§9. Вивчення території України в XIX - на початку XX ст.
[Гг
Географічна розминка
З курсу «Загальна географія* згадайте, що було характерно для періоду пізнання земної кулі, який назвали Новим часом. Назвіть наших спів" вітчизників, які брали участь у географічних дослідженнях Нового часу.
Період XIX - початку XX ст. був дуже насичений науково-географічними дослідженнями різноманітних природних компонентів і природних ресурсів території України. Ретельно вивчали і суходіл, і моря, а результати досліджень мали величезне практичне значення і здобули світове визнання.
Василя Назаровича Каразіна (1773—
1842) за всебічну обдарованість іноді називають «українським Ломоносовим» (мал. 29).
У 1810 році в рідному селі Кручик, що в Бого- духівському районі на Харківщині, він заснував першу в Україні метеорологічну станцію. На цій станції вчений регулярно (близько 30 років) спостерігав за станом атмосфери. Усвідомлюючи важливість систематичних метеорологічних спостережень для господарства, далекоглядний учений одним із перших обґрунтовував необхідність створення державної метеорологічної мережі.
Ідею В.Н. Каразіна про безперервні метеорологічні спостереження по всій країні вдалося втілити в життя ще одному нашому видатному співвітчизнику - Олександру Вікентійовичу Клосовському (1848-1917).
Він став одним з організаторів метеорологічної мережі на українських землях. До того ж О.В. Клосовський створив одну з перших шкіл метеорологів.
У другій половині XIX ст. наш співвітчизник, військовий картограф Олексій Андрійович Тілло (1839-1900) досліджував рельєф території України (мал. 30). Тілло став одним із перших творців карт України. Так, 1889 року була видана карта, на якій уперше дуже точно за допомогою горизонталей і певних кольорів були зображені такі відомі нині форми рельєфу, як Середньоросійська і Волино-Подільська височини. Ця карта привернула увагу вчених далеко за межами країни. А самого Тілло за видатну роботу було обрано членом-кореспондентом Російської, а також Паризької академій наук.
Оскільки для вимірювання висот на земній поверхні використовували дані з атмосферного тиску, то Тілло досліджував водночас і розподіл тиску на території України.
Крім точного вимірювання земної поверхні, Олексій Андрійович цікавився ще й водними об’єктами. За його ініціативою і на чолі з ним 1894 року організували комплексну експедицію, яка досліджувала витоки і верхів’я великих європейських річок, зокрема і Дніпра.
Приблизно у цей самий час дуже плідно працював дослідник-народознавець Павло Платонович Чубинський (1839-1884) (мал. 31). Він очолював організовану Географічним товариством експедицію, яка відвідала численні області й райони України. Зібраний багатющий матеріал, у тому числі краєзнавчий, було узагальнено та опубліковано під назвою «Праці етнографічно- статистичної експедиції в південно-західний край». За цю роботу П.П. Чубинського нагородили золотою і срібною медалями Російського географічного товариства, а також премією Академії наук. До того ж найкращі з експонатів, зібрані під час експедиції, були представлені на виставці Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875 p.), де вони здобули золоту медаль.
Важливою сторінкою в житті П. Чубинського стала також його активна участь в організації й роботі Географічного товариства в Києві, яке тоді було щойно створено (1873 p.). Учений став одним із керівників цього Товариства, при якому вже тоді існували велика бібліотека й музей із кількома тисячами експонатів. За безпосередньої участі Чубинського товариство склало велику програму найрізноманітніших наукових досліджень в Україні. Фактично планували всебічно науково дослідити природу, населення й господарство України. Однак, на жаль, цю програму не вдалося здійснити. Відділ Географічного товариства в Києві був розігнаний царською владою.
Географія культури
Гімн від географа. П.П. Чубинський є автором тексту українського національного гімну. Цікаво, що в цьому гімні згадано кілька географічних об’єктів. Насамперед, це головну ріку України - Дніпро, а також ріку Сан і Чорне море. Автор гімну згадує також ріку Дон, що впадає в Таганрозьку затоку Азовського моря, де пролягла частина східного кордону України (з Росією). А рядки «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці» - приклад образного географічного порівняння, що дає підставу для пригадування утворення такого виду атмосферних опадів, як роси.
У 1888-1894 pp. засновник наукового ґрунтознавства Василь Васильович Докучаев (1846-1903) вивчав геологічну будову, ґрунти, рельєф і рослинність Лісостепу і Степу України (мал. 32). Він не лише склав оригінальну карту ґрунтів цих регіонів, а й дав комплексну фізико-географічну характеристику причорноморських степів. Крім того, В. Докучаев досліджував природу Криму і склав її географічний опис.
