1.7. Екологія і здоров’я

Здоров'я нації є важливим інтегральним показником цивілізованості суспільства та його соціально-економічного розвитку. Якщо прогнозувати з цих позицій ситуацію в Україні та оцінити якість здоров'я населення, не можна обійти увагою той факт, що поряд з соціально-економічними і cпадковими чинниками та способом життя одним з найвпливовіших факторів є денатуроване навколишнє середовище (НС).

В січні 2003 р. ООН в черговий раз наголосила, що стратегічна екологічна оцінка має бути основою політичних і законодавчих дій, а невід’ємною частиною цієї оцінки визначається здоров’я, і тільки здоров’я людини. І це закономірно. Адже найголовніший виклик сучасності – нагальна необхідність створення принципово нових взаємовідносин людини та природи. Чекати – смерті подібно. Досить сказати, що за Індексом екологічної стійкості Всесвітній економічний форум в Давосі (2002 р.) поставив Україну на 137 місце зі 142 країн.

Свого часу (у 1998 р.) в Україні відбулися безпрецедентні на той час події, коли науково-дослідні та урядові установи в рамках Європейської хартії навколишнього середовища і охорони здоров’я в партнерстві з неурядовими організаціями екологічного спрямування створили Національний план дій з гігієни довкілля на 2000 – 2005 рр. Вперше країна отримала комплексний вагомий і виважений документ з ґрунтовним аналітичним оглядом, окресленими основними принципами, механізмами і пріоритетами у рамках процесу між секторами охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища, урядовими органами і громадським суспільством. По-суті, він являвся інструментом впровадження сучасної екологічної політики. План був схвалений Постановою Кабінету Міністрів України, підписаною Прем’єр-міністром В.А. Ющенком.

Національний план дій з гігієни довкілля охарактеризував екологічну ситуацію в Україні та стан здоров’я її населення як кризові, визначив їх основні причини та пріоритети по їх подоланню. Термін дії плану закінчується, а виконаний він ледь на 20 відсотків. Головна мета Плану дій – поліпшення громадського здоров'я шляхом попередження хвороб чи погіршення самопочуття, що пов'язані з чинниками довкілля, не досягнута.

В державі відзначається потреба дальшого розвитку суспільства у гармонізації екологічних, економічних, соціальних та політичних питань, що передбачено концепцією сталого розвитку. На сучасному етапі важливість цих питань хоча і визнається в Україні на державному рівні, проте досі не створено належних умов для їх практичного вирішення. В країні констатується динамічне погіршення демографічних показників та популяційного здоров'я населення на тлі соціально-економічного та екологічного неблагополуччя, яке характеризується високим рівнем забруднення навколишнього середовища шкідливими факторами різної (хімічної, фізичної, біологічної) природи.