4. М. Балудянський-економіст-реформатор, кондифікатор права.

Балудянський Михайло Андрійович

(Балуг’янський) ( 7 жовтня 1769 , с. Верхня

Ольшава, Бардіївський округ , Словаччина —

†3 квітня 1847, м. Санкт-Петербург ) —

лемко-українець , визначний учений-

правознавець, економіст, державний діяч та

реформатор у Російській імперії, доктор

права.

Біографія

Народився на Пряшівщині у сім’ї

інтелігентів закарпатських русинів-

українців , у родині греко-католицького

священика. Освіту почав здобувати на

філософському факультеті Угорської

королівської академії в Кошице (нині місто

в Словаччині). У 1789 р. закінчив

юридичний факультет Віденського

університету та розпочав викладацьку

роботу в Угорській юридичній академії у м.

Надьварад (нині — м. Орадя, Румунія ). У

1797 р., захистивши докторську

дисертацію, став доктором права

Будапештського університету . Працював

деканом юридичного факультету

Пештського університету. Викладав у

навчальних закладах Австрійської імперії.

Володів сімома мовами. У 1803 році, за

ініціативи гоф-хірурга (придворного хірурга)

імператора Російської імперії Івана Орлая ,

уродженця Закарпаття, М. Балудянський

був запрошений до Росії і поселився в

Петербурзі . Там у 1804 році отримав

призначення на посаду професора кафедри

політичної економії — Петербурзької

учительської гімназії, згодом Головного

педагогічного інституту — з політичних та

економічних наук, торгового й фінансового

права, і, одночасно, працював як редактор

(у другій експедиції комісії складання

Зведення Законів) по частині державного

господарства і фінансів. З 1809 по 1812

роки був начальником 4 відділення комісії і

працював по міністерству фінансів. З 1813

по 1817 роки викладав економічні і

політичні науки великим князям Миколі і

Михайлу Павловичам. В 1819– 1821 рр. —

декан юридичного факультету і перший

ректор Петербурзького університету , склав

його статут.. За активної участі

Балудянського підготовлено й видано 15

томів Повного зібрання законів і Зводу

законів Російської імперії, що містили всі

законодавчі акти з 1649 по 1825 роки, та

12 томів Зводу військових постанов.

Балудянський — автор значної кількості

проектів, записок з адміністративного

права, фінансів, аграрних відносин,

місцевого управління (критикував

феодально-кріпосницькі відносини й

обґрунтував необхідність реформ) і

наукових праць, в тому числі: «Изображение

различных хозяйственных систем»,

«Рассуждение о средствах исправления

учреждений и законодательства в России»,

«О зернохранилищах» тощо, чимало з яких

не було опубліковано. За заслуги в розробці

російського законодавства Михайло

Балудянський одержав герб, на якому

зображено книжку законів з цифрою 15, що

означало 15 томів його праць. Багато

зробив для зміцнення міжнародних

наукових і культурних зв’язків Росії з

європейськими країнами.

Від 1837 року — потомствений дворянин,

згодом — таємний радник, статс-секретар,

сенатор, близький до царського двору.

Похований «за заслуги перед Отечеством» у

Троїце-Сергієвій лаврі . На надгробку напис:

"Да будет воля Твоя" — улюблені слова