§40 . Особливості природних умов і ресурсів: географічне положення, тектонічна будова, рельєф

Географічна розминка

Пригадайте, коли утворилися Кримські гори, яка їх пересічна висота. Поміркуйте і назвіть ландшафти, що переважають на південних і північних схилах Кримських гір.

216

Географічне положення і розміри. Кримські гори розташовані на пів­дні Кримського півострова, на рівному віддаленні від Північного полюса і від екватора, про що свідчить їхня географічна широта. Гори простя­гаються вздовж Чорного моря в напрямку з південного заходу на північ­ний схід на 180 км від мису Фіолент поблизу Севастополя до мису Іллі біля Феодосії (мал. 183). Ширина гірської смуги сягає 60 км. Усі при­родні компоненти гірської фізико-географічної країни - рельєф, і клімат, і ґрунтово-рослинний покрив, і тваринний світ — відрізняються специфічними рисами і є неповторними в межах України.

Тектонічна основа Кримських гір. Кримські гори належать до моло­дої, дуже рухливої області альпійської складчастості. У її межах пере­бувають також уже відомі вам Альпи і Карпати, що розташовані захід­ніше, та Кавказькі гори, розміщені східніше. Кримські гори є північною частиною велетенської складчастої гірської споруди, південне крило якої тектонічними розломами опустилося під рівень Чорного моря. Про це свідчать високі скелясті кручі.

Формуватися гори розпочали ще в мезозойську еру, коли на їхньому місці було спочатку море, з якого внаслідок складкоутворення «ви­росли» первісні гори. Складкоутворення супроводжувалося активною вулканічною діяльністю. У товщу пісковиків і сланців, що сформува­лися тут на той час, по розривах у земній корі проникала магма. На деяких ділянках вона лише підняла шари осадових порід, але не вийшла на поверхню, а поступово під ними охолола на незначній глибині. Так утворилися лаколіти - невисокі гори з заокругленими вершинами, які нагадують коровай, наприклад гора Аюдаг (мал. 185, 1). Такі гори влучно називають недорозвиненими вулканами. Проте в окремих місцях магма проникла на земну поверхню, утворивши вулкани. Такою є Карадазька вулканічна група гір (мал. 185, 2).

Пізніше під дією зовнішніх процесів поверхня гір вирівнялася. В аль­пійську складчастість вирівняні гори були розбиті на крупні блоки і зага­лом піднялися. Окремі ділянки сягнули висоти понад 1000 м! Перемі­щення блоків триває й дотепер, про що свідчать періодичні землетруси.

Загальний малюнок рельєфу. Кримські гори простяглися трьома гірськими пасмами (мал. 184). Північне Зовнішнє пасмо - найнижче, воно поступово переходить у рівнину. Дещо вище від нього середнє Внутрішнє пасмо. А найвищим є Головне південне пасмо. Його вер­шини сягають понад 1000 м, а гора Роман Кош (1545 м) є найвищою точкою усіх Кримських гір. Характерна різко виражена асиметрія схилів: південні схили короткі й урвисті, північні - довгі й пологі.

Головне пасмо Кримських гір у західній і центральній частинах являє собою майже суцільний ланцюг масивів, що схожі своїми вирівняними, майже плоскими, ніби столи, безлісими вершинами. Такі вершини називають яйлами, що в перекладі з тюркської мови означає «літні пасовища» (мал. 186). Найцікавішими з них за зовніш­нім виглядом і будовою є Байдарська яйла (500-700 м), АйПетринська яйла (1200- 1300 м) з примітною зубчастою вершиною, Демерджі яйла, Бабуган яйла (1400-1500 м) та ін. Ширина вершинної поверхні яйл коливається від кількох сот метрів до 3-4 км. Північні схили масивів у багатьох місцях порізані глибокими долинами верхів’їв річок, балок, які набувають вигляду каньйонів. Особливо привабливим є Великий каньйон Криму (мал. 187).

Дивовижні об’єкти і явища

Природне диво Криму. Так називають Великий кримський каньйон - найбільший каньйон України (мал. 187). Він розташований у глибині північного схилу Ай-Петринського масиву. Це унікальне природ­не утворення вражає своєю суворою величчю. Висота стрімких стін каньйону сягає 300-320 метрів, а ширина його дна місцями звужу­ється до 3-5 метрів! Що далі в глиб Великого каньйону (довжина його близько 3 км), то суворіша краса і тяжчий шлях. Вузьким днищем каньйону протікає гірська річка Аузун-Узень. На її шляху кілька десятків безіменних водоспадів. Поблизу водоспадів на дні утворилося чимало «купалень» - своєрідних водних казанів, виточених водою. Є серед них і «Ванна молодості». Кажуть, якщо викупатися в ній, то знайдеш другу молодість і красу. Вода в «ванні» чиста-чиста, прозоро-блакитна, от тільки температура навіть у спекотні дні сягає лише 9-11 °С.

