logo
Стратег_чний еколог_чний документ

4.6. Лісовий фонд

В Україні під впливом антропогенних факторів за останні 500 років утричі зменшилась площа лісів. В першому тисячолітті н.е. ліси були поширені майже на всій території країни, за винятком лише Степової зони. Найдокладнішими матеріалами про розміщення лісів України в XVI-XVIII ст. є карти Г. Боплана і карти лісів першого тисячоліття. Вони свідчать про значне зменшення площі лісів на території України.

Ліси України виконують переважно екологічні функції – водоохоронні, захисні, рекреаційні та мають обмежене експлуатаційне значення. Загальна площа земель лісового фонду становить 10,8 млн. га, із них вкриті лісовою рослинністю землі – 9,4 млн. га. Запаси деревини перевищують 1,7 млрд. куб. метрів. Середній щорічний приріст в лісах Держлісгоспу становить 4 м3/га і змінюється від 5,0 м3/га в Карпатах до 2,5 м3/га в степовій зоні. Лісистість України рівна 15,6%. Ліси на території держави розташовуються нерівномірно. Лісистість різних природних зон України має значні відмінності і далека від оптимальної, тобто такої, при якій ліси найефективніше впливають на клімат, грунти, ерозійні процеси та забезпечують економіку держави достатньою кількістю якісної деревини. Найбільші лісові масиви зосереджені на Поліссі та Українських Карпатах, відповідно 26,1% та 40,5% загальної території регіону, в Лісостепу –12,2 Степу – 3,8%.

Державною програмою “Ліси України на 2002 –2015 роки” оптимальною для України визначено лісистість в межах 19-20%, для чого слід збільшити площу лісів щонайменше на 2-2,5 млн. га. Деякі дослідники (Генсірук С.А. ) вважають оптимальною лісистість в межах 25%.

Не дозволяє ефективно виконувати покладенні на лісові масиви функції їх вікова структура. За віковими групами лісові насадження становлять: молодняки – 32%, середньовікові – 44%, пристигаючі - 13%, стиглі – 11%.

Для ведення лісового господарства ліси передані в постійне користування підприємствам Держлісгоспу – 68,3%, підприємствам аграрного комплексу – 24,0%, Міноборони –2,2%, МНС –1,6%, Мінекології – 0,8%, іншим – 3,1%.

Ліси України утворені більш ніж 30 видами дерев, серед яких переважає сосна звичайна (Pinus silvestris L.), дуб звичайний (Quercus robur ), бук лісовий (Fagus sylvatica L.), ялина звичайна (Picea abies ), береза повисла (Betula pendula ), вільха чорна (Alnus glutinosa), ясен звичайний (Fraxinus excelsior ), граб звичайний (Carpinus betulus) , ялиця біла (Abies alba ). Хвойні насадження займають 42% загальної площі лісового фонду, в т.ч. сосна – 33%. Листяні насадження займають 43 %, в т.ч. дуб і бук –32%.

Найвищою продуктивністю відзначаються хвойні лісостани. Їх середній приріст дорівнює 4,66 м3/га, для твердо – і м’ягколистяних складає відповідно 3,26 і 3,49 м3/га. Лісостани високої продуктивності (ІІ бонітету і вище) становлять 73,6% вкритої лісовою рослинністю площі країни, середньої (ІІІ бонітету) – 18,45. Щорічний середній обсяг заготівлі в лісах від рубок головного користування та рубок догляду а останнє десятиріччя складав 10,6 млн. м3 ліквідної деревини, в тому числі половина від рубок головного користування, що становить 88,3% розрахункової лісосіки. З експлуатації виключено до 30% лісових насаджень.

Практично всі лісові масиви України зазнають інтенсивного техногенного та антропогенного впливу. Найбільшого техногенного навантаження зазнають ліси в районах Дніпропетровсько-Запорізької, Лисичанського-Рубіжансько-Сєверодонецької, Черкаської та ін. промислових агломерацій. Внаслідок дії промислових викидів знижуються санітарно-гігієнічні та захисні функції лісів. Значного негативного впливу зазнали ліси України в результаті аварії на Чорнобильській АЕС. Радіонуклідами забруднено ліси на площі 3,5 млн. га, повністю вилучено з лісоексплуатації близько 200 тис. га. В результаті цього, тільки в лісах Полісся щорічно втрачається близько 11 млн. м3 деревини. Причиною ослаблення лісових фітоценозів є також надмірні рубки в середньовікових та пристигаючих деревостанах.

Особливості ведення лісового господарства України є відмінними від інших європейських країн і обумовлені наступним:

  1. Розміщенням лісів у різних природно-кліматичних зонах, що є відмінними за рослинними умовами. Це Полісся, Лісостеп, Степ, Українські Карпати та Гірський Крим.

  2. Порівняно низький рівень лісистості України.

  3. Поділ лісів на групи та відповідно високим процентом (понад 50% ) лісів з обмеженим лісокористуванням (заборонені рубки головного користування).

  4. Переважно екологічне значення лісів.

  5. Високий відсоток заповідних лісів (13%), частка яких має стійку тенденцію до зростання.

Забезпечити лісокористування з дотримання принципів безперервного, невиснажливого, і раціонального використання лісових ресурсів, відтворення високопродуктивних стійких насаджень та розширення площ насаджень можна досягти наступними основними шляхами:

Їх виконання приведе до поліпшення еколого-економічних показників і дозволить:

Нагальні заходи: