3.2. Сучасний еколого-ендогеодинамічний стан Прут-Дністровського межиріччя
Згідно останніх досліджень українських і зарубіжних тектоністів, які узагальнені Ю.З.Крупським [24], територія Карпатського реґіону знаходиться в зоні зіткнень (колізії) Євразійської літосферної плити з Африканською і Аравійською плитами через проміжні мікроплити - Трансільванську, Західно-Чорноморську, Анатолійську, Адріатичну і Панонську. При цьому відбувається підсув (субдукція) Африканської плити під Адріатичну мікроплиту, колізія і полога субдукція Адріатичної мікроплити під Панонську з формуванням Динарід, насунутих в західному напрямку, колізія (полога субдукція) Євразійської плити під Панонську з формуванням Східних Карпат, насунутих в північно-східному напрямку, тобто безпосередньо до нашого району. Ці рухи відчуваються на поверхні Землі і виражені сучасними морфоструктурами, а також проявляються в сейсмоактивності території.
Найбільш активною морфоструктурою є еліпсоподібне неотектонічне підняття між долинами рік Прут і Дністер, яке протягується від Заболотова - Шевченкове - Гвіздець до злиття рр.Черемоша і Прута. Ця морфоструктура постійно "росте", активізує морфоскульптурний процес, підсилює ерозійні та інші небезпечні геоморфологічні процеси. Структура вперше була дешифрована на космознімках І.К.Рундквіст, В.І.Захаровим і Ф.А.Піткяненом [25].
На території Прут-Дністровського межиріччя відчуваються резонансні землетруси силою до 5-6 балів, епіцентри яких розташовані на глибинах 100-120 км під горами Вранча в Румунії. Відзвуки цих землетрусів свідчать про субдукцію Західно-Чорноморської мікроплити під Трансільванську з насувом Південних Карпат на південь.
Висновки
Все це свідчить про активну сучасну ендогеодинаміку, яку необхідно враховувати при оцінці сучасної екологічної ситуації. Головні риси тектонічної будови платформового чохла та передгірського прогину визначили не тільки активність ендогеодинамічних процесів, а й вплинули на формування рельєфу, четвертинних відкладів, морфоструктур та основних компонентів сучасних ландшафтів та екосистеми Прут-Дністровського межиріччя.
РОЗДІЛ 4 ГЕОФІЗИЧНІ ПОЛЯ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ
Геофізичні поля Землі і Космосу поєднуються у складну систему геофізсфер [23], що може істотно впливати на екологічний стан навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Це — гравітаційне, магнітне, теплове, електричне, сейсмічне, електромагнітне, радіаційне, гепатогенне, інформаційне та інші поля. Динаміка змін полів, поширеність їх впливу, як правило, зменшується при віддаленні від поверхні Землі, хоча де-які поля, наприклад, радіаційні пояси Землі, можуть впливати на людину і в Космосі, на відстані тисяч і десятків тисяч км від Землі.
Геофізсфери утворюють складну, невидиму для людського ока систему, яка ще майже не вивчена з позицій екології. Найбільш складним є геопатогенне поле, або інформаційне поле, за Г.І.Швебсом [26], яке ще не визнається офіційною наукою, але від того, що ми чогось не знаємо, воно не перестає існувати. Проведені в 1992 р. Російським центром біолокації дослідження геопатогенних зон м.Івано-Франківська виявили їх зв'язок з розломами земної кори.
Для досліджуваної нами території Прут-Дністровського межиріччя, на жаль, немає детальних геофізичних матеріалів і тому ми не можемо дати просторовий аналіз фізичних полів, їх розподіл та зміни в різних ділянках Снятинського району. Лише реґіональні дрібномасштабні (1 : 1 000 000 – 1 : 500 000) гравітаційні та аеромагнітні зйомки дають змогу зробити деякі висновки про характер геофізсфери.
Гравітаційне поле в редукції Буге характеризується спокійним наростанням значень у від'ємних мілігалах в напрямку з північного сходу на південний захід, тобто від окраїни Східно-Європейської платформи до Карпатської гірськоскладчастої зони. Дві паралельні одна одній зони гравітаційних градієнтів (ступеней), що приблизно співпадають з долинами рік Прута і Серета, свідчать про наявність глибинних розломів північно-західного - південно-східного простягання, які відділяють Передкарпатський прогин від Східно-Європейської платформи та Карпатської прськоскладчастої зони. Ці зони гравітаційних градієнтів (швидких змін поля сили тяготіння) впливали не тільки на формування сучасних морфоструктур і ландшафтів Покуття, а й на морфологію долин Прута, Черемоша і Серета, і можуть також періодично, при активізації тектонічних переміщень, погіршувати стан здоров'я та самопочуття людей.
Сейсмічні розвідки методами глибинного сейсмозондування (ГСЗ) показали, що з північного сходу на південний захід, від Східно-Європейської платформи до Карпатської гірськоскладчастої зони відбувається поступове зниження глибини залягання підошви земної кори - поверхні Мохоровичича (Мохо або М) - від 40-50 км до 60-65 км. Глибинні розломи, що відділяють Передкарпатський прогин від платформи і гірськоскладчастої зони, зміщують не тільки верхні шари земної кори, а і її підошву: поверхня Мохо розірвана розломами, а її крила переміщені вздовж розломів на кілька км. Усе це свідчить про те, що екологам особливу увагу необхідно звернути на зони глибинних розломів Покуття, з якими можуть бути пов'язані не тільки тектонічні рухи, а й небезпечні для людини геопатогенні зони.
Магнітне поле Покуття, за даними регіональних аеромагнітних зйомок, має знакоперемінний характер, з широкими плавними градієнтами позитивних і негативних аномалій, що простягаються в тому ж “карпатському” напрямку тектонічних структур. Яких-небудь інтенсивних аномалій чи градієнтів навколо них, що могли б істотно вплинути на самопочуття людини, не спостерігається. В зонах вище вказаних глибинних розломів є ланцюжки інтенсивних позитивних аномалій, які можуть свідчить про наявність на великих глибинах (не менше кількох км) магматичних тіл типу дайок або клиноподібних метаморфічних блоків.
Природні радіаційні поля до Чорнобильської катастрофи вивчались при геологічних зйомках масштабу 1 : 50 000 в 60-70 роки. За даними В.П.Степанюка [8], в радіологічному відношенні досліджувана територія, якщо виключити радіонуклідні плями від Чорнобиля, характеризується відносно низькими значеннями гама-поля, в середньому (0.717-1.076) пА/кг або (10-15) мкР/год. Найбільш спокійні аномалії мають місце в межах південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи і Передкарпатського прогину. Однак, при наближенні до Карпатської гірськоскладчастої зони і, особливо в її межах, інтенсивність аномалій і диференціація гама-поля різко зростають - в кілька разів по відношенню до території платформи і передгірського прогину. Найбільша залежність природних радіоактивних аномалій в Карпатах встановлена в зв'язку з менілітовими бітумінозними сланцями, які є хорошими адсорбентами радіоактивних мінералів. Техногенні радіонуклідні аномалії Покуття, що з'явились після Чорнобильської катастрофи, будуть розглянуті нами нижче, при характеристиці техносфери.
Висновки
Таким чином, для загальної характеристики сучасної екологічної ситуації в досліджуваному районі мають певне значення і особливості геофізсфери, хоча вона ще недостатньо вивчена. При оцінці сучасної екологічної ситуації Прут-Дністровського межиріччя необхідно враховувати і вплив геофізичних полів
РОЗДІЛ 5 ЕКОЛОГІЯ ГЕОМОРФОСФЕРИ ТА ЕКЗОГЕННА ГЕОДИНАМІКА РЕЛЬЄФУ
Геоморфосфера [23] охоплює тоненьку "плівку" на контакті літосфери з атмо- і гідросферами, відповідає сучасному рельєфу і вивчається геоморфологічними методами. Рельєф Землі - це дуже важливий для людини життєвий простір, це територіальний ресурс, який швидко зменшується завдяки активізації сучасних екзогенних геоморфологічних процесів від непередбачливої шкідливої діяльності людей. Екологія геоморфосфери - це сучасний екологічний стан поверхні Землі, це порушення її ерозією, зсувами, селями, карстовими і суфозійними процесами, гравітаційними обвалами, провалами, осипаннями та ін.
- 2.1. Польові екологічні маршрути
- 2.2. Відбір проб ґрунтів
- 2.9. Комп'ютерна обробка аналітичних даних
- 3 .1. Тектонічне положення району досліджень
- 3.2. Сучасний еколого-ендогеодинамічний стан Прут-Дністровського межиріччя
- 5.1. Основні риси геоморфологічної структури Покуття
- 6.1. Міжнародні норми гранично допустимих концентрацій хімічних елементів в ґрунтах
- 6.2. Поступлення забруднюючих речовин в ґрунт з повітря
- 6.3. Загальна характеристика ґрунтів
- 6.4. Хімічне та радіаційне забруднення ґрунтів
- 7.1. Поверхневі води
- 7.2. Ґрунтові води
- 8.1. Кліматична характеристика Покуття
- 8.2. Екологічний стан атмосферного повітря
- 8.3. Забруднюючі речовини в атмосферному повітрі
- 9.1. Загальна характеристика рослинного покриву
- 9.2.2. Забруднення пестицидами
- 10.1. Загальна характеристика тваринного світу
- 10.2. Облік та використання диких тварин
- 10.3. Природно-заповідний фонд і рекреаційні ресурси
- 10.4. Забруднення важкими металами та радіонуклідами тваринницької продукції.
- 11.1. Демографічна ситуація в Снятинському районі
- 11.5. Вплив важких металів на організм людини
- 11.6. Вплив радіонуклідів на організм людини
- 11.7. Психологічні наслідки впливу забруднень довкілля важкими металами і радіонуклідами
- 12.1 Основні підприємства-забруднювачі
- 12.2. Радіаційне забруднення
- 14.1. Основні екологічні проблеми території досліджень
- 14.2. Екологічний стан компонентів екосистем
- 14.3. Можливі шляхи оптимізації екологічної ситуації
- 14.4. Збереження геологічного середовища та захист від небезпечних геодинамічних процесів
- 14.5. Захист педосфери та охорона земельних ресурсів
- 14.6. Способи “реанімації” радіаційно забруднених грунтів
- 14.7. Захист гідросфери та раціональне використання водних ресурсів
- 14.8. Охорона атмосферного повітря
- 14.9. Охорона фітосфери та розвиток лісового господарства
- 14.10. Охорона тваринного світу
- 14.11. Природоохоронні заходи по захисту демосфери
- 14.12. Радіозахисне харчування
- 14.14. Виховання екологічної свідомості та екологічного мислення