Уродженець Одеси, академік Микола Іванович Андрусов (1861-1924) упродовж 30 років досліджував природу рідного Причорномор’я (мал. 33). Йому, зокрема, належить перший геологічний опис Керченського півострова. Однак М. Андрусов захоплювався не лише суходільними дослідженнями. У 1890 році за підтримки Географічного товариства вчений взяв участь в експедиції в Чорне море. її наукові результати виявилися дуже цікавими і стосувалися фізичної географії океану - температури, густини, солоності чорноморських вод тощо. Саме тоді й було відкрито добре відоме нині явище - зараженість глибинних вод Чорного моря сірководнем.
Крім наукової роботи, вчений працював ще й викладачем: читав лекції в різних університетах країни, у тому числі й у рідному Одеському. Певний час він завідував кафедрою геології Київського університету.
М.І. Андрусов вивчав мешканців Чорного моря - молюсків дрейсен. Вони прикріплюються до різних предметів, до днищ кораблів. Проте ці молюски можуть бути й корисними, оскільки сприяють очищенню води. Результати дослідження М.І. Андру- сова виявилися настільки цікавими і важливими для науки, що він був удостоєний спеціальної Ломоносовської премії Російської академії наук.
Вінничанин академік Павло Аполлонович Тутковський (1858-1930) цікавився природою в усій її різноманітності (мал. 34). Він вивчав сліди давнього льодовика на території України і висунув оригінальну гіпотезу походження лесу - дуже поширеної в нашій країні гірської Мал. 34. ПА. Тутковський
породи. Досліджуючи геологічну будову різних регіонів нашої країни, вчений успішно здійснював пошуки корисних копалин. Вивчаючи підземні води, він з’ясував закономірності поширення артезіанських джерел. Відкрив і описав карстові явища на Поліссі. Академік плідно працював над проблемою історії геологічного розвитку території України і створив класифікацію її ландшафтів.
Свої багатющі знання видатний вчений часто прагнув застосувати для вирішення важливих практичних завдань. Саме П.А. Тут- ковський, спираючись на особливості геологічної будови території, ще 1895 року передбачив можливість забезпечення Києва водою з артезіанських джерел. А коли працював на Волині, то запропонував способи осушення перезволожених районів Полісся, заклавши наукові основи сучасної меліорації.
П.А. Тутковський був одним з ініціаторів створення Академії наук України. З 1924 р. він керівник науково-дослідної кафедри геології, а з 1926 р. - Інституту геології, до якого увійшла кафедра. П.А. Тутковський один з організаторів і перший директор Національного геологічного музею України, ініціатор проведення заходів щодо охорони і раціонального використання водних ресурсів.
Практичне завдання
За додатковими літературними джерелами (Інтернетом) підготуйте коротку доповідь про географічні дослідження одного з українських учених XIX - початку XX ст.
УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- XIX ст. - початок XX ст. - це період систематичних науково-географічних досліджень на території України.
4 Дослідження цього періоду були присвячені вивченню різноманітних природних компонентів.
Видатні постаті
В. До-
В. Каразін О. Клосовський О. Тілло П. Чубинський кучаєв М. Андрусов П. Тутковський
Самоперевірка
Хто з учених і які саме компоненти природи успішно досліджував на території України впродовж XIX - початку XX ст.?
Які дослідження наших співвітчизників були визнані світовою науковою спільнотою?
Коли в Україні вперше було створене Географічне товариство і яка його подальша доля? Хто був одним з його керівників?
учений ще наприкінці XIX ст. передбачив можливість забезпечення водою з артезіанських джерел?
10 . Вивчення території України в XX ст.
17,
Географічна розминка
За матеріалами географії для 6-го класу пригадайте найважливіші географічні експедиції та дослідження XX ст.
У 1918 р. в Києві була заснована Академія наук України. Для численного загону вчених-природознавців це стало новим поштовхом до активних досліджень природних умов і ресурсів нашої держави.
Засновником і першим президентом Академії наук України став академік Володимир Іванович Вернадський (1863-1945), який розробив учення про біосферу (мал. 35). Він досліджував основні геохімічні закономірності будови і складу Землі (земної кори, атмосфери, гідросфери) і заснував вітчизняну школу геохімії. Його праці відіграли важливу роль у розвиткові охорони природи, ландшафтознавства, палеогеографії. В.І. Вернадський очолював комісію з вивчення природних багатств України.
Одні з найвидатніших досліджень цього періоду здійснив Георгій Миколайович Висоцький (1865-1940), що родом із Сумщини (мал. 36). Його вважали авторитетом у найрізноманітніших галузях наукових знань - у степовому лісівництві, ґрунтознавстві, екології, гідрології, кліматології, фізичній географії і навіть у зоології. Саме завдяки своїм різнобічним знанням Г.М. Висоцький переконався в тому, що природа є єдиним цілим. Тому окремі компоненти природи він розглядав як частини одного складно влаштованого механізму.
