11.1. Демографічна ситуація в Снятинському районі
Вперше в Снятинському районі, як і в усій Україні, природне скорочення населення зареєстроване в 1991 р. Основними показниками, які характеризують демографічну ситуацію і рівень здоров’я населення, є динаміка чисельності населення, захворюваність, фізичний розвиток, народжуваність, смертність. За період 1971-1999 рр. народжуваність в розрахунку на 1000 чоловік населення зменшилась з 18 до 13 чоловік, а смертність зросла з 8.5 до 11.3 чоловік. В результаті природний приріст населення скоротився з 12.5 до 9.5 чол./рік.
За період 1994-1999 рр. ситуація ще більш погіршилась. Тепер спостерігається зменшення чисельності населення. На одного народженого в середньому припадає двоє померлих. Також відбувається процес старіння населення.
Чисельність населення Снятинського району становила в 1987 р. 71.0 тис.чол., в 1990 р. — 73.1 тис.чол., а в 1995 р. — 71.6 тис.чол. Динаміка смертності населення наведена в таблиці 11.1, а смертності немовлят в таблиці 11.2.
В середині 60-х років в СРСР наші люди жили стільки ж скільки французи, німці, американці. Тепер, через 50 років, європейці і американці живуть в середньому до 77 років, японці — до 79-82, росіяни і українці — до 60. А наші чоловіки і того менше — до 57.7 років. Що з нами відбувається?
Якщо порівняти сучасну демографічну ситуацію з чорними для нашої історії 30-ми роками голодомору, колективізації, висилки, репресій, то тоді ми втратили понад 15 млн. чоловік (ті, що загинули, і ті, що не народилися). Кожний рік на 100 тис. населення із життя йшло 890 чол. додатково. Зараз, за останні 5 років, цей показник в Росії і Україні складає 1150 чоловік! Пояснюють це погіршенням економіки. Але парадокс в тому, що в період економічної депресії (на 30 % знизився ВВП) в США в 30-ті роки рівень демографічної депресії був у 8 раз краще, ніж у нас зараз, тоді як депресія нашої економіки (до 39 % ВВП) співставима з американською. А в післявоєнній Німеччині під час економічних реформ Ерхарда демографічна ситуація навіть покращилась.
Значить наші реформи несуть у собі ще якийсь негатив, сила якого вища за економічну кризу. Зарубіжні вчені, спираючись на погіршення демографічної ситуації на Заході, починаючи з 60-тих років, називають цю причину — погіршення екологічного стану довкілля. Тільки там демографічна криза йде значно повільніше, ніж у нас, завдяки оперативним заходам по покращанню якості життя. Одною з причин називають також психологічні стреси, що було характерно для СРСР. Вони були обумовлені протиріччями між реальним життям і офіційною пропагандою.
Особливо істотно знизився середній вік чоловіків (на 3.4 роки) і жінок (на 1.7 роки) в 1993 р. Причиною називають різку зміну духовних орієнтирів і життєвих установок. Довгі роки у нас пропагувалась соціальна справедливість, взаємоповага, колективізм, захист держави… Все це в одну мить було відкинуто, і стало впроваджуватись індивідуалізм, не обмежуване суспільством багатство, егоїзм. Японці, наприклад, давно уже зрозуміли, що такі “цінності” руйнують і людину і суспільство. Вони протиставили цьому високий рівень соціального захисту і підтримки людини. Спільність мети, відчуття, що ти предмет піклування і поваги, допомагає долати стреси.
Ситуація, коли одні неправедним шляхом збагачуються, а інші, як би не старались, бідують, впливає на психологічне здоров’я, веде до апатії росту захворюваності і смертності. Якраз це ми зараз і спостерігаємо в Україні, Росії та інших пострадянських державах. Населення їх різко зменшується: в Україні на 1.5 млн.чол. за останні кілька років. Ми повинні самі допомогти собі як психологічно, так і шляхом покращання якості медичного обслуговування. Адже в США на охорону здоров’я витрачається в 300 разів більше коштів ніж у нас: на здоров’я жителя України – 9 доларів в рік, а американця – 2700. І знову є про що нам думати: необхідно як можна швидше рухати економіку!
Очевидно, що крім економічних і соціальних чинників на захворюваність і смертність населення впливає і погіршення стану навколишнього середовища, руйнування того довкілля, до якого людина призвичаїлася за тисячі років.
