9. Загарбання Закарпаття угорськими феодалами та посилення феодально-кріпосницького гніту.

Угорські феодали на закарпатських землях

З кінця ХІ до середини ХІІІ ст. Закарпаття

кілька разів переходило від Галицької землі

до Угорщини. На кінець ХІІ століття Угорщина

пересунула свої кордони до підніжжя Карпат.

Територію краю поступово почали

захоплювати угорські королі. І лише в ХІІІ

столітті Закарпаття було захоплене угорськими

феодалами.

До ХІІІ століття Закарпаття користувалося

деякою автономією. Повноваження угорських

єпископів на ці землі не поширювалося.

Значно пізніше, ніж в Угорщині, були введені

угорські адміністративно-правові порядки. У

ХІІІ столітті угорські війська нападали на

Галицько-Волинське князівство, а руські

дружинники вторгалися на угорські землі,

намагаючись повернути втрачені землі за

Карпатами. Однак цього не домоглися, тому

що вели боротьбу з могутньою коаліцією

Угорщини, Польщі та Ватікану. Монголо-

татарське нашестя роз'єднало руських князів

і надовго залишило нерозв'язаною проблему

возз'єднання руських земель. Після монголо-

татарського нашестя в Закарпатті почалося

засилля угорських феодалів. Угорські королі

роздавали захоплені закарпатські землі

придворній знаті, воєначальникам,

монастирям. Королі роздавали їм землі, ліси,

дарували селян, щоб привернути феодалів на

свій бік.

Феодали користувалися королівськими універсалами та грамотами, розширювали свої володіння за рахунок насильницького загарбання общинних земель та поневолення беззахисних селян. Усі закріпачені селяни відбували панщину,

платили оброк феодалам. Посилювалося

національне та релігійне гноблення. Селян

примушували будувати дороги, фортеці,

збирали з них велике мито за користування

шляхами, мостами, переправами.

У кінці ХІІІ століття централізована влада

занепала, землевласники не корилися

королям. У країні панувала анархія, проходили

міжусобні феодальні війни. Угорські королі

зберегли на захоплених землях існуючі

територіально-адміністративні одиниці — жупи,

назвавши їх комітатами, і поширили на них

норми угорського права. На території по течії

ріки Уж знаходився Ужанський, у долинах рік

Латориці та Боржави — Березький, а в

середній частині Закарпаття — Угочанський

комітати. Проникнення угорців у східну

частину Закарпаття (Мараморош),

малозаселену, вкриту густими лісами,

почалося в кінці ХІІІ століття.

Території комітатів не були

постійними, а їх межі на півдні й заході

включали землі, які нині не входять до

Закарпатської області. На чолі жуп стояли

наджупани. Комітати (жупи) поділялися на

райони, в кожний із них входило по 20 і більше

населених пунктів.