І всі ці частини, на думку вченого, були однаково важливі. Такі погляди і сприяли тому, що Г.М. Висоцький став одним із засновників ландшафтознавства.
У цілісності природи вчений переконався на власних практичних дослідах. Так, він з’ясував закономірності утворення ґрунтів залежно від рельєфу і вплив рельєфу на температуру приземних шарів повітря. Г.М. Висоцький вивчав вплив лісу на клімат і клімату на умови зростання рослин. Учений
також розрахував показник зволоження території, досліджував значення черв’яків, мурашок і деяких землерийних тварин для поліпшення властивостей ґрунтів тощо.
Прагнучи збагнути природу в усій повноті та незліченності її взаємозв’язків, Г.М. Висоцький одним з перших звернув увагу на зміни рослинного покриву під впливом господарської діяльності людини.
Академіка Степана Львовича Рудни- цького (1877-1937) вважають засновником української національної школи фізичної географії (мал. 37). У своїй науковій діяльності вчений широко використовував польові географічні дослідження. Крім численних закордонних поїздок, він здійснив велику кількість експедицій в улюблені йому Українські Карпати. Цей видатний географ досліджував також Поділля і Волинь, Придніпров’я і Донецький кряж, вивчав природу Криму та Азовського моря.
Як географа-природодослідника C.JI. Рудницького більше вабив рельєф території України, його походження та закономірності поширення. Він, зокрема, намагався з’ясувати причини виникнення численних річкових долин у басейні головної водної артерії на західноукраїнських землях - р. Дністер. Одним із перших Рудницький вивчав у Карпатах прояви молодих тектонічних рухів і пов’язані з ними форми рельєфу, детально описав залишки давніх згаслих вулканів у Закарпатті тощо.
Чудово розуміючи значення географічних карт, C.JI. Рудницький велику увагу приділяв їхній підготовці та створенню. Перша фізична карта України (та багато інших) українською мовою в масштабі 1:1 000 000 побачила світ саме завдяки його активній участі. В окремих своїх працях він прагнув показати, наскільки важливим є географічне місце України на політичній карті Європи і яке воно має міжнародне значення. Вчений першим дав комплексну географічну характеристику України, її національних територій.
Володіючи величезним обсягом знань, академік С.Л. Рудницький наполегливо прагнув поліпшити географічну освіту. Конкретним його внеском у справу географічної освіти в Україні був перший підручник з географії України українською мовою - результат багаторічної тяжкої праці. Значну увагу вчений приділяв дослідженню української географічної термінології. Наукові праці академіка
JI. Рудницького, визнаного авторитета в багатьох галузях географії, видавали не тільки на батьківщині, а й за кордоном — у Відні, Нью- Йорку, Берліні тощо. Вчений-географ був членом кількох європейських географічних товариств та академій наук.
Із нагоди 130-річчя від дня народження видатного географа Українське географічне товариство оголосило 2007 рік «Роком академіка Степана Рудницького в Україні». У різних регіонах країни відбулися різноманітні заходи щодо вшанування світлої пам’яті вченого.
Назавжди увійшов до славетної когорти українських учених зі світовим ім’ям і академік Петро Степанович Погребняк (1900-1976). Він був природодослідником- енциклопедистом, який залишив велику спадщину в різних галузях наук — у лісівництві, лісовій екології, ґрунтознавстві, геоботаніці, ландшафтознавстві та інших науках про Землю (мал. 38).
Одним із найвагоміших результатів досліджень ученого стала його класифікація типів лісів Українського Полісся.
Докладно вивчивши властивості ґрунтів у взаємозв’язку з біологічними й екологічними властивостями деревної та чагарникової рослинності, він зробив висновок, що ліс - це природна цілісність. Інакше кажучи,
ліс - це своєрідний природний комплекс, в якому не тільки рослинність, а й усі компоненти відіграють надзвичайно важливу роль. Праці П.С. Погребняка видавали і перевидавали за кордоном багатьма європейськими та іншими мовами.
Ідеї вченого, підкріплені власними польовими дослідженнями, дали новий потужний поштовх розвиткові фізичної географії та одного з її наукових напрямків - ландшафтознавства. Для вивчення природних процесів, які відбуваються в ландшафтах, П.С. Погребняк організував мережу еколого-географічних стаціонарів у різних природних зонах України.
Розглядаючи ліс як географічне явище, академік П.С. Погребняк добре усвідомлював, наскільки сильно здатна людина вплинути не тільки на окремі компоненти природи, а й на будь-який природний комплекс у цілому. Тому природа, на думку вченого, потребує піклування й навіть охорони. За ініціативою П.С. Погребняка було створено Українське товариство охорони природи.
