Медико-демографічна криза
У 1991 р. в Україні вперше число померлих перевищило число народжених. В подальші роки процес депопуляції продовжував зростати. Пік медико-демографічної кризи припав на 1995 – 1996 роки. Різке зниження життєвого рівня населення, його дезадаптація до нових ринкових умов, соціально-психологічний стрес, вплив незадовільних факторів довкілля різко вплинули на здоров’я нації, рівень народжуваності та смертності. Чисельність наявного населення безупинно зменшується, за останні 10 років скорочення склало 4,1 млн. осіб. Як і раніше, залишається високою смертність чоловіків працездатного віку, яка майже у 4 рази перевищує смертність жінок відповідного віку. Різниця між тривалістю життя чоловіків і жінок досягла 10 років, що перевищує біологічну розбіжність і відображає надсмертність чоловіків. Середня тривалість життя на сьогодні у чоловіків на 8-9, у жінок - на 4-6 років коротша, ніж у розвинутих країнах. Сумарний коефіцієнт фертильності жінок (кількість дітей, що народжує жінка протягом життя) становить менше одиниці, тоді як тільки для простого відтворення населення необхідно, щоб його значення сягали 2,2-2,4.
За темпами вимирання людей Україна входить в першу десятку країн світової спільноти, по тривалості життя займає 60 місце в світі. Превалюючою причиною смертності населення нашої держави являються мультифакторіальні хвороби (серцево-судинні, онкологічні, ендокринні, психічні тощо), які формуються внаслідок взаємодії спадкових чинників, соціуму і впливу факторів довкілля. Широкомасштабні дослідження свідчать, що поширеність захворювань серед малозабезпеченого населення на 45,7 % перевищує аналогічний показник у забезпечених.
На фоні зростання захворюваності по основних класах хвороб особливо хвилює захворюваність дитячого населення України, яка має стійку тенденцію до зростання. Діти – найбільш уразливі на протязі всього періоду від запліднення до підліткового віку. Діти живуть в складному середовищі, що змінюється, яке вони не в стані контролювати, оскільки в більшій ступені залежать від дорослих у тому, де вони живуть, вчаться, працюють та розважаються.
Зниження рівня здоров’я характерно для всіх вікових періодів життя дитини. Минулого року у 7,2 млн. дітей у віці 0-14 років зареєстровано майже 13 млн. хвороб (у середньому по 1,8 захворювання на дитину). З 1991 року у три рази збільшилась поширеність хвороб ендокринної системи та розладів живлення, в 2,7 рази – новоутворень, в 2,6 – хвороб крові та кровотворних органів, в два – хвороб кістково-м’язової, сечостатевої систем, хвороб системи кровообігу і вроджених аномалій. П’ята частина дітей загалом по країні і четверта у великих промислових містах народжується жінками у віці, несприятливому для здоров’я дитини.
- Глава 1. Комплексна стратегічна оцінка національного
- Екосистемний потенціал: інтегровані оцінки
- Висновки.
- Рекомендації: а) першочергові
- Б) стратегічні
- 1.2. Комплексна оцінка ідентичності національної і європейської систем екологічного управління і політики
- Висновки
- Рекомендації. А) першочергові
- Б) стратегічні
- 1.3. Актуалізація національної екологічної політики на принципах сталого розвитку
- 1.4. Інституційна та функціональна модернізація державної системи екологічного управління на принципах сталого розвитку
- Висновки
- Рекомендації а) першочергові
- Б) стратегічні
- 1.5. Потенціал міжнародних, національних і державних програм
- Висновки
- 1.6. Потенціал регіональної екологічної політики і екологічного управління
- Висновки
- 1.7. Екологія і здоров’я
- Медико-демографічна криза
- Гармонія екології і здоров’я
- Ключова рекомендація.
- Вплив окремих чинників довкілля на здоров’я населення
- Висновки
- 1.8. Чорнобильська катастрофа та екологічні проблеми
- Рав Зони відчуження
- 1.9. Гармонізація енергетичної політики та екологічної безпеки
- 1.10. Потенціал екологічної культури
- 1.11. Розвиток екологічного партнерства у прийнятті та реалізації стратегічних рішень: держава – суспільство – бізнес
- Висновки
- 1.12. Інформаційна база стратегічних екологічних оцінок і екологічного управління
- Висновки
- У стислому узагальнюючому викладі, ключові рекомендації є такими:
- Глава 2. Гармонізація українського законодавства до європейського1
- 1. Конституційні та законодавчі основи державної політики у сфері забезпечення та захисту екологічних прав громадян
- Глава 3. Економічні механізми природокористування та природовідтворення: ідентифікація, приведення у відповідність і посилення ефективності
- 3.1. Реформування економічної системи природокористування та природовідтворення
- 3.2. Реформування ліцензійно-дозвільної та податкової системи
- 3.3. Екологічний аудит та екологізація виробництва
- Стратегічні цілі.
- 3.4 Страхування екологічної відповідальності та екологічних ризиків
- 3.5. Екологічне підприємництво: розвиток, підтримка, заохочення
- Висновки
- Глава 4. Національний природоресурсний потенціал: збереження, відтворення, скорочення втрат і витрат
- 4.1. Земельні ресурси
- 4.2. Водні ресурси
- Наявні водні ресурси
- Водокористування
- 4.3. Мінеральні ресурси
- 4.4. Біорізноманіття
- 4.5. Заповідний фонд
- 4.6. Лісовий фонд
- 4.7. Атмосферне повітря
- 4.8. Поводження з відходами
- 4.9. Вдосконалення системи екологічного моніторингу
- Глава 5. Розвиток науки та освіти
- 5.1 Наука України для еколого-збалансованого розвитку
- 5.2 Освіта в інтересах еколого-збалансованого розвитку (озр).
- 5.3. Інноваційна політика
- Рекомендації:
- 5.4 Рекомендації до глави 5
- Глава 6. Неурядові та громадські екологічні організації : посилення партнерської взаємодії, заохочення і розвиток
- 6.1 Здійснення положень Орхуської конвенції в Україні
- 6.2 Роль неурядових та громадських організацій у плануванні та реалізації державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища
- 6.3 Рекомендації до глави 6.
- Глава 7. Екологічні ініціативи місцевих громад: державна підтримка, заохочення, розвиток
- 7.1 Можливі напрямки екологічної діяльності місцевих громад.
- 7.2 Механізми реалізації ініціатив місцевих громад.
- 7.3 Шляхи впровадження ініціатив місцевих громад.
- 7.4 Реалізація ініціатив місцевих громад (на прикладі водного господарства).
- 7.5 Державна підтримка. Заохочення.
- 7.6 Рекомендації
- Глава 8. Міжнародна інтеграція України
- 8.1. Двостороннє співробітництво
- 8.2. Багатостороннє співробітництво
- Зміна клімату
- Рекомендації:
- Збереження озонового шару
- Рекомендації:
- Стійкі органічні забруднювачі
- Екологічний стан та основні екологічні проблеми Українських Карпат
- Генетично модифіковані організми
- Чорне море
- 8.3. Впровадження рішень Київської конференції
- Рекомендації
- 8.4. Використання міжнародної технічної допомоги та залучення інвестицій
- Рекомендовані дії: