§22 . Погода і небезпечні погодні явища

111

. Пригадайте, які типи погоди переважають у вашій місцевості в різні пори року.

’ Назвіть метеорологічні явища у вашій місцевості, що ускладнюють роботу транспорту та інших галузей господарства, завдають певних незручностей людям.

Переважаючі типи погоди. В Україні закономірно змінюються пори року, які називають кліматичними сезонами. Для них харак­терні свої типи погоди, що залежать, зокрема, від інтенсивності сонячного випромінювання, атмосферної циркуляції, стану земної по­верхні.

Зима. Взимку головну роль у формуванні погоди відіграє атмо­сферна циркуляція. Вплив сонячної радіації зменшується, що пояс­нюється малою висотою Сонця над горизонтом, невеликою трива­лістю дня, значною хмарністю. Тривалість зими в Україні змінюється в широких межах. На північному сході зима триває майже вдвічі довше (120-130 днів), ніж на південному заході (55-75 днів). Зимовій погоді загалом притаманні велика кількість похмурих днів, часті опади, тумани, ожеледь. Кількість опадів порівняно з іншими порами року невелика, але вони досить тривалі, переважно у вигляді дощу та снігу.

Важливою ознакою холодного сезону є сніговий покрив, тривалість якого в різних частинах країни різна (мал. 91).

• "

і

Мил. 91. Кількість днів і.і сніговим покривом

РОЗДІЛ Lvi

Мал. 92. Середня трива лість гроз (години)

Весна. З приходом весни зростає роль сонячної радіації. Рух повітря в горизон­тальному напрямку послаблюється, адже зменшуються температурні коливання між морем і суходолом. Навесні атмо­сферні процеси поступово переходять від зимових до літніх. Тому погодні умови пер­шої половини весни надзвичайно різно­манітні: різко коливається температура, буває то сухо, то дуже дощить. У другій половині весни температура підвищується, рідше бувають тумани і сильні вітри. Земна поверхня значно прогрівається, що сприяє розвиткові хмарності та посиленню грозової діяльності. У цей час спостеріга­ються пізні приморозки, які є надзвичайно шкідливими для теплолюбних сільсько­господарських культур.

Літо. На більшій частині території України літо тепле, а на півдні - жарке. Його температура повітря визначається в основному сонячною радіацією. На півдні літня пора розпочинається у першій декаді травня - раніше, ніж на решті території. Найпізніше - у третій декаді травня - літо приходить на Полісся.

Улітку панує антициклональна погода з невеликою хмарністю, слабким вітром. Температура повітря літніх місяців висо­ка, стійка, однак із великими добовими ко­ливаннями. Переважає прогріте континен­тальне повітря. Опади літньої пори року мають здебільшого зливовий характер з грозами (мал. 92). Нерідко грози супрово­джуються градом. Дощові дні змінюються тривалими періодами бездощів’я. Такі періоди є основною причиною посух, які часто завдають великої шкоди сільському господарству.

Осінь. Для першої половини осені, що настає на більшій частині території України наприкінці першої декади вересня, характерна ясна погода, невелика кіль­кість опадів, значна сухість повітря та ґрунту. У другій половині осені підвищу­ється відносна вологість повітря, збільшу­ється кількість похмурих днів і туманів, а також і кількість опадів. Перші приморозки на сході України з’являються на початку

вересня, у західних районах - у середині й навіть кінці вересня. Іноді настає короткочасне повернення тепла, коли температура повітря в жовтні підвищується до +20...25 °С. Загалом восени температура повітря знижується швидко — на 5-7° за місяць. Наприкінці цієї пори утворюється нестійкий сніговий покрив.

113

Небезпечні, або стихійні, погодні явища. Це атмосферні явища, що за своїми кількісними значеннями, інтенсивністю та районами поши­рення завдають значних збитків господарству і населенню. Вони фор­муються під впливом атмосферної циркуляції, на яку значно впливає і рельєф території.

До небезпечних метеорологічних явищ, що бувають в Україні, на­лежать хуртовини, снігопад, льодяний дощ, ожеледь, густий туман, вітер, дощ, шквал, злива, гроза, град, пилова буря, посухи, суховії та ін. Місцями в Україні в окремі роки реєструють близько 13 таких явищ погоди! Зазвичай небезпечні погодні явища поєднуються: зливи супроводжуються градом із грозою і шквальним вітром, хуртовини - сильним вітром та погіршенням видимості, а льодяний дощ завер­шується утворенням ожеледі.