Практичне завдання

За фізичною картою атласу відшукайте яйли Кримських гір і позначте їх на контурній карті.

Яйлинські масиви складені переважно вапняками, які сприяють утворенню своєрідних карстових форм рельєфу. Це й дрібні борозни, й різні за розмірами лійки, котловини і глибокі природні колодязі, а також гроти, величезні печери. Найхарактернішими є лійки, діамет­ром 200-300 м з глибиною понад 40 м (мал. 188). Нерідко дно лійки переходить у печери. Найбільш відома з них Червона, завдовжки понад 13 км, з підземною річкою та озерами.

У районі Алушти Головне пасмо змінює північно-східний напрямок на східний, зберігаючи його аж до мису Іллі. На схід від Карабі-яйли, іцо між Алуштою і Судаком, Головне пасмо змінює й свій зовнішній вигляд. Тут воно розпадається на короткі, переважно вапнякові хребти, гостро гребеневі пасма, піковершинні гори, що різко підіймаються над низькогір’ям і котловинами, розділеними долинами, ярами і балками. При цьому абсолютні висоти знижуються до 600-800 м. Особливо мальовничим є рельєф поблизу Судака (мал. 189). Тут масиви вап­няків, колишніх коралових рифів, утворюють групу скелястих гір - Сокіл, Алчак, Караул-Обу та ін. Головне пасмо Кримських гір закінчується низькими хребтами поблизу Феодосії.

Проблема

Море і річки розмивають береги, а люди підрізають схили і забудовують їх, посилюючи тим самим зсувні процеси. Масштаби зсувної діяльності у Криму дуже великі. Активізуються вони особливо після зими, що завдає значних збитків: руйнуються будівлі, дороги, порушується робота транс­порту тощо. Як призупинити формування зсувів? Запропонуйте способи запобігання зсувам на Південному березі Криму та способи боротьби з їхніми негативними наслідками.

У нижній частині південного схилу Головного пасма розташоване південне узбережжя Криму. В місцях значного обводнення глинистих сланців та інших гірських порід на узбережжі утворюються зсуви, об­вали, які трапляються скрізь уздовж узбережжя, а особливо в його західній частині, де схили найкрутіші.

0

Іншим районам південного берега властивий пасмово-ерозійний рельєф (мал. 191) з ярами, балками, долинами коротких річок, які часто біля витоків утворюють ущелини та водоспади. На схилах балок і ярів накопичується значна кількість пухких наносів, які під час злив змиваються, утворюючи селі - потоки з грязі і дрібного каміння.

Рельєф Зовнішнього і Внутрішнього пасом Кримських гір відрізня­ється асиметричністю схилів, що пов’язано з чергуванням дуже міцних гірських порід із більш м’якими, що піддаються вивітрюванню і розми­ванню. Такі пасма мають назву куести, а рельєф відповідно називають куестовий (мал. 190). Між пасмами розмістилися котловиноподібні зни­ження, у яких здавна оселялися люди. Так, Сімферополь виник у такому зниженні в долині р. Салгир між Внутрішнім і Зовнішнім пасмами.

У цілому рельєф Кримських гір за різноманітність і неповторність вважають справжньою природною скарбницею.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

4- Кримські гори розташовані на півдні Кримського півострова і тягнуться з південного заходу на північний схід на 180 км.

4 Кримські гори мають мезозойський фундамент, а остаточно сформува­лися в період альпійської складчастості.

4 Рельеф представлений трьома пасмами гір — Зовнішнім, Внутрішнім, Головним.

4 Переважаючими формами дрібного рельєфу є річкові долини, яри, балки, зсуви, різноманітні карстові форми.

Ключові слова

гірські пасма яйла лаколіт селі каньйон куести Самоперевірка

Поясніть, в якій частині Кримських гір можна в майбутньому будувати нові споруди, селити людей, освоювати територію. Порівняйте особливості рельєфу Головного пасма гір на заході і сході. Чим зумовлені їхні відмінності?

і Наведіть приклади форм рельєфу, особливості яких зумовлені складом

gggg ГІРСЬКИХ ПОрІД.

Назвіть час утворення Кримських гір і основні елементи їхнього рельєфу.