§46 . Законодавство про екологічну ситуацію в Україні

л ^Географічна розминка

^Сформулюйте ті правила поведінки в природі, які, на вашу думку, не- _ обхідно виконувати кожній людині.

Поміркуйте, спираючись на знання з курсу географії 7-го класу, за яких умов людина здатна дотримуватися правил раціонального природо­користування.

Конституція України - основа екологічного законодавства. Для

того щоб досягати бажаних результатів у якійсь справі, слід дотриму­ватися певних правил і законів. Для втілення в життя основних еко­логічних правил також необхідні закони, котрі були б обов’язковими для виконання кожним громадянином країни, усіма установами, закла­дами, підприємствами тощо.

За роки незалежності в Україні створено екологічне законодавство. Це система нормативно-правових актів, які регулюють різноманітні суспільні відносини щодо охорони довкілля, раціонального викорис­тання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Основою такого законодавства є статті Конституції. Ними закріплено екологічні права громадян. Зокрема, проголошено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнані в Україні найвищою соціальною цінністю. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що в межах території України, є власністю українсь­кого народу. Кожен громадянин має право користуватися природними ресурсами відповідно до закону.

Конституція проголосила, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подо­лання наслідків Чорнобильської аварії - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду є обов’язком держави. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Кожному гаран­тується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. На конституційному рівні було закріплено термін «екологічна

безпека», оскільки саме через призму безпечного для життя і здо­ров’я людей природного середовища реалізуються всі екологічні права громадян.

У Конституції України

Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континенталь­ного шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійс­нюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Консти­туцією.

Кожний громадянин має право користуватися при­родними об’єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов’язує. Власність не повинна вико­ристовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої пору­шенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути за­секречена.

Стаття 66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Понад десять статей Конституції регулюють питання екологічної безпеки і раціонального використання природних ресурсів, що дає підстави вважати Конституцію України екологічно орієнтованою.

Практичне завдання

Проаналізуйте статті Конституції України і наведіть приклади тих ресурсів, які використовують у вашій місцевості відповідно до норм Конституції. Які положення Конституції порушуються?

Отже, характеризуючи екологічні права громадян, можна виділити такі їхні особливості. По-перше, ці права належать до конституцій­них прав людини і їхнє формування ґрунтується на загальнолюдських, природних правах людини. По-друге, формування екологічних прав громадян перебуває в стані постійного розвитку, що зумовлено цінністю кожної людини, необхідністю постійного захисту її прав від будь-яких посягань. По-третє, складовими екологічних прав громадян є відносини щодо забезпечення екологічної безпеки, охорони навко­

лишнього середовища та використання природних ресурсів. Консти­туція проголошує також участь громадян в ухваленні екологічно важ­ливих рішень. Тож Конституцією України кожній людині надається величезна палітра прав. Водночас статтею 66 Конституції визначено також обов’язок кожного не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

254

Факти сьогодення

Пріоритетна увага Української Конституції. Даючи загальну оцінку конституційному регулюванню екологічних питань в Україні, слід зазначити, що порівняно з конституціями багатьох європейських держав Конституція України вирізняється достатньо високою увагою до екологічних питань, особливо в частині гаранту­вання права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля та ролі держави в забезпеченні цього права. Така пріоритетна увага до відповідної сфери є свідченням глибокої екологічної кризи, в якій опинилась Україна на початку 90-х років минулого століття, й усві­домлення необхідності пошуку шляхів виходу з неї.

Становлення екологічного законодавства. Екологічне законо­творення триває й після прийняття Конституції України. Затвердже­но низку законів, серед яких Закони «Про захист людини від іонізую­чого випромінення» (1998); «Про відходи» (1998); «Про захист рослин» (1998); «Про рослинний світ» (1999); «Про зону надзвичайної еко­логічної ситуації» (2000); «Про курорти» (2000); «Про об’єкти підви­щеної небезпеки» (2001); «Про тваринний світ» (2001); «Про Червону книгу України» (2002); «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (2003); «Про охорону земель» (2003); «Про еко­логічну мережу України» (2004). Визначною подією стало ухвалення 2001 р. нового Земельного кодексу України.