Географія культури
Поет - ученому. Завдяки авторитету вченого до справи охорони природи України в 50-60-ті роки минулого століття були залучені й відомі культурні діячі. Адже багато з них, як-от український поет М.Т. Рильський, розуміли, що природа всебічно впливає і на культуру людини. Високо цінуючи внесок ученого у всенародну справу охорони природи, М. Рильський присвятив П. Погребнякові вірш:
Той, хто любить паростки кленові,
Хто діброви молоді ростить,
Сам достоїн справжньої любові,
Бо живе й працює для століть.
Серед учених, що присвятили своє життя дослідженню земної кори, й автор численних праць про геологічну будову території України та її корисні копалини академік Володимир Гаврилович Бондарчук (1905-1993). Цей видатний геолог багато років досліджував різні
райони України - від Полісся до Причорномор’я і від Українських Карпат до Донецької височини. Він започаткував новий науковий напрямок, що ґрунтується на врахуванні єдності розвитку тектонічних, геологічних структур і рельєфу.
Практичне завдання
За додатковими літературними джерелами (Інтернетом) підготуйте коротку доповідь про географічні дослідження одного з українських учених XX ст.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
Заснування в першій половині XX ст. Академії наук України стало новим поштовхом для досліджень учених-природознавців.
4- Географічні дослідження XX ст. були спрямовані на вивчення природних зв’язків і природи як єдиного комплексу.
Видатні постаті
В. Вернадський + Г. Висоцький +С. Рудницький 'г П. Погребняк В. Бондарчук "f
Самоперевірка
Розкажіть, як завдяки географічним дослідженням збагачувалися відомості про природу України.
Що спільного в дослідженнях Г. Висоцького і П. Погребняка?
Хто з українських учених-природознавців розглядав природу як єдиний комплекс, де все взаємопов’язано?
Назвіть видатних співвітчизників - дослідників природних умов і природних ресурсів України.
- §2. Особливості фізико-географічного положення України
- §3. Часові пояси
- §4. Джерела географічних знань
- §5. Географічні карти
- §6. Картографічні проекції
- §7. Топографічні карти
- §9. Вивчення території України в XIX - на початку XX ст.
- §11 . Сучасні географічні дослідження України
- §11. Сучасні географічні дослідження України Ключові терміни і поняття
- §13. Особливості геологічної будови
- §14 . Загальні особливості рельєфу.
- §15. Гори
- §16 . Геоморфологічна будова
- §17 . Мінеральні ресурси. Паливні корисні копалини
- §18 . Рудні корисні копалини
- §19 . Нерудні корисні копалини
- §20 . Основні кліматичні чинники
- §21. Загальна характеристика клімату України Ключові терміни і поняття
- §21 . Загальна характеристика клімату України. Кліматичні карти
- §21. Загальна характеристика клімату України Географія культури
- §22 . Погода і небезпечні погодні явища
- §23 . Кліматичні ресурси.
- §24 . Поверхневі води. Річкові басейни
- §25 . Гідрографічні характеристики річок
- §26 . Озера. Лимани. Водосховища і ставки. Канали
- §27 . Болота. Підземні води
- §28 . Водний баланс і водні ресурси України
- §29 . Умови ґрунтоутворення
- §30 . Основні типи ґрунтів. Земельні ресурси України
- §31 . Різноманітність рослинності, закономірності поширення. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення
- §32 . Різноманітність тваринного світу. Тваринні ресурси України, заходи щодо їх відтворення й охорони.
- Тема 1. Природно- територіальні комплекси
- §33 Природно-територіальні комплекси. Ландшафти та їхня класифікація
- §34 . Фізико-географічне районування території України, його наукове і практичне значення
- §35 . Фізико-географічна характеристика зони мішаних і широколистих лісів
- §36 . Фізико-географічна характеристика зони лісостепу
- §37 . Фізико-географічна характеристика зони степу
- §38 . Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території
- §39 . Природні області
- §40 . Особливості природних умов і ресурсів: географічне положення, тектонічна будова, рельєф
- §41 . Особливості природних умов і ресурсів. Природоохоронні території. Природні області
- §42 . Фізико-географічна характеристика Чорного моря
- §43 . Фізико-географічна характеристика Азовського моря
- Тема 2.
- §44 . Основні забруднювачі навколишнього середовища в Україні
- §45 . Вплив геоекологічної ситуації на населення
- §46 . Законодавство про екологічну ситуацію в Україні
- §47 . Національна екологічна мережа України
- §48. Природно-заповідний фонд України
- §49 . Моніторинг в Україні. Основні заходи щодо раціонального використання і охорони навколишнього середовища
- Тема 1. Природно-територіальні комплекси