8.2. Багатостороннє співробітництво

Для вирішення актуальних питань сьогодення, а також з метою інтеграції України до світового співтовариства для розв’язання глобальних екологічних проблем наша держава активно співпрацює з міжнародними організаціями в сфері охорони навколишнього природного середовища. Діяльність в рамках багатосторонніх угод дозволяє нам брати активну участь у міжнародному переговорному процесі, залучати фінансову допомогу для вирішення нагальних внутрішніх екологічних проблем.

Багатосторонні міжнародні угоди (конвенції, протоколи та угоди до них) є єдиним реальним шляхом попередження та вирішення екологічних проблем, які постали перед людством в наслідок не виваженої політики господарювання та використання природних ресурсів, ігноруючи їх відновлення для прийдешніх поколінь, що в свою чергу є одним з принципів сталого розвитку, концепція якого була прийнята в Ріо-де-Жанейро у 1992 році. Аналіз виконання цих угод сприятиме досягненню цілей та завдань, зазначених у документах конференції в Ріо. Це дозволить виявити слабкі місця та об’єднати зусилля для комплексного вирішення гострих екологічних проблем. Конференція в Йоганнесбурзі має змусити людство замислитися чи ми робимо те, що необхідно для досягнення цілей конференції в Ріо, чи наші дії є ефективними, поставити нові завдання, враховуючи ті зміни, що сталися від тоді.

Враховуючи транснаціональний, а іноді й глобальний характер екологічних проблем, їх вирішення потребує співпраці багатьох країн. Екологічні проблеми вже перестали бути суто внутрішньою справою тієї чи іншої країни. Взяти хоча б Рамкову Конвенцію ООН з питань зміни клімату. Досягнення її мети потребує зусиль всієї світової спільноти. Причому, кожна країна має діяти не відокремлено, а разом з іншими з метою узгодження та досягнення найкращих показників зменшення викидів парникових газів.

Основними напрямками багатостороннього співробітництва є:

• охорона біологічного різноманіття;

• охорона транскордонних водотоків та міжнародних озер;

• зміна клімату;

• охорона озонового шару;

• охорона атмосферного повітря;

• поводження з відходами;

• оцінка впливу на довкілля.

На сьогодні гостро стоїть питання фінансових внесків України до Секретаріатів Конвенцій. Внески по міжнародних угодах в рамках ООН сплачуються Міністерством закордонних справ України. По решті документів їх сплачує Міністерство екології та природних ресурсів України. Для цього у Державному бюджеті України передбачаються кошти на виплату поточних внесків та погашення заборгованості, але, на жаль, не в повному обсязі. Керівники Секретаріатів з розумінням ставляться до ситуації в нашій державі і дозволяють робити відстрочку по виплатах. Проте такий процес може призвести до ситуації, коли може бути порушено питання про позбавлення України статусу сторони тієї чи іншої конвенції (протоколу, угоди), що у свою чергу погіршить міжнародний імідж нашої держави, а також призведе до небажаних наслідків як у політичному, так і в економічному контекстах.

В економічному плані вихід або виключення України з тієї чи іншої конвенції (угоди, протоколу) спричинить більшу втрату, а ніж регулярна сплата внесків.

Щодо політичних наслідків, то треба зауважити, що міжнародного прецеденту виходу країни з тієї чи іншої конвенції (протоколу, угоди) до цього часу не було. Це може викликати негативний міжнародний резонанс. На сьогодні не існує практики виключення країни із членства в тій чи іншій природоохоронній конвенції через несплату внесків.

Не менш важливими є моральні збитки при постійному нагадуванні на форумах та в листах про заборгованість України по тій чи іншій природоохоронній конвенції.