Хоча Снятинський район не надто перевантажений об’єктами промисловості, захворюваність населення тут спостерігається одна з найвищих в Івано-Франківській області. Можливо, це частково пов’язано з радіаційним забрудненням району, дослідження якого примушує задуматися. За останнє десятиліття захворюваність населення зросла майже на 18 %. Аналіз структури захворюваності (див. далі) показує, що дедалі помітніші хвороби, спричинені негативними змінами у навколишньому середовищі. Особливо часто хворіють люди, які проживають в найбільш радіаційно забруднених селах — Стецева, Стецівка, Русів, Підвисоке.
Кількість хворих на інфаркт міокарда за досліджуваний період збільшилась майже втричі, на цукровий діабет — приблизно в 4 рази, на виразкові хвороби — у 2.5 рази, на ракові захворювання — в 1.9 рази.
Існує також пряма залежність між наднормативним забрудненням повітря і захворюваністю бронхіальною астмою та онкологічними хворобами, а також між обсягами застосування пестицидів та рівнем захворюваності на шлункові та ниркові хвороби.
Найбільш тривожить зростання кількості вроджених аномалій у немовлят і дитячої захворюваності, а також смертності. Порівняно з 1985 роком, у 1992 р. таких дітей народилося на 10 % більше. Майже у всіх дітей в районі зараз зареєстровано захворювання щитовидної залози.
В районі, як і в області, відбувається процес старіння населення, змінюється в гіршу сторону показник демографічного навантаження. В наслідок погіршення демографічних показників зростають витрати на медичне обслуговування, підривається трудовий потенціал. Водночас це негативно відбивається на відтворювальних процесах в економіці і суспільстві.
Подальше руйнування і забруднення навколишнього природного середовища загрожує незворотними наслідками для здоров’я населення. Отже в Снятинському районі склалася складна екологічна ситуація, що вплинула на здоров’я людей. Необхідно привернути більшу увагу на контроль за станом захворюваності населення, а особливо дітей, за якістю оздоровлення. Найбільшу увагу слід приділити найбільш радіаційно забрудненим селам — Стецева, Стецівка, Підвисоке, де зараз спостерігається найвищий ступінь захворюваності.
- 2.1. Польові екологічні маршрути
- 2.2. Відбір проб ґрунтів
- 2.9. Комп'ютерна обробка аналітичних даних
- 3 .1. Тектонічне положення району досліджень
- 3.2. Сучасний еколого-ендогеодинамічний стан Прут-Дністровського межиріччя
- 5.1. Основні риси геоморфологічної структури Покуття
- 6.1. Міжнародні норми гранично допустимих концентрацій хімічних елементів в ґрунтах
- 6.2. Поступлення забруднюючих речовин в ґрунт з повітря
- 6.3. Загальна характеристика ґрунтів
- 6.4. Хімічне та радіаційне забруднення ґрунтів
- 7.1. Поверхневі води
- 7.2. Ґрунтові води
- 8.1. Кліматична характеристика Покуття
- 8.2. Екологічний стан атмосферного повітря
- 8.3. Забруднюючі речовини в атмосферному повітрі
- 9.1. Загальна характеристика рослинного покриву
- 9.2.2. Забруднення пестицидами
- 10.1. Загальна характеристика тваринного світу
- 10.2. Облік та використання диких тварин
- 10.3. Природно-заповідний фонд і рекреаційні ресурси
- 10.4. Забруднення важкими металами та радіонуклідами тваринницької продукції.
- 11.1. Демографічна ситуація в Снятинському районі
- 11.5. Вплив важких металів на організм людини
- 11.6. Вплив радіонуклідів на організм людини
- 11.7. Психологічні наслідки впливу забруднень довкілля важкими металами і радіонуклідами
- 12.1 Основні підприємства-забруднювачі
- 12.2. Радіаційне забруднення
- 14.1. Основні екологічні проблеми території досліджень
- 14.2. Екологічний стан компонентів екосистем
- 14.3. Можливі шляхи оптимізації екологічної ситуації
- 14.4. Збереження геологічного середовища та захист від небезпечних геодинамічних процесів
- 14.5. Захист педосфери та охорона земельних ресурсів
- 14.6. Способи “реанімації” радіаційно забруднених грунтів
- 14.7. Захист гідросфери та раціональне використання водних ресурсів
- 14.8. Охорона атмосферного повітря
- 14.9. Охорона фітосфери та розвиток лісового господарства
- 14.10. Охорона тваринного світу
- 14.11. Природоохоронні заходи по захисту демосфери
- 14.12. Радіозахисне харчування
- 14.14. Виховання екологічної свідомості та екологічного мислення