§19 . Нерудні корисні копалини
Географічна розминка
Знайдіть у себе дома корисну копалину, яку ви вживаєте в їжу. З’ясуйте, які корисні копалини-ліки продають у найближчих мага- ■ зинах.
Нерудні корисні копалини поширені по всій території України і є найрізноманітнішою та найпоширенішою групою корисних копалин. Особливо цінні з них утворилися в осадових відкладах. За запасами окремих нерудних корисних копалин Україна посідає одне з
провідних місць у світі. Поклади деяких з них, як-от пісків або глин, практично необмежені.
Родовища нерудної сировини. Серед таких, зокрема, промислові поклади калійних солей (мал. 77), які є сировиною для виробництва калійних добрив. Родовища калійних солей зосереджені в Передкар- патському соленосному басейні на площі близько 5 тис. км2 і належать до Передкар- патського прогину. Основні з родовищ калійних солей - Калусько-Голинське, що на Івано-Франківщині, а також Стебницьке, Доброгостівське і Бориславське у Львівській Мал. 77. Калійна сіль області тощо.
В Україні виявлено також величезні поклади кам’яної солі. Найбільші поклади солі високої якості утворилися в прогинах Донецької складчастої області. Найвідоміші серед родовищ Артемівське і Слов’янське. Інше велике родовище - Солотвинське - також належить до прогину і розташоване в Закарпатській западині (мал. 78). Так само з давніх часів добувають кам’яну сіль в Україні з природної ропи соляних озер поблизу Азовського та Чорного морів, у тому числі з відомого озера Сиваш.
Історична довідка
Як козаки сіль добували на Донбасі. У середині XVII ст. один із козаків Ізюмського полку (мешканець Тора - сусіднього селища солеварів) знайшов неподалік р. Бахмут джерела. Вони були багатші на сіль, ніж Торські, тобто Слов'янські, ропні озера. До кінця XVII ст. ізюм- ські козаки спорудили в районі Бахмута свій промисел та селище (нині - м. Артемівськ). Праця солеварів була тяжкою. Вручну заливали ропою так звані «сковороди» (по 200-300 відер ропи в кожну), вручну заготовляли дрова для випарювання ропи, вручну збирали та сушили сіль.
Проблема
0 Упродовж останнього періоду через економічну скруту занепали деякі відомі родовища солі, серед яких і Сиваш. Висловіть своє ставлення до цієї проблеми і запропонуйте можливі способи її вирішення.
На межі Східноєвропейської платформи і Передкарпатського прогину в межах Львівської та Івано-Франківської областей розташовані унікальні родовища (Роз- дольське, Яворівське, Немирівське тощо) самородної сірки Передкарпатського сірконосного басейну (мал. 79). Сірка тут залягає неглибоко від поверхні (до 50 м), тому її розробляють відкритим способом.
Застосовують сірку в хімічній промисловості (для виробництва сірчаної кислоти), у гумовій промисловості, для виробництва сірників, фарб тощо.
Широко застосовують і вогнетривкі глини, з яких, зокрема, виробляють будівельну кераміку - керамічну плитку, плитку для підлоги, облицювальну глазуровану плитку, каналізаційні труби тощо. Вогнетривкі глини - це також сировина і для чорної металургії. Великі родовища таких глин експлуатують у Донбасі та в межах Українського щита. Найкращу за властивостями вогнетривку глину видобувають на Часово- ярському та Новорайському родовищах, що в Донецькій області.
Найбільші в Україні родовища флюсових вапняків розташовані на півдні Донбасу, де товща цієї металургійної сировини разом із доломітами має потужність 150-200 м, простягаючись смугою завдовжки понад 50 км. Групу родовищ флюсових вапняків розробляють і в західній частині Головного пасма Кримських гір.
Ч
м
О
о.
