12. Основні проблеми історіі Закарпаття 9-11ст.

Закарпатські землі в складі Київської Русі

У ІХ столітті в Закарпатті утворилося

князівство білих хорватів. Їх політичним

центром був Ужгород. Білі хорвати

підтримували тісні зв'язки з сусідами та з

Києвом. У часи найбільшого розквіту Київської

Русі закарпатські землі входили до її складу.

Білі хорвати брали активну участь у

політичному житті Київської Русі, під

знаменами київських князів вони ходили в

походи на Візантію та на кочівників. У 907

році брали участь у спільному поході

давньоруських племен на Візантію. Князь Олег

ішов по Дніпру, а білі хорвати зі своїм князем

– по Тисі та Дунаю. На Чорному морі білі

хорвати об'єдналися з дружиною князя Олега і

разом напали на Царград.

Останнє письмове повідомлення про хорватів

відноситься до 992 року, тобто до часу походу

київського князя Володимира Святославича до

західних кордонів Київської Русі. У ІХ – Х ст.

білі хорвати разом з іншими

східнослов'янськими племенами об'єдналися

навколо Києва, злилися в єдину давньоруську

народність і прийняли спільну назву «Русь».

З тих давніх часів жителів Верхнього Потисся,

нащадків білих хорватів, називають руськими,

руснаками, русинами .

Деякі укріплені поселення згодом

перетворилися в міста. Ужгород і Мукачево за

часів Київської Русі були порівняно великими

містами. У ІХ ст. в Ужгороді існував за-мок.

У 896 році почався перехід угорських племен

через Карпати. Один із шляхів прохо-див

через Веречанський перевал. Угри належали

до кочових угро-фінських племен, які жили в

Приураллі. Вони перекочували в багаті степи

Причорномор’я, однак звідти їх витіснили

печеніги. Київський князь Олег не чинив опору

уграм, і вони мирно пройшли більшу частину

східнослов’янських земель, підійшли до

Карпатських гір. Перейшовши через гори і

спустившись з Карпат біля Мукачева, угри

натрапили тут на слов'ян. Звідси вони під

проводом свого вождя Алмоша направилися

до укріпленого слов'янського городища на ріці

Уж. Ще здалеку побачили на високому пагорбі

замок князя Лаборця. Кочівники вирішили

штурмувати укріплення. Алмош дав наказ

узяти замок. Почався штурм. Мужньо

захищали дружинники князя Лаборця свою

землю, Але сили були нерівними. Падають

захисники, вороги вдираються у фортецю.

Після тривалого бою князь Лаборець вирішив

перебратися до фортеці Земплин. Воїни

угорського вождя погналися за ним, спіймали

князя Лаборця і стра-тили на березі річки. З

того часу річка називається Лаборцем.

Захопивши слов'янський замок, угорський

вождь Алмош бенкетував з воїнами чотири

дні, потім скликав усіх своїх людей і

проголосив своїм наступником та вождем угрів

сина Арпада. Угри розділилися на дві частини

і рушили на Земплин та Боржаву.

Після короткого відпочинку у Верхньому

Потиссі угорські племена рушили далі, на

захід. Вони розгромили Великоморавську

державу і осіли між Тисою та Дунаєм, у

Паннонії. Поступово угри почали займатися

землеробством та тваринництвом. В кін-ці Х

— на початку ХІ століття утворюється

Угорська феодальна держава. В Угорщині було

запроваджено християнство. На сході

Угорська держава межувала з найвідда-

ленішими землями Давньоруської держави —

Карпатською Руссю. В кінці Х століття кордон

між Київською Руссю та Угорською державою

проходив південніше території нинішнього

Закарпаття.