4. М. Балудянський-економіст-реформатор, кондифікатор права.
Балудянський Михайло Андрійович
(Балуг’янський) ( 7 жовтня 1769 , с. Верхня
Ольшава, Бардіївський округ , Словаччина —
†3 квітня 1847, м. Санкт-Петербург ) —
лемко-українець , визначний учений-
правознавець, економіст, державний діяч та
реформатор у Російській імперії, доктор
права.
Біографія
Народився на Пряшівщині у сім’ї
інтелігентів закарпатських русинів-
українців , у родині греко-католицького
священика. Освіту почав здобувати на
філософському факультеті Угорської
королівської академії в Кошице (нині місто
в Словаччині). У 1789 р. закінчив
юридичний факультет Віденського
університету та розпочав викладацьку
роботу в Угорській юридичній академії у м.
Надьварад (нині — м. Орадя, Румунія ). У
1797 р., захистивши докторську
дисертацію, став доктором права
Будапештського університету . Працював
деканом юридичного факультету
Пештського університету. Викладав у
навчальних закладах Австрійської імперії.
Володів сімома мовами. У 1803 році, за
ініціативи гоф-хірурга (придворного хірурга)
імператора Російської імперії Івана Орлая ,
уродженця Закарпаття, М. Балудянський
був запрошений до Росії і поселився в
Петербурзі . Там у 1804 році отримав
призначення на посаду професора кафедри
політичної економії — Петербурзької
учительської гімназії, згодом Головного
педагогічного інституту — з політичних та
економічних наук, торгового й фінансового
права, і, одночасно, працював як редактор
(у другій експедиції комісії складання
Зведення Законів) по частині державного
господарства і фінансів. З 1809 по 1812
роки був начальником 4 відділення комісії і
працював по міністерству фінансів. З 1813
по 1817 роки викладав економічні і
політичні науки великим князям Миколі і
Михайлу Павловичам. В 1819– 1821 рр. —
декан юридичного факультету і перший
ректор Петербурзького університету , склав
його статут.. За активної участі
Балудянського підготовлено й видано 15
томів Повного зібрання законів і Зводу
законів Російської імперії, що містили всі
законодавчі акти з 1649 по 1825 роки, та
12 томів Зводу військових постанов.
Балудянський — автор значної кількості
проектів, записок з адміністративного
права, фінансів, аграрних відносин,
місцевого управління (критикував
феодально-кріпосницькі відносини й
обґрунтував необхідність реформ) і
наукових праць, в тому числі: «Изображение
различных хозяйственных систем»,
«Рассуждение о средствах исправления
учреждений и законодательства в России»,
«О зернохранилищах» тощо, чимало з яких
не було опубліковано. За заслуги в розробці
російського законодавства Михайло
Балудянський одержав герб, на якому
зображено книжку законів з цифрою 15, що
означало 15 томів його праць. Багато
зробив для зміцнення міжнародних
наукових і культурних зв’язків Росії з
європейськими країнами.
Від 1837 року — потомствений дворянин,
згодом — таємний радник, статс-секретар,
сенатор, близький до царського двору.
Похований «за заслуги перед Отечеством» у
Троїце-Сергієвій лаврі . На надгробку напис:
"Да будет воля Твоя" — улюблені слова
Yandex.RTB R-A-252273-3
- 2.Селянська війна 1514 і Закарпаття.
- 1514 Р. Під Темешваром повстанське
- 3. Суспільно політичний рух на Закарпатті в другій половині 19 ст.
- 4. М. Балудянський-економіст-реформатор, кондифікатор права.
- 5. Участь народних мас у визвольній війні угорського народу 1703-1711.
- II, який перебував у Бережанах на
- 6. Розвиток мовознавства на Закарпатті у 18-19 ст.Коцак фогараші.
- 7. Культурно-національний рух на Закарпатті у 18 ст.А. Бачинський.
- 8. Культура Закарпаття 9-17 ст.Архітектура,Живопис.
- 9. Загарбання Закарпаття угорськими феодалами та посилення феодально-кріпосницького гніту.
- 10. Памятки поселень первісних людей на територіі Закарпаття.
- 11. Воєнно- стратегічні замки Закарпаття.
- 12. Основні проблеми історіі Закарпаття 9-11ст.
- 13. Ужгородська унія.М. Андрелла.
- 24 Квітня 1646 р. На церковному соборі в
- 14. Становлення і розвиток історичних знань на Закарпатті в 17-18 ст.
- 15. Автохтоність східно-словянського населення Закарпаття.
- 16. О. В. Духнович та 30 і 34
- 17. Давньоруські джерела про історію Закарпаття.
- 18. Діяльність культурно-просвітніх товариств у др. Пол. 19 ст.
- 1869 Р. 14 (26) січня 1869 р., у готелі “Під
- 19. Предмет,зміст і завдання історичного краєзнавства.
- 20. Діяльність ф. Корятовича на Закарпатті.
- 21. Антифеодальні виступи на Закарпатті в 17 ст
- 23. Освіта у 18 ст.Шкільна реформа.
- 24. Діяльність автономних урядів 1938.
- 1938 Р. Празький парламент ухвалив
- 25. Розвиток історичноі науки в 20-30 рр 20 ст.
- 26. Політичне становище Закарпаття в 1918-1919 р.
- 27. Зародження і розвиток етнографічних досліджень.
- 28. Історичні дослідженя др пол. 19 ст
- 29. Возєднання зу з урср.
- 31. Становище Закарпаття в складі Чехословадчини.
- 36. Урбаріальна реформа Маріі Терезіі.
- 37. Закарпаття в 1900-1914.
- 39. Педагогічна діяльність і. Орлая.
- 42. Наукова діяльність м. Лучкая.
- 1939 Рік став останнім роком існування