В Україні є в достатній кількості й такі цінні корисні копалини, як крейда (Донецька, Харківська, Луганська, Рівненська, Львівська області) і мергель (Донецька, Івано-Франківська області, Крим).
У межах Українського щита поширені численні родовища кам’яних будівельних матеріалів (мал. 80). Так, рожеві граніти видобувають у Житомирській області, червоні граніти - у Кіровоградській області, сірі та світло-сірі граніти - у Запорізькій області, темно-сірі граніти - у Вінницькій.
Великої слави як чудовий облицювальний і будівельний матеріал набув сірий ко- ростишівський та червоний коростенський граніт. Назви цих порід пов’язані з назвами міст, біля яких їх видобувають, - Коростень і Коростишів.
Не меншу славу здобули собі фіолетово- й синьоокии лабрадорит, найбільші родовища якого на Житомирщині. Так само широковідомий і смугастий, часом дуже витіювато «розписаний» білий, сірий чи рожевий мармур.
Родовища дорогоцінних каменів. На території України виявлено родовища різних дорогоцінних каменів, як-от: алмазу, рубіну, смарагду, топазу тощо (мал. 81).
З моменту відкриття 1949 року на нашій території перших алмазів у долині р. Ба- завлук цей мінерал потім траплявся в понад сотні місць. Найперспективнішими щодо алмазів є окремі райони Українського щита - Волино-Подільський, Побузький, а також Західно-Приазовський та Східно- Приазовський.
За видобутком дорогоцінного каменю то Мал. 80. Кам’яні будівельні пазу Україні належить одне з перших місць матеріали у світі. Топази трапляються в різних місцях
виходу на поверхню гірських порід Українського щита. Родовища топазів на Волині належать до найвідоміших у світі. Унікальні кристали масою 68 кг і 117 кг знайдено на Житомирщині.
В Україні є родовища й таких дорогоцінних каменів, як опал, що переливається кольорами веселки, а також зелений, жовтувато-білий або сірий берил з усіма різновидами. Надзвичайно рідкісним і найдорожчим різновидом берилу є зелений смарагд, а також прозорий блакитно-зелений аквамарин, що кольорами й справді нагадує морську воду.
До групи дорогоцінних каменів належать і різновиди кварцу: з фіолетовим забарвленням - аметист, безбарвний гірський криш таль, в якому наче грають різні кольори світла, а також чорний моріон.
В Україні також є дорогоцінні камені органогенного походження, наприклад бурштин (янтар). Головні його запаси виявлено в осадових відкладах Українського щита у правобережній частині Полісся (північна частина Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей). Низку родовищ утворив тут Прип’ятський янтароносний басейн. Найбільші з таких родовищ - Кле- сівське. Вільне, Дубовське, Вікторівське, Вьюрківське тощо.
Родовища напівдорогоцінних каменів. У межах Українського щита, а також в окремих районах складчастої системи Українських Карпат і Кримських гір, Донецької складчастої області залягає й різноманітне напівдорогоцінне каміння (мал. 81). Це, наприклад, схожий на шаруватий пиріг агат, зелений або голубувато-зелений амазоніт, строката яшма, в’язкий різновид кам’яного вугілля - гагат (у перекладі з грецької — «чорний янтар»), рожевий або червоний сердолік, напівпрозорий халцедон, а також скам’яніле дерево та ін.
Мінеральні води. За цілющий вплив на людський організм мінеральні води називають ще «рідкими ліками». Про джерела мінеральних лікувальних вод в Україні відомо давно. Великою кількістю таких джерел з давніх-давен славляться Карпати, включно з Передкарпаттям й Закарпаттям (мал. 82).
Нині в Карпатах налічують близько 800 мінеральних джерел (мал. 82). А за запасами лікувальних мінеральних вод та їхньою різноманітністю Карпатський регіон не поступається всесвітньо відомим курортам, наприклад кавказьким. Добре нині відомі «Поляна Квасова», «Свалява», «Лужанська», «Шаянська» тощо. їхні назви не випадкові й пов’язані з населеними пунктами (часто невеличкими селами), біля яких було виявлено мінеральні джерела - Свалява, Кваси, Поляна, Шаян. Світову славу собі здобули «Лужанська-7», а також унікальна «Нафтуся», що містить органічні речовини.
