Гармонія екології і здоров’я
Не дивлячись на наведені вкрай тривожні тенденції, становлення нової системи оцінки стану здоров’я людини і якості довкілля у їх взаємозв’язку проходить надто повільно. Більшість досліджень впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я базуються на демографічних показниках захворюваності, інвалідності. Зрозуміло, що останні не повністю відповідають визначенню здоров’я, як «повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутністю хвороб або фізичних вад» (ВООЗ), не аналізують ключовий аспект – соціально-економічну складову розвитку держави, не визначають усіх аспектів непростої взаємодії системи «довкілля-здоров’я».
Довкілля в даний час являє собою систему, що знаходиться на грані усталеності. При незначній зміні параметрів така система легко перетворюється в хитливу. Яскравим прикладом раптової і швидко наростаючої небезпеки може служити повінь зимою 1998 року в Закарпатті. Для України ця екологічна катастрофа за рівнем є другою після Чорнобильської. Протягом 12 годин у зоні затоплення виявилося 260 населених пунктів, зруйновано біля 2700 житлових будинків, ще більша кількість була підтоплена. Постраждало 400 тисяч чоловік. Різко загострилися проблеми з питною водою, інфекційною захворюваністю, бронхо-легеневими хворобами. Пізніше, у зв'язку зі стресом, зріс вантаж соматичних хвороб. Паводок був настільки катастрофічним, що територія Закарпатської області була оголошена зоною надзвичайної екологічної ситуації.
Саме тому ідентифікація загроз та ризиків для здоров’я населення, їх вимірювання, оцінка та характеристика відкривають реальні перспективи в оцінці негативного впливу чинників навколишнього середовища на здоров’я населення. Отримана інформація підлягає трансформації та інтерпретації фахівцями, представленні її у доступному та зрозумілому вигляді при прийнятті рішень управлінцями. Особливого значення якість інформації набуває у зв’язку з прийняттям Орхуської конвенції (1999 р.) та створенням інформаційних центрів. Вона має бути придатною як для обґрунтування управлінських рішень, так і для інформування населення.
- Глава 1. Комплексна стратегічна оцінка національного
- Екосистемний потенціал: інтегровані оцінки
- Висновки.
- Рекомендації: а) першочергові
- Б) стратегічні
- 1.2. Комплексна оцінка ідентичності національної і європейської систем екологічного управління і політики
- Висновки
- Рекомендації. А) першочергові
- Б) стратегічні
- 1.3. Актуалізація національної екологічної політики на принципах сталого розвитку
- 1.4. Інституційна та функціональна модернізація державної системи екологічного управління на принципах сталого розвитку
- Висновки
- Рекомендації а) першочергові
- Б) стратегічні
- 1.5. Потенціал міжнародних, національних і державних програм
- Висновки
- 1.6. Потенціал регіональної екологічної політики і екологічного управління
- Висновки
- 1.7. Екологія і здоров’я
- Медико-демографічна криза
- Гармонія екології і здоров’я
- Ключова рекомендація.
- Вплив окремих чинників довкілля на здоров’я населення
- Висновки
- 1.8. Чорнобильська катастрофа та екологічні проблеми
- Рав Зони відчуження
- 1.9. Гармонізація енергетичної політики та екологічної безпеки
- 1.10. Потенціал екологічної культури
- 1.11. Розвиток екологічного партнерства у прийнятті та реалізації стратегічних рішень: держава – суспільство – бізнес
- Висновки
- 1.12. Інформаційна база стратегічних екологічних оцінок і екологічного управління
- Висновки
- У стислому узагальнюючому викладі, ключові рекомендації є такими:
- Глава 2. Гармонізація українського законодавства до європейського1
- 1. Конституційні та законодавчі основи державної політики у сфері забезпечення та захисту екологічних прав громадян
- Глава 3. Економічні механізми природокористування та природовідтворення: ідентифікація, приведення у відповідність і посилення ефективності
- 3.1. Реформування економічної системи природокористування та природовідтворення
- 3.2. Реформування ліцензійно-дозвільної та податкової системи
- 3.3. Екологічний аудит та екологізація виробництва
- Стратегічні цілі.
- 3.4 Страхування екологічної відповідальності та екологічних ризиків
- 3.5. Екологічне підприємництво: розвиток, підтримка, заохочення
- Висновки
- Глава 4. Національний природоресурсний потенціал: збереження, відтворення, скорочення втрат і витрат
- 4.1. Земельні ресурси
- 4.2. Водні ресурси
- Наявні водні ресурси
- Водокористування
- 4.3. Мінеральні ресурси
- 4.4. Біорізноманіття
- 4.5. Заповідний фонд
- 4.6. Лісовий фонд
- 4.7. Атмосферне повітря
- 4.8. Поводження з відходами
- 4.9. Вдосконалення системи екологічного моніторингу
- Глава 5. Розвиток науки та освіти
- 5.1 Наука України для еколого-збалансованого розвитку
- 5.2 Освіта в інтересах еколого-збалансованого розвитку (озр).
- 5.3. Інноваційна політика
- Рекомендації:
- 5.4 Рекомендації до глави 5
- Глава 6. Неурядові та громадські екологічні організації : посилення партнерської взаємодії, заохочення і розвиток
- 6.1 Здійснення положень Орхуської конвенції в Україні
- 6.2 Роль неурядових та громадських організацій у плануванні та реалізації державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища
- 6.3 Рекомендації до глави 6.
- Глава 7. Екологічні ініціативи місцевих громад: державна підтримка, заохочення, розвиток
- 7.1 Можливі напрямки екологічної діяльності місцевих громад.
- 7.2 Механізми реалізації ініціатив місцевих громад.
- 7.3 Шляхи впровадження ініціатив місцевих громад.
- 7.4 Реалізація ініціатив місцевих громад (на прикладі водного господарства).
- 7.5 Державна підтримка. Заохочення.
- 7.6 Рекомендації
- Глава 8. Міжнародна інтеграція України
- 8.1. Двостороннє співробітництво
- 8.2. Багатостороннє співробітництво
- Зміна клімату
- Рекомендації:
- Збереження озонового шару
- Рекомендації:
- Стійкі органічні забруднювачі
- Екологічний стан та основні екологічні проблеми Українських Карпат
- Генетично модифіковані організми
- Чорне море
- 8.3. Впровадження рішень Київської конференції
- Рекомендації
- 8.4. Використання міжнародної технічної допомоги та залучення інвестицій
- Рекомендовані дії: