3 .1. Тектонічне положення району досліджень

Прут-Дністровське межиріччя в межах Снятинського району і суміжних територій відноситься до широкої зони зчленування Східно-Європейської древньої платформи через Передкарпатський передовий (краєвий) прогин з Карпатською гірськоскладчастою епігеосинклінальною зоною. Складна структура допалеозойського фундаменту платформи проявляється в наявності в платформовому чохлі густої мозаїки мікроблоків, розділених малоамплітудними розломами, що добре проілюстровано на моделях Г.І.Рудька (рис.3.2, 3.3). Ці блоки активізувались на неотектонічному етапі і впливали на формування сучасних морфоструктур. В цілому ж більша північно-східна частина досліджуваної території (до розлому, що простягається по лінії Заболотів-Снятин-Лужани) відноситься до південно-західної окраїни платформи і має просту геологічну будову.

На горизонтально залягаючих і полого деформованих палеозойських і мезозойських відкладах, що знаходяться на глибинах від перших км до кількох десятків м (в каньйоні Дністра між Заліщиками і Устечко глибокий ерозійний вріз "відкриває" нам розрізи силуру і девону), залягають пісковики, глини, мергелі палеогену і неогену. Серед останніх - гіпси тортону, які є причиною утворення карсту.

Далі на південний захід, між двома розломами (рис.3.2), простягається вузька смуга Передкарпатського прогину, палеоген-неогенові моласи якого залягають на платформово­му фундаменті, їх потужність порівняно з платформою тут в кілька разів більше.

Ще далі на південний захід, уже за межами досліджуваного району, в межиріччі Прута і Серета, на Передкарпатський прогин насунуті складки Покутсько-Буковин-ських Карпат, які вже є частиною гірськоскладчастої зони.

Таким чином, територія досліджуваного району відноситься до трьох різних в геодинамічному відношенні структур, які по-різному проявляли себе на різних етапах геологічного розвитку і тому їх сучасний еколого-геодинамічний стан теж різний.