/
Історична довідка
Початки біографії мінеральних вод. Перші письмові відомості про «Лужанську-7» (історична назва «Маргіт») датовані 1463 роком. А вперше використовувати мінеральні води в Закарпатській області почали ще 1600 року. На базі мінеральних джерел тут працювало кілька приватних «купалень». А з 1631 року в м. Ужгороді почала діяти водолікарня «Купальний дім». Уперше розлив мінеральної води відбувся на Свалявському родовищі 1755 року.
Чимало джерел таких вод виявили й у Подніпров’ї, у районі Донецького кряжа, у Криму. Добре відома в нашій країні вода «Миргородська» з джерел біля однойменного міста в Полтавській області, «Бере- зовська» з джерел Харківщини та інші. Саме завдяки цілющим мінеральним джерелам славу цілющих набув і цілий ряд населених пунктів України — Миргород (мал. 83) і Трускавець, Слов’янськ і Мор- шин, Східниця і Немирів, Шкло і Синяк та багато інших.
Лікувальні грязі. Саме мінеральні лікувальні грязі принесли велику популярність двом відомим містам-курортам - Саки і Євпаторія. Саки - найстаріший грязелікувальний курорт в Україні. Грязелікування тут було поширено ще за часів Золотої Орди (XIII-XIV ст.). Саки як курорт почав постійно функціонувати з 1827 року, коли тут було відкрито першу лікарню. Про користь лікування на саксь- ких грязях ще 1835 року писав М.В. Гоголь. Так само широковідомий і курорт Євпаторія, який використовує мінеральні лікувальні грязі солоного Мойнацького озера (120-130 %0).
Практичне завдання
Знайдіть і покажіть на карті України основні рудні родовища.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № З
Встановлення взаємозв’язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території України
Зіставте тектонічну, геологічну, геоморфологічну і фізичну карту України й визначте:
а) які форми рельєфу переважають у межах основних тектонічних структур;
б) з якими головними тектонічними структурами пов’язані родовища основних корисних копалин.
Запишіть результат роботи в таблицю.
Тектонічні структури | Форми рельєфу | Корисні копалини |
І. Східноєвропейська (давня) платформа Український щит Дніпровсько-Донецька западина Волино-Подільська плита Причорноморська западина |
|
|
II. Молоді платформи: Західноєвропейська Скіфська |
|
|
III.Складчасті системи: Українських Карпат Кримських гір Донецька |
|
|
УЗАГАЛЬНЕННЯ
+ За запасами нерудних корисних копалин Україна посідає одне з провідних місць у світі.
4- В Україні є родовища нерудної сировини, дорогоцінних каменів, мінеральні води і грязі.
Ключові терміни і поняття
нерудні корисні копалини Передкарпатський соленосний басейн Передкарпатський сірконосний басейн
Самоперевірка
..... і
Визначте, які нерудні корисні копалини поширені у вашій облас- ■ ті. З якими тектонічними структурами пов’язане їхнє утворення?
Складіть перелік галузей людської діяльності, в яких використо-
вують нерудні корисні копалини.
Покажіть на карті тектонічні структури, з якими пов’язані нерудні корисні копалини.
На які групи поділяють нерудні корисні копалини?
