§25 . Гідрографічні характеристики річок
Географічна розминка
Подумайте, що може бути джерелом живлення українських річок.
На прикладі річок своєї місцевості поясніть, що є водним режимом.
■
Живлення і водний режим річок. Річки, хоч і належать до різних басейнів, часто мають спільні гідрографічні характеристики. Одними з основних характеристик є, зокрема, живлення і водний режим річок.
Живлення річок України є загалом мішаним, адже їхнім джерелом живлення є талі снігові, дощові та підземні води. Проте більшість українських рік живляться переважно талими сніговими водами. При цьому частка тих чи тих джерел живлення може змінюватися в межах басейну. Наприклад, у верхній частині басейну Дніпра на снігове живлення припадає близько 50 %, а на дощове і підземне відповідно 20 і 30 %. Нижче за течією Дніпра роль снігового живлення зростає до 85-90 %, підземного - зменшується до 10-15%, дощового живлення майже немає.
Особливості живлення значною мірою визначають водний режим річок - зміни їхніх характеристик у часі. Деякі зовнішні прояви таких змін вам уже відомі - це повінь і паводок, які характеризуються найбільшою водністю річки. Крім того, у режимі річки виділяється також межень - період найменшої її водності.
Живлення та водний режим рівнинних і гірських річок України помітно відрізняється. На річках рівнин повінь спостерігається навесні, коли починає танути сніг (мал. 112). У цей період на різних річках проходить від 40 до 80 %, а на півдні близько 100 % річного стоку. При цьому швидко підвищується рівень води: за добу вода підіймається на 20-40 см, інколи - на 100-200 см, а на окремих південних річках - понад 300 см.
В
Мал. 113. Дніпро взимку замерзає
Під час повені швидкість течії рівнинних річок, що зазвичай становить 0,2-0,3 м/с, зростає до 1,0 м/с і більше.
Весняна повінь на рівнинних ріках у середньому триває не більше 1,5 місяця, а буває лише 10-15 днів. Потім рівень води починає знижуватись і влітку досягає свого мінімального значення. Восени після тривалих дощів рівень води трохи підвищується. Узимку, коли вода в річках охолоджується і поступово замерзає (мал. 113), наступає другий період низького рівня води в рівнинних річках.
Географія культури
«Хто живе біля води, для того повінь не новина».
І справді, щорічне явище повені не дивує більшість мешканців України. Вони звикли до нього, а поети навіть оспівують цей стан річки. Наприклад, М.Т. Рильський у циклі «Весняні води» писав: «Розлилися води на чотири броди, веснонько, весна! Ніби збезуміле, птаство дзвінкокриле небо протина». Ці віршовані рядки нагадують нам про те, що більшість українських річок живляться талими сніговими водами і тому розливаються «на чотири броди» навесні.
Живлення та водний режим гірських річок, які живляться переважно дощовими водами, дещо відрізняються між собою у Карпатах і Криму. Річки Карпат (притоки Тиси, верхів’я Дністра, Пруту і Серету та деякі їхні притоки) мають постійну течію, пересихають дуже рідко і на короткий період, а малі річки іноді замерзають.
Кримські річки (Альма, Бельбек, Кача, Салгир, Чорна тощо) влітку швидко пересихають (мал. 114), але під час дощів і після танення снігу за кілька годин наповнюються водою. Те, що річки Криму пересихають, пояснюється насамперед наявністю тріщинуватих вапняків, у порожнинах яких зникають водотоки.
Паводки та повені, які щорічно трапляються на багатьох річках України, нерідко стають катастрофічними. Практично не існує жодної території, де б не відчувався їхній негативний вплив. Часто потерпають від повеней райони Полісся, придунайські землі, Донбас і Крим. Проте найбільшої шкоди від них зазнають гірські та перед- гірські райони Карпат, як-от у 1998 та 2001 роках. Серед причин цього негативного явища - дощі і танення снігу високо в горах, а також беззастережне вирубування лісу на схилах гір.