Значних збитків господарству завдають посухи, суховії та пилові бурі. Посуха настає за умов, коли за підвищеної температури повітря теплої пори року тривалий час немає опадів. При цьому вичерпуються запаси вологи в ґрунті, створюються несприятливі умови для розвитку рослин, через що різко знижується або гине врожай сільськогоспо­дарських культур. Посухи, що охоплюють понад 50 % території України, трапляються один раз на 10-12 років. Однак ті, що охоплюють до 10 % площі, бувають кожні два роки. Найчастіше посухи охоплюють південні області України та північну частину Криму. Для цього регіону характерні затяжні посухи, коли весняна сухість переходить у літню і триває кілька місяців. Таким небезпечним для сільськогосподарських культур видався й 2007 рік.

Суховій — це сухий і спекотний вітер, що порушує водний баланс рослин (мал. 93). Понад 80 % суховіїв стаються за антициклональних типів погоди. Ці вітри виникають в усі літні місяці, а найбільше - у серпні. На території країни є два осередки з підвищеною кількістю суховіїв (від 15 до 23 днів). Перший осередок охоплює Миколаївську, Дніпропетровську, Херсонську області та Північний Крим, а другий - окремі райони Луганської та Донецької областей.

Небезпечні вітри зі сходу. Це - суховії. В Україні вони зазви­чай пов'язані зі східними вітрами. Згадаймо такі народні прикмети: «Вітер зі сходу влітку - до посухи» або «Східний вітер ніколи дощу не приносить». Причина цього - переміщення східного вітру з центру євразійського континенту. Саме тому цей вітер сухий. Тепер зро­зуміло, чому максимальну кількість днів із суховіями налічують саме в Луганську - обласному центрі найсхіднішої області Україні. Разом із Луганською найбільше з-поміж інших страждає від суховію і південна Херсонська область.

Дивовижні об’єкти і явища

Пилові, або чорні, бурі настають за посушливої погоди, коли швидкість вітру зростає до таких значень, що він видуває із земної поверхні дрібні частки пилу і піску. Такий вітер може виносити з полів значні шари розораних земель, що значно знижує родючість ґрунтів. Пилові бурі формуються переважно з березня до вересня, а в південних і південно-східних районах - навіть і взимку. Зимові пи­лові бурі настають зазвичай тоді, коли сніговий покрив незначний або його взагалі немає. При цьому видування ґрунту посилюється, якщо ще з осені ґрунт був слабко зволожений. Основні райони поширення пилових бур - Запорізька, Херсонська, Одеська, Луганська, Донець­ка області. Тривають ці небезпечні явища від чверті години до 10 і більше днів (мал. 94).

Стихійними явищами переважно теплого періоду року є зливи, гро зи і град, які супроводжуються сильними поривчастими вітрами - шквалами. Вони формуються під час проходження холодних атмо­сферних фронтів або коли приземні шари повітря значно прогрівають­ся і починають стрімко підніматися. Ці стихійні явища характерні для всієї території України, але найчастіше вони відвідують південні та південно-східні посушливі райони України, а також Карпати і Крим. Тривалі зливи, особливо у гірських районах, спричиняють ка­тастрофічні паводки на річках, град пошкоджує посіви сільськогоспо­дарських культур, а шквали взагалі руйнують усе на своєму шляху: лінії електропередач, дороги, мости, житлові будинки тощо.

Холодної пори року найнебезпечнішими метеорологічними явища­ми є хуртовини - перенесення снігу вітром над земною поверхнею.

Вони завдають значної шкоди озимим сільськогосподарським культу­рам, порушують роботу транспорту, ліній електропередач, зв’язку тощо.

До стихійних явищ холодного періоду року належить ожеледь. Це шар щільного льоду, що утворюється на поверхні землі та на предметах унаслідок намерзання переохолоджених краплинок дощу, мряки, туману. Ожеледь порушує нормальну роботу транспорту і зв’язку, завдає великих незручностей усім пішо­ходам.