Крім того, Україна розглянула й ухвалила низку міжнародних угод у галузі охорони навколишнього природного середовища. Зо­крема, угоду про захист Чорного моря від забруднення (1994); про біологічне різноманіття (1994); про зміну клімату (1996); про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ життя в Європі (1996); про водно-болотяні угіддя, що мають міжнародне значення переважно як середовище життя водоплавних птахів (1996) та ін.

Одним із пріоритетів законодавчого регулювання в екологічній сфері України є охорона природи за допомогою заповідання і збере­ження біологічного різноманіття. Першим кроком у цьому напрямку стало ухвалення Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (1992), яким закладено основи охорони довкілля в різних природоохоронних територіях. А Закон України «Про екологічну мережу України» (2004) ознаменував новий етап у розвитку охорони природи - від збереження окремих територій до створення єдиної мережі природних територій і об’єктів, які підлягають особливій державній охороні.

Останніми роками екологічний чинник відіграє важливу роль у ре­гулюванні різних видів господарської діяльності людини. У законо­давстві цей процес позначився як екологізація законодавства інших

галузей. Підтвердженням цього є Закони України «Про мисливське господарство та полювання» (2000), «Про туризм» (1995, 2003), низка Законів, що регулюють містобудівну та проектно-будівельну діяль­ність, а саме: «Про основи містобудування» (1992), «Про планування і забудову територій» (2000) та ін.

За порушення екологічних законів в Україні передбачено юридич­ну відповідальність.

0

Проблема

Попри те, що екологічні закони починають поступово діяти в різних га­лузях господарства України, у них не завжди є відповідь, як саме ре­алізовувати ці закони на практиці у повсякденному житті. Запропо­нуйте, як домогтися виконання екологічних законів.

Ухвалені Закони зумовили визначення основних завдань України в галузі екології до 2010 року. Це насамперед істотне поліпшення стану навколишнього середовища України. Національна екологічна політика формується і реалізується у взаємозв’язку з Концепцією національної безпеки України, що зумовлює пріоритетність екологічної безпеки. Екологічна діяльність України узгоджується з європейською екологічною діяльністю. Національна екологічна діяльність фор­мується з урахуванням пріоритетності екологічних проблем, які мають враховуватися в усіх сферах життєдіяльності як теперішніх поколінь людей, так і прийдешніх.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

4- Основою екологічного законодавства є статті Конституції, які регулюють питання екологічної безпеки і раціонального використання природних ресурсів.

4 Важливими законами в екологічній сфері є Закони України «Про природно-заповідний фонд України» та «Про екологічну мережу України».

4 Відбувається екологізація інших галузей законодавства.

Ключові терміни і поняття

екологічне законодавство

Самоперевірка

^■1 Обґрунтуйте необхідність розробки екологічного законодавства. Поясніть основні положення статей Конституції України про еко­логічні права людини.

Наведіть приклади джерел інформування населення про екологічний стан довкілля природних ресурсів.

Назвіть основні завдання в екологічній сфері до 2010 року, що регламенту­ються законами.

нання про використання й охорону природних умов, ландшафтів і природних ресурсів потрібні всім людям, оскільки так чи інакше кожний безпосередньо стикається з природою у своїй діяльності та на відпочинку. Ці знання потрібні керівникові будь-якого рангу - від міністра до директора підприємства чи установи. Вони потрібні спеці­алістам, які доглядають заповідні території, науковцям, які здійснюють спостереження за станом довкілля і розроб­ляють відповідні рекомендації щодо його збереження і відновлення. Тільки спільними зусиллями можна вирішити всі ті проблеми, які виникли в Україні внаслідок багатьох років використання природних ресурсів.