Річковий стік. Так називають кількість води, що протікає у її " / річищі за певний період часу. Саме річковий стік є основним джере- • лом водних ресурсів. Він формується переважно за рахунок атмосфер-
g Паводки та повені у багатьох регіонах України набули настільки катастрофічного характеру, що змусили обговорювати це питання навіть на спеціальних парламентських слуханнях. А що ви думаєте про небезпеку повеней та паводків? Як, на вашу думку, можна зменшити збитки від цих природних явищ?
них опадів, тому на рівнинній частині території України зменшується відповідно до наростання континентальності клімату — з півночі на південь, а також із заходу на південний схід. У горах у розподілі річкового стоку спостерігається вертикальна поясність.
Падіння та похил. Важливими гідро-
графічними характеристиками річки є також падіння та похил, які залежать від гео- лого-геоморфологічної будови та рельєфу.
Падіння річки вимірюють у метрах і визначають як різницю висот рівня води між витоком і гирлом річки. А похил річки, що вимірюється в м/км або см/км, розраховують як відношення падіння річки до її довжини на певній ділянці.
Рівнинні ріки України мають широкі долини з пологими схилами і найменше падіння. Похил рівнинних річок не перевищує 10 м/км і зменшується вниз за течією. Так, наприклад, у верхів’ях Дніпра, де похил сягає найбільших значень, він становить близько 50 см/км. На території України, до якої Дніпро вступає біля гирла р. Сож, похил у середньому становить уже близько 10 см/км. А там, де Дніпро впадає у Дніпровський лиман, його похил знижується до 0,1 см/км.
Для гірських річок характерні неширокі, з крутими схилами долини (мал. 115, 117). Річища неглибокі, ширина їх у верхній течії становить тільки 10-20 м і навіть у пониззі не перевищує зазвичай 100 м. Похил гірських річок значно перевищує похил річок рівнин, досягаючи у верхів’ях 60-70 м/км. З цим пов’язана і висока
Мал. 115. Річки Українсь швидкість течії, яка в середньому переви- ких Карпат щує 1 м/с, а під час повеней - 3-5 м/с.
їй.
На гірських річках часто трапляються пороги й водоспади. В Українських Карпатах добре відомий водоспад Шипот, що спадає численними мальовничими каскадами (мал. 116). А найвідомішим є Учансу - найвищий водоспад в Україні. Вода Учансу спадає майже прямовисно з вапнякового уступу Головного пасма Кримських гір (Ай-Петрин- ської яйли) з висоти 98,5 м. Звідси й назва водоспаду, що означає «летюча вода».
Є
Географія культури
«“Голос” Учансу». Навесні або восени завдяки таненню снігів у горах або після тривалих дощів Учансу перетворюється на бурхливий сріблястий потік. І тоді страшенний гуркіт водоспаду чути ледь не за кілометр. Саме про це й писав відомий письменник І.О. Бунін: «Свіжішає повітря в горах. Неясний шум іде внизу; співає весело й бадьоро зі скель летючий Учан-Су!»
Практичне завдання
Знайдіть і покажіть на карті України водоспади Учансу і Шипот.
Робота річок. Як вам уже відомо, річки руйнують, переносять і накопичують гірські породи.
Руйнівна робота річок добре помітна, зокрема, завдяки каньйоно- подібній формі, якої набувають річкові долини. У рівнинній частині такою формою виділяються окремі ділянки Дністра. Подекуди, у межах Подільської височини, глибина Дністровського каньйону сягає 150-180 м, а ширина до 1,5 км.
Ще більші каньйони виробляють гірські річки України. У передгір’ях вони подекуди врізалися на глибину 150-250 м, а в горах - на 600800 м. Прикладом є Великий каньйон Криму завглибшки 300-320 метрів, який виробила невелика гірська річка Аузун-Узень (мал. 117).
Руйнуючи гірські породи, річки переносять їхні дрібні частки на велику відстань. Частину з них вони залишають по дорозі — у вигляді піщаних пляжів. Але чималу кількість піску, мулу тощо річки доносять аж до гирла, де й відкладають, утворюючи дельту. Найбільшу дельту має Дунай, площа якої в межах України становить 1,2 тис. км2.
