§11 . Сучасні географічні дослідження України

Географічна розминка

Назвіть географів минулого, які заклали підвалини сучасної географії як науки. Пригадайте, коли розпочалися систематичні наукові дослідження природних умов і ресурсів України. Назвіть учених, які успішно дослі­джували природні умови й ресурси України упродовж XIX - на початку XX ст., а результати їхніх досліджень здобули світове визнання.

Сучасні географічні дослідження України. Останніми роками свою наукову діяльність українські географи спрямовували на вивчення окремих природних компонентів і загалом природних комп­лексів. З огляду на сучасні потреби країни серед головних цілей досліджень — пошук нових родовищ корисних копалин, а насамперед паливних. Для цього вчені склали карти глибинної будови літосфери України, успішно використовуючи поряд із традиційними методами досліджень ще й штучні супутники. Все це сприяло визначенню

основних напрямків пошуку нафти й газу.

55

УКРАЇНСЬКЕ

ГЕОГРАФІЧНЕ

ТОВАРИСТВО

Нині ці корисні копалини шукають не лише в осадовому чохлі, а й у фундаменті Укра­їнського щита.

Завдяки дослідженням у Чорному морі українські вчені виявили нові поклади газу на різних ділянках морського дна, особливо на континентальному схилі та його підніжжі в районі Криму і північно-західної частини моря.

З огляду на високий нині рівень забруд­нення довкілля, свою наукову діяльність учені спрямовують на поліпшення екологіч­них умов в Україні. Наприклад, вивчають способи поширення в довкіллі таких забруд­нювачів, як нафтопродукти і радіонукліди.

При цьому дослідження не обмежуються лише суходолом. Так, нині запрацювала нова система тривалих океанографічних спостережень, завдяки якій контролюють стан морського середовища та прибережної смуги біля південного узбережжя Криму.

Великих успіхів досягли українські гео­графи і в галузі складання карт. Для На­ціонального атласу України сформували базу даних і розробили теми 810 карт різ­ного масштабу, які розподілили за шістьма змістовими блоками: «Вступ», «Історія»,

«Природні умови та природні ресурси»,

«Населення та людський розвиток», «Еко­номіка», «Екологічний стан природного середовища».

Науково-дослідні установи та їхні до­слідження. Наукові дослідження в Україні вже давно не є справою одинаків або неве­ликих груп ентузіастів. Нині наукові дослідження - це сфера діяльності великих колективів. Вони об’єднують свої зусилля в спеціальних уста­новах - науково-дослідних інститутах Національної академії наук Укра­їни (НАНУ). Серед таких - Інститут географії, Український науково- дослідний гідрометеорологічний інститут, Інститут гідробіології, Морський гідрофізичний інститут та Океанологічний центр Національ­ної академії наук України, Інститут біології південних морів, а також Національний антарктичний науковий центр та ін.

Інститут географії НЛН України - це головна установа серед тих, що здійснюють географічні дослідження в Україні (мал. 39). Учені цього інституту всебічно вивчають рідну природу. Тут знахо­дять найефективніші способи пошуку корисних копалин, розробляють заходи щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, попереджають про загрозу небезпечних екологічних ситуацій, обґрунтовують доціль-

ність різноманітних господарських проектів, пов язаних із використанням природних ресурсів у сільському господарстві, містобудуванні, меліорації, лісівництві та багатьох інших галузях людської діяльності.Учені Інституту географії складають різноманітні карти, які використовують у військовій справі та землеробстві, у туризмі та економіці, спорті й медицині тощо. Останніми роками на виконання Указу Президента і постанови Кабінету Міністрів України фахівці інституту створили Національний атлас України. Вони також є авторами підручників і різноманітних географічних карт для середньої та вищої школи України, за якими навчаються десятки тисяч студентів і сотні тисяч українських школярів. Крім того, тут створюють банк даних, що містить величезну інформацію про природні ресурси країни, різно- манітні, у тому числі й небезпечні, природні процеси та явища.

