1869 Р. 14 (26) січня 1869 р., у готелі “Під

золотим ягням” відбулися установчі збори,

на яких зібралося понад 200 чоловік з усіх

куточків Буковини. На них затверджено

статут нової організації та обрано її

керівництво. Першим головою товариства

став В.Продан . З цього часу українство

міста мало осередок навколо якого

групувалися усі національно свідомі люди.

"Руська Бесіда" спочатку засновувалася як

касинове та просвітнє товариство.Засобами досягнення поставленої

мети мало стати заснування бібліотеки,

видання корисних творів, газет і журналів,

товариське життя.

У 70-х роках XIX ст. робилися спроби

заснувати міжнаціональні просвітні

товариства, які мали б об’єднати

українське та румунське сільське

населення краю і стати альтернативою

національним об’єднанням. Так, 1877 р .

було опубліковано заклик до вступу в

«Общество для распространения

общеполезных знаний между народов на

Буковине» . Організаційний комітет очолив

майбутній митрополит Буковини Сильвестр

Морар-Андрієвич . Навколо нового

товариства розгорілася гостра дискусія,

зокрема на сторінках газети «Слово».Один з

дописувачів засудив таке обєднання,

особливо наголошуючи на тому, що його

створює Морар – Андрієвич з метою

румунізації українського населення.Товариство не підтримала

українська інтелігенція, а селяни взагалі не

хотіли чути про щось подібне.

Дещо краще склалася доля

інтернаціонального фахового обєднання

«Буковинське учительське товариство» , яке

виникло 1872р. Через рік воно почало

видавати «Буковинську педагогічну газету»

українською, німецькою та румунською

мовами, а 1882 р.було реорганізоване у

«Буковинське крайове учительське

товариство» . Ця організація займалася

культурно просвітницькою, педагогічною,

виховною роботою і зуміла обєднати

більшість учителів, заклавши основи тісного

співробітництва учителів різних

національностей. Перемігши в «Руській

Бесіді», народовці взяли під свій контроль

товариство «Народний дім» , статут якого

був затверджений 22 січня 1884 р.(перший

голова Є.Пігуляк ). Ідею заснувати

український Народний дім вперше

висловили на загальних зборах «Руської

Бесіди» 12 липня 1875 р. Тоді ж було

обрано комітет, до якого ввійшли В.Продан,

Д.Вінцковський, О.Левицький, Є.Андрійчук.

Комітет звернувся до крайової влади з

проханням дозволити збирати кошти на

Народний дім. Такий дозвіл було отримано,

і Протягом другої половини

80-х років XIX ст. товариство «Народний

дім» зміцніло організаційно і матеріально,

перетворилося в одне з найвпливовіших

українських об’єднань краю. 1887 р. для

нього придбано будино, до якого 1899р.

надбудовано другий поверх. При Народному

домі відкрито бурсу для український дітей,

а 1898 р. в його приміщенні розташовано

також друкарню товариства «Руська

Рада»[2].

18 серпня того ж року в приміщенні «Руської

Бесіди» відбулися установчі збори

організації українського учительства, які

обрали виділ товариства на чолі з С.Смаль-

Стоцьким, затвердили назву «Руська

школа» і статут, у якому зазначалося:

Організувати «Руську школу» вдалося

досить швидко. Але після цього справа

завмерла. Деякі вчителі, залишаючись під

впливом москофілів, вороже ставилися до

неї [3].

Наукові товариства

12 липня 1902 р. заснувалося об’єднання,

яке мало згуртувати українську

інтелектуальну еліту, - «Історичне

товариство» . Першим головою організації

став професор Чернівецького університету

В.Мількович. Товариство вважало за

необхідне підтримувати і стимулювати

розвиток історичних, статистичних,

етнографічних досліджень, віддаючи

пріоритет українському буковинознавству.

Історичне товариство виступало одним з

ініціаторів руху за збереження архітектурних

пам’яток, захисту їх від так званого

оновлення, яке було досить поширеним в

тодішній Австро – Угорщині. Під маркою

розбудови старих церков нищився їх

первісний вигляд, гинуло багато цікавих

фресок та інших старожитностей,особливо

слов’янського походження [1].