У її межах вільно розмістилася б столиця України - місто Київ. Розміри дельти Дунаю постійно збільшуються, адже Кілійська частина Дунаю щороку зростає на 10-180 му бік моря. Так само зростає і площа дельти Дніпра, яка становить 350 км2, що за розмірами дорівнює двом таким містам, як Львів. Збільшується безперервно і дельта Дністра, площа якої (35,5 км2) помітно перевищує площу Івано-Франківська.
УЗАГАЛЬНЕННЯ Живлення річок України є мішаним, хоча більшість річок живиться переважно талими сніговими водами.
•f Водний режим рівнинних річок України характеризується весняною повінню, підвищенням рівня води восени та літньою і зимовою меженню. + Водний режим гірських річок України характеризується весняною повінню і паводками впродовж року, кримські річки влітку пересихають.
Падіння і похил у гірських річок значно більші, ніж у рівнинних.
Ключові терміни і поняття
живлення і водний режим річок + ПОВІНЬ ' паводок межень річковий стік падіння та похил f робота річок
Самоперевірка
И Поясніть водний режим найближчої річки у вашій місцевості.
Де на території України туристи можуть зупинитися на ночівлю в річищі? Поясніть, чи варто це робити.
І Чим відрізняється водний режим рівнинних і гірських річок України?
Що таке річковий стік і яке його значення?
- §2. Особливості фізико-географічного положення України
- §3. Часові пояси
- §4. Джерела географічних знань
- §5. Географічні карти
- §6. Картографічні проекції
- §7. Топографічні карти
- §9. Вивчення території України в XIX - на початку XX ст.
- §11 . Сучасні географічні дослідження України
- §11. Сучасні географічні дослідження України Ключові терміни і поняття
- §13. Особливості геологічної будови
- §14 . Загальні особливості рельєфу.
- §15. Гори
- §16 . Геоморфологічна будова
- §17 . Мінеральні ресурси. Паливні корисні копалини
- §18 . Рудні корисні копалини
- §19 . Нерудні корисні копалини
- §20 . Основні кліматичні чинники
- §21. Загальна характеристика клімату України Ключові терміни і поняття
- §21 . Загальна характеристика клімату України. Кліматичні карти
- §21. Загальна характеристика клімату України Географія культури
- §22 . Погода і небезпечні погодні явища
- §23 . Кліматичні ресурси.
- §24 . Поверхневі води. Річкові басейни
- §25 . Гідрографічні характеристики річок
- §26 . Озера. Лимани. Водосховища і ставки. Канали
- §27 . Болота. Підземні води
- §28 . Водний баланс і водні ресурси України
- §29 . Умови ґрунтоутворення
- §30 . Основні типи ґрунтів. Земельні ресурси України
- §31 . Різноманітність рослинності, закономірності поширення. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення
- §32 . Різноманітність тваринного світу. Тваринні ресурси України, заходи щодо їх відтворення й охорони.
- Тема 1. Природно- територіальні комплекси
- §33 Природно-територіальні комплекси. Ландшафти та їхня класифікація
- §34 . Фізико-географічне районування території України, його наукове і практичне значення
- §35 . Фізико-географічна характеристика зони мішаних і широколистих лісів
- §36 . Фізико-географічна характеристика зони лісостепу
- §37 . Фізико-географічна характеристика зони степу
- §38 . Загальні риси природних умов. Висотна поясність. Природоохоронні території
- §39 . Природні області
- §40 . Особливості природних умов і ресурсів: географічне положення, тектонічна будова, рельєф
- §41 . Особливості природних умов і ресурсів. Природоохоронні території. Природні області
- §42 . Фізико-географічна характеристика Чорного моря
- §43 . Фізико-географічна характеристика Азовського моря
- Тема 2.
- §44 . Основні забруднювачі навколишнього середовища в Україні
- §45 . Вплив геоекологічної ситуації на населення
- §46 . Законодавство про екологічну ситуацію в Україні
- §47 . Національна екологічна мережа України
- §48. Природно-заповідний фонд України
- §49 . Моніторинг в Україні. Основні заходи щодо раціонального використання і охорони навколишнього середовища
- Тема 1. Природно-територіальні комплекси