Небезпечним явищем погоди, що спо­стерігається на території України протя­гом року, є туман. Він утворюється внаслідок підвищення відносної вологості повітря і насичення його водяною парою.

Туман погіршує видимість до 1 км і менше, чим заважає роботі транспорту, особливо автомобільного, авіаційного і морського.

Туман збільшує забруднення атмосфери, адже під час туману промислові викиди накопичуються в приземному шарі повіт­ря. На території України можна виділити кілька періодів року з туманами. На

більшій частині території країни максимум утворення туману при­падає на зимові місяці (мал. 95). В окремих районах спостерігається другий максимум у березні.

Проблема

V Нині дедалі частіше стаються небезпечні погодні явища, які призво­дять до значних господарських збитків, а часто й до людських втрат. Такі явища потребують серйозної уваги щодо вивчення і прогнозу. Однак сучасні методи, на жаль, не завжди дають позитивні результати щодо прогнозування стихійних погодних явищ та запобігання їхнім негативним наслідкам. Запропонуйте свої способи виявлення таких явищ. Як можна запобігти їхнім наслідкам у вашій місцевості?

Метеорологічна служба в Україні. Спостереження за погодно- кліматичними умовами є важливою складовою національної гео- інформаційної системи. Аналіз результатів метеорологічних спостере­жень дає змогу накопичувати дані про погодні та кліматичні показники, давати оцінку і прогноз небезпечній ситуації загалом в Україні, а також в її окремих регіонах.

В Україні діє мережа метеорологічних станцій і постів, основне призначення яких - проведення систематичних спостережень за станом атмосфери, а також за іншими компонентами природи та за рівнем забруднення довкілля. Спостереження на метеостанціях і постах відбуваються регулярно. Дані про всі метеорологічні елементи збирають кожні три години і передають у бюро погоди. За цими даними складають синоптичні телеграми та синоптичні карти (мал. 96). (Пригадайте, що таке синоптична карта.)

Мал. 96. Синоптична карта

Практичне завдання

%

За допомогою синоптичної карти (мал. 96) визначте особливості погоди в різних регіонах України.

Історична довідка

Початки метеорологічної мережі України. Погоду і клімат України почали вивчати в 30-х роках XVIII ст. На початку XIX ст. з’явилися аматорські метеостанції в Києві (1804), Бердичеві (1814), Одесі (1821), Полтаві (1824). Наприкінці 70-х років XIX ст. була створе­на мережа метеорологічних станцій, що охоплювала територію тоді Херсонської губернії. Вона входила до мережі метеорологічних стан­цій південного заходу Росії і 1892 року налічувала 1648 пунктів спосте­режень. У 1892 р. видатний учений-метеоролог П.І. Броунов організував і очолив Придніпровську сільськогосподарську метеорологічну мережу станцій, а 1921 р. було створено метеорологічну службу «Укрмет».

Найбільшу кількість станцій має Крим. Тим часом значна територія України (гірські регіони, окремі райони північних і південно-східних областей) недостатньо забезпечені метеорологічними спостереженнями.

Нині, щоб забезпечити постійний контроль за метеорологічною си­туацією, потрібно удосконалювати мережу станцій і пунктів, впро­ваджувати автоматизовані системи спостережень, у тому числі за до­помогою штучних супутників Землі, збільшувати загальні обсяги

спостережень. Все це можна реалізувати лише за умови здійснення державної національної політики щодо створення системи наземних і аерокосмічних спостережень за характеристиками навколишнього се-

редовища як складової національної геоінформаційної системи (ГІС).

УЗАГАЛЬНЕННЯ

4 В Україні чітко простежується зміна пір року, для яких характерні свої переважаючі типи погоди.

4 На території України розвиваються такі небезпечні погодні явища: хуртовина, снігопад, льодяний дощ, ожеледь, густий туман, вітер, дощ, шквал, злива, гроза, град, пилова буря, посуха, суховій.

4 В Україні діє мережа метеорологічних станцій, бюро погоди, де здійснюють систематичні спостереження за погодою та її змінами.

Ключові терміни і поняття

кліматичні сезони циклональний та антициклональний тип погоди небезпечні погодні явища синоптична карта

На конкретних прикладах поясніть причини формування небез­

печних атмосферних явищ у межах України.

Наведіть приклади різних типів погоди взимку і влітку.