Б ажливість клімату в житті окремої людини або цілих народів і держав добре відома. А все ж чи варто мати певний багаж знань про клімат людям різних, нібито далеких від клімату професій? Міркуйте самі. Знання про клімат допомагають правильно моделювати одяг і обирати його модель залежно від того, де живе людина - на дощовитій Волині чи в посушливому південному степу, на вологому заході чи морозному південному сході нашої країни. Так само зважатиме на кліматичні умови нашої країни і досвідчений архітектор, який подбає, наприклад, про те, щоб спекотне сонце щонайменше турбувало влітку мешканців півдня України, а в Карпатах обов’язково захистить місцеві житлові споруди від притаманних цьому регіону злив стрімкими дахами. На знаннях про клімат ґрунтується добре відома на українських курортах «кліматотерапія», тобто «лікування кліматом», і робота авіадиспетчера, що керує польотами авіалайнерів. Не стоїть осторонь знань про клімат і винахідник сучасних комфортних транспортних засобів громадського призначення, який зобов’язаний брати до уваги чергування літньої спекоти і зимової холоднечі в центральних та східних областях України. Щодо землеробів або скотарів, то їхнє незнання кліматичних умов країни завжди дорого коштує для населення, адже спричиняє серйозні проблеми в економіці держави. Зрештою, кожний з нас у повсякденному житті теж користується своїми знаннями про клімат. Перевірити, наскільки вони глибокі, й дасть змогу вам тема, яку ви розпочинаєте вивчати.
- §2. Особливості фізико-географічного положення України
- §3. Часові пояси
- §4. Джерела географічних знань
- §5. Географічні карти
- §6. Картографічні проекції
- §7. Топографічні карти
- §9. Вивчення території України в XIX - на початку XX ст.
- §11 . Сучасні географічні дослідження України
- §11. Сучасні географічні дослідження України Ключові терміни і поняття
- §13. Особливості геологічної будови
- §14 . Загальні особливості рельєфу.
- §15. Гори
- §16 . Геоморфологічна будова
- §17 . Мінеральні ресурси. Паливні корисні копалини
- §18 . Рудні корисні копалини
- §19 . Нерудні корисні копалини
- §20 . Основні кліматичні чинники
- §21. Загальна характеристика клімату України Ключові терміни і поняття
- §21 . Загальна характеристика клімату України. Кліматичні карти
- §21. Загальна характеристика клімату України Географія культури
- §22 . Погода і небезпечні погодні явища
- §23 . Кліматичні ресурси.
- §24 . Поверхневі води. Річкові басейни
- §25 . Гідрографічні характеристики річок
- §26 . Озера. Лимани. Водосховища і ставки. Канали
- §27 . Болота. Підземні води
- §28 . Водний баланс і водні ресурси України
- §29 . Умови ґрунтоутворення
- §30 . Основні типи ґрунтів. Земельні ресурси України
- §31 . Різноманітність рослинності, закономірності поширення. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення
- §32 . Різноманітність тваринного світу. Тваринні ресурси України, заходи щодо їх відтворення й охорони.
- Тема 1. Природно- територіальні комплекси
- §33 Природно-територіальні комплекси. Ландшафти та їхня класифікація
- §34 . Фізико-географічне районування території України, його наукове і практичне значення
- §35 . Фізико-географічна характеристика зони мішаних і широколистих лісів
- §36 . Фізико-географічна характеристика зони лісостепу
- §37 . Фізико-географічна характеристика зони степу
- §38 . Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території
- §39 . Природні області
- §40 . Особливості природних умов і ресурсів: географічне положення, тектонічна будова, рельєф
- §41 . Особливості природних умов і ресурсів. Природоохоронні території. Природні області
- §42 . Фізико-географічна характеристика Чорного моря
- §43 . Фізико-географічна характеристика Азовського моря
- Тема 2.
- §44 . Основні забруднювачі навколишнього середовища в Україні
- §45 . Вплив геоекологічної ситуації на населення
- §46 . Законодавство про екологічну ситуацію в Україні
- §47 . Національна екологічна мережа України
- §48. Природно-заповідний фонд України
- §49 . Моніторинг в Україні. Основні заходи щодо раціонального використання і охорони навколишнього середовища
- Тема 1. Природно-територіальні комплекси