3 .1. Тектонічне положення району досліджень
Прут-Дністровське межиріччя в межах Снятинського району і суміжних територій відноситься до широкої зони зчленування Східно-Європейської древньої платформи через Передкарпатський передовий (краєвий) прогин з Карпатською гірськоскладчастою епігеосинклінальною зоною. Складна структура допалеозойського фундаменту платформи проявляється в наявності в платформовому чохлі густої мозаїки мікроблоків, розділених малоамплітудними розломами, що добре проілюстровано на моделях Г.І.Рудька (рис.3.2, 3.3). Ці блоки активізувались на неотектонічному етапі і впливали на формування сучасних морфоструктур. В цілому ж більша північно-східна частина досліджуваної території (до розлому, що простягається по лінії Заболотів-Снятин-Лужани) відноситься до південно-західної окраїни платформи і має просту геологічну будову.
На горизонтально залягаючих і полого деформованих палеозойських і мезозойських відкладах, що знаходяться на глибинах від перших км до кількох десятків м (в каньйоні Дністра між Заліщиками і Устечко глибокий ерозійний вріз "відкриває" нам розрізи силуру і девону), залягають пісковики, глини, мергелі палеогену і неогену. Серед останніх - гіпси тортону, які є причиною утворення карсту.
Далі на південний захід, між двома розломами (рис.3.2), простягається вузька смуга Передкарпатського прогину, палеоген-неогенові моласи якого залягають на платформовому фундаменті, їх потужність порівняно з платформою тут в кілька разів більше.
Ще далі на південний захід, уже за межами досліджуваного району, в межиріччі Прута і Серета, на Передкарпатський прогин насунуті складки Покутсько-Буковин-ських Карпат, які вже є частиною гірськоскладчастої зони.
Таким чином, територія досліджуваного району відноситься до трьох різних в геодинамічному відношенні структур, які по-різному проявляли себе на різних етапах геологічного розвитку і тому їх сучасний еколого-геодинамічний стан теж різний.
- 2.1. Польові екологічні маршрути
- 2.2. Відбір проб ґрунтів
- 2.9. Комп'ютерна обробка аналітичних даних
- 3 .1. Тектонічне положення району досліджень
- 3.2. Сучасний еколого-ендогеодинамічний стан Прут-Дністровського межиріччя
- 5.1. Основні риси геоморфологічної структури Покуття
- 6.1. Міжнародні норми гранично допустимих концентрацій хімічних елементів в ґрунтах
- 6.2. Поступлення забруднюючих речовин в ґрунт з повітря
- 6.3. Загальна характеристика ґрунтів
- 6.4. Хімічне та радіаційне забруднення ґрунтів
- 7.1. Поверхневі води
- 7.2. Ґрунтові води
- 8.1. Кліматична характеристика Покуття
- 8.2. Екологічний стан атмосферного повітря
- 8.3. Забруднюючі речовини в атмосферному повітрі
- 9.1. Загальна характеристика рослинного покриву
- 9.2.2. Забруднення пестицидами
- 10.1. Загальна характеристика тваринного світу
- 10.2. Облік та використання диких тварин
- 10.3. Природно-заповідний фонд і рекреаційні ресурси
- 10.4. Забруднення важкими металами та радіонуклідами тваринницької продукції.
- 11.1. Демографічна ситуація в Снятинському районі
- 11.5. Вплив важких металів на організм людини
- 11.6. Вплив радіонуклідів на організм людини
- 11.7. Психологічні наслідки впливу забруднень довкілля важкими металами і радіонуклідами
- 12.1 Основні підприємства-забруднювачі
- 12.2. Радіаційне забруднення
- 14.1. Основні екологічні проблеми території досліджень
- 14.2. Екологічний стан компонентів екосистем
- 14.3. Можливі шляхи оптимізації екологічної ситуації
- 14.4. Збереження геологічного середовища та захист від небезпечних геодинамічних процесів
- 14.5. Захист педосфери та охорона земельних ресурсів
- 14.6. Способи “реанімації” радіаційно забруднених грунтів
- 14.7. Захист гідросфери та раціональне використання водних ресурсів
- 14.8. Охорона атмосферного повітря
- 14.9. Охорона фітосфери та розвиток лісового господарства
- 14.10. Охорона тваринного світу
- 14.11. Природоохоронні заходи по захисту демосфери
- 14.12. Радіозахисне харчування
- 14.14. Виховання екологічної свідомості та екологічного мислення