Інститут геологічних наук НАП України є провідною устано- вою, яка вивчає геологічну будову й геологічну історію України та суміжних територій (мал. 40). Дослідження в інституті спрямовані на вирішення нагальних питань, пов’язаних із забезпеченням України власними мінеральними, а також водними ресурсами. Велику увагу тут приділяють обґрунтуванню наукових заходів щодо збереження навколишнього середовища та поліпшення його екологічного стану.

Останніми роками співробітники інституту відкрили нові родовища мінеральних вод типу «Нафтуся», створили цифрові геологічні карти Чорного і Азовського морів тощо.

Український науково-дослідний гідрометеорологічний інсти- тут здійснює систематичні метеорологічні спостереження, аналізує їх і узагальнює для використання в найрізноманітніших галузях гос- подарства країни. Велике значення мають розроблені тут прогнози небезпечних (для господарської діяльності та населення) гідрометео- рологічних явищ і процесів. В інституті комплексно вивчають забруднення атмо-

сфери, річок і озер та його наслідки на тери- торії України. Вивчають і радіоактивне забруднення природного середовища, зо- крема спричинене аварійним викидом Чорнобильської АЕС. В інституті також комплексно вивчають води й оцінюють ступінь забруднення Чорного та Азовсь- кого морів.

Морський гідрофізичний інститут та Океанологічний центр НАН України спрямовують свою роботу на вивчення при- родних процесів, що відбуваються перед- усім у Чорному та Азовському морях, а також у басейні Атлантичного океану, до якого вони належать. Досліджують зону шельфу з метою пошуку корисних копа- лин, вивчають вплив господарської діяль- ності людини на прибережні акваторії.

Інститут біології південних морів — одна з найстаріших науко­вих установ у світі, що вивчає біологію Світового океану (мал. 41). Основними об’єктами дослідження інституту є Чорне та Азовське моря, в яких учені вивчають поширення життя морських мешканців. Велику увагу вчені інституту приділяють тому, як мешканці моря пристосо­вуються до кліматичних змін і впливу господарської діяльності людини. Це дає змогу постійно відстежувати екологічний стан морських вод, особливо у прибережній зоні, і виробляти рекомендації для викорис­тання біологічних ресурсів морів.

Національний антарктичний науковий центр організовує і здійснює наукові дослідження в Антарктиці, зокрема на антарк­тичній станції «Академік Вернадський» (мал. 42). Українські вчені проводять тут регулярні комплексні спостереження за рельєфом, льо­довим покривом і атмосферою, у тому числі за змінами клімату планети. Вони надають промисловим суднам прогноз погоди, щоб плавання було успішним. Вивчають вплив людини на довкілля і розробляють засоби його захисту від такого впливу. Досліджують біологічні ресурси Антарктики і нові перспективні райони рибного промислу, піклуючись водночас про збереження морських мешканців цього унікального регіону світу.

Фахівці вивчають також і те, як екстремальні умови Антарктики впливають на працездатність людини та ефективність її роботи. Увагу приділяють також розробці нових біологічно активних речовин з антарк­тичних морських мешканців та виготовлення з них фармацевтичних препаратів і харчових добавок.

З 1994 р. наша країна є членом Міжнародного комітету з антарк­тичних досліджень. Українські науковці активно співробітничають з країнами Латинської Америки, насамперед з Аргентиною, Бразилі­єю, Чилі.

Українське географічне товариство. Ще у квітні 1872 року було організовано Південно-Західний відділ Імператорського російського географічного товариства в Києві. Але згодом він був закритий цар­ським урядом.

У 1964 р. у Києві відбувся перший з’їзд Українського географічного товариства - найвищий орган цієї громадської організації, що нині об’єднує географів України. Товариство ставить на меті всебічно спри­яти проведенню географічних досліджень і розвиткові географічних наук. У березні 2008 року відбувся десятий, ювілейний з’їзд Українського географічного товариства.

0

Проблема

Через економічні негаразди більшість науково-дослідних установ гео­графічного профілю нині змушені обмежити свої дослідження. Яке ваше ставлення до цієї проблеми?

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4- Сучасні наукові дослідження в Україні спрямовані передусім на наро­щування мінерально-сировинних ресурсів і поліпшення екологічних умов у країні.

4- Сучасні наукові дослідження в Україні здійснюють передусім науково- дослідні інститути Національної академії наук України.