин. Гальмування процесів адсорбції та накопичення радіонуклідів в організмі можна досягти за допомогою створення спеціальних раціонів направленої дії із залученням до них сполук, які мають радіозахисні властивості.

Використання основ раціонального харчування передбачає:

чітке співвідношення між енергоспоживанням і енерговитратами;

достатнє споживання всіх життєво необхідних сполук в оптимальних співвідношеннях;

максимальне розширення асортименту продуктів харчування;

правильний режим харчування.

Велике значення має виробництво підприємствами харчової промисловості спеціальних продуктів радіозахисної дії. Основними вимогами до таких продуктів є:

безпечність при довгостроковому вживанні;

добрі органолептичні якості (смак, запах та ін.);

висока харчова та біологічна цінність;

можливість довгострокового зберігання;

легкість транспортування;

наявність відповідних радіозахисних властивостей.

Розроблені рецептури великої кількості харчових продуктів, в які включені фероцин (0.1-0.5%), альгінат натрію харчовий (1-5%), окремі амінокислоти (лізин, метіонін, фенілаланін), комплекс вітамінів, солі кальцію (сухе знежирене молоко, фосфат кальцію). Асортимент продуктів достатньо великий: різні види хліба (з обойного борошна, плющеного зерна та ін.), печиво, мармелад, цукерки, ковбаси та ін. Особливо перспективна в цьому напрямку морська капуста, яку можна включати в різні рецептури. Важливе значення має розробка та використання ентеросорбентів для профілактики населення та прискорення виведення радіонуклідів з організму людини. Дозволені до випуску натуральні ентеросорбенти вітапектин, фітосорбент та ін.

Виявлення наявності радіонуклідів зумовлює необхідність детального вивчення радіаційної ситуації, доведеної до рівня радіаційного моніторингу, з метою встановлення закономірностей міграції радіонуклідів в системі “грунт-вода-рослина”, рівнів ризику для проживання людини та вивчення стану і прогнозування можливих змін в структурно-функціональній будові біогеоценозів в зонах радіоактивного забруднення. Основу радіаційного моніторингу повинна складати мережа ландшафтно-геохімічних полігонів, які охоплювали б всі характерні для забруднених зон ландшафти, а в їх межах – поєднанні між собою основні морфологічні одиниці – фації, урочища і типи місцевості.

При проведенні моніторингових спостережень необхідно враховувати наступні особливості радіонуклідів:

а) значна мінливість параметрів радіоактивного забруднення по площі, що зумовлює формування “плям” різної щільності забруднення;

б) висока міграційна здатність радіоактивних елементів у вигляді пилу, водних розчинів та з частинами грунту під час змиву і розмиву грунтів;

в) здатність окремих рослин нагромаджувати значну кількість радіонуклідів;

г) відсутність змін у зовнішніх ознаках організмів на перших стадіях ураження їх радіацією, особливо при низьких щільностях забруднення.