§36 . Фізико-географічна характеристика зони лісостепу

Географічна розминка

Пригадайте з курсу географії 7-го класу, на яких материках поширена _ зона лісостепу, як її там називають.

® За картою природних зон і картою адміністративно-територіального поділу України з’ясуйте, чи розміщена ваша область в зоні лісостепу.

Географічне положення і назва зони. Зона лісостепу простягається від ІІередкарпаття до східних кордонів України майже на 1100 км і перевищує за площею зону мішаних і широколистих лісів, охоплюючи

близько 34 % території країни. Південна межа лісостепу в межах Укра­їни проходить біля населених пунктів Велика Михайлівна, Ширяєво, Первомайськ, Новоукраїнка, Кіровоград, Знам’янка, Онуфріївка, Ко­беляки, Нові Санжари, Красноград, Балаклея і далі вздовж долини 193 р. Оскол до території Росії. У межах зони майже повністю розташо­вані Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Черкаська, Полтавська, Харківська області, південні райони Рівненської, Волинської, Жито­мирської, Київської, Чернігівської, Сумської, північні частини Кірово­градської та Одеської областей, частково Львівської, Івано-Франків­ської і Чернівецької областей.

У зоні розташовані по сусідству лісові та степові ділянки, звідки й пішла назва лісостеп.

Практичне завдання

Користуючись фізичною картою України, підпишіть на контурній карті пункти, через які проходить південна межа зони лісостепу.

«

Історична довідка

Зона на місці тропічних лісів. Палеогеографічні дослі- *4Яш дження свідчать, що ще на початку кайнозойської ери на місці сучас- 4Я&- ного лісостепу існували тропічні та субтропічні ліси. Унаслідок посилен­ня сухості клімату на початку неогену вони перетворилися на савани й рідколісся - своєрідні тропічні лісостепи, які з часом перетворили­ся в лісостепові природні комплекси помірного поясу. Однак пер­винні ліси і лучні степи нині тут збереглися мало.

Зональні особливості природи. Більша частина території зони роз­ташована в межах Українського кристалічного щита та Дніпровсько- Донецької западини, що створює значні перепади висот поверхні над рівнем моря. Тут повсюди чергуються височини з низовинами, долини річок із ярами, балками та схилами, ускладненими зсувами (мал. 157).

Значна розчленованість рельєфу пояснюється наявністю лесових порід, які легко піддаються розмиванню дощовими і талими водами. Поширені також карстові форми рельєфу, серед яких всесвітньо відомі гіпсові печери Поділля. Основними формами рельєфу зони є

Ятя

VV

194

Волинська, Придніпровська і Подільська височини на Правобережжі та Придніпровська низовина з широкими терасами Дніпра і відгалу­ження Середньоросійської височини на Лівобережжі.

Зона лісостепу, як і зона мішаних і широколистих лісів, також розташована в Атлантико-континентальній кліматичній області, однак умови тепла і зволоження тут дещо інші. Річний радіаційний баланс становить 3100-3200 МДж/м2. З радіаційними умовами й особ­ливостями циркуляції повітряних мас пов’язаний розподіл температури повітря, яка влітку помітно знижується в напрямку з південного сходу на північний захід. Пересічна температура липня змінюється відповідно від +22 до +18 °С. Пересічні температури січня становлять -5 °С на заході та -8 °С на сході. Річна кількість опадів зменшується в напрямку на схід та південний схід від 700-550 до 450 мм. Коефіцієнт зволо­ження також змінюється в цьому ж напрямку. На крайньому заході він становить понад 2, у центральній частині зони коливається від 2 до 1,5, а на південному сході зменшується до 1,2-1. У цілому зволоження змінюється від надмірного, як у зоні мішаних і широколистих лісів, до нейтрального, коли коефіцієнт зволоження близький до одиниці.

Особливості геологічної будови, рельєфу, розвиток території в антро­погенний період, а також умови зволоження визначили велику густоту річкової мережі. Річки належать майже до всіх великих річкових басей­нів України. Найбільша густота річкової мережі спостерігається в ба­сейні Дніпра і становить 0,24 км/км2. Річки рівнинні, переважає мішане живлення. Найбільший річковий стік припадає на весну (понад 50 %).

Крім річок, у зоні лісостепу є значні запаси підземних вод, багато з яких мінеральні. Цікавими гідрологічними об’єктами є водоспади, розміщені переважно в пониззях річок. Такими є Русилівський кас­кад із 12 водоспадів заввишки до 13 м, завдовжки до 3 км (мал. 158), 195

а також найвищий водоспад рівнинної частини України - Джурин- ський (мал. 159).

Ґрунтовий покрив зони складний і строкатий. Це зумовлено неодно­рідністю ґрунтоутворювальних чинників: наявністю лесових гірсь­ких порід, нейтральним балансом зволоження, поєднанням лісової і степової рослинності та інтенсивною господарською діяльністю. Зональ­ними типами ґрунтів є сірі лісові ґрунти та чорноземи. (Пригадайте, які чорноземи поширені в цій зоні.) Природна рослинність, що росте на таких ґрунтах, представлена залишками остепнених лук і степів, дубових і дубово-грабових та дубово-кленово-липових лісів. Пересічна залісненість зони становить 12 %.

У тваринному світі трапляються як мешканці лісу (білка, заєць сірий, куниця лісова, козуля тощо), так і степові види (мишівка польова, тхір степовий, дрохва, куріпка сіра та ін.).

Значні розміри лісостепової зони визначають різноманітність влас­тивостей ландшафтів, які змінюються із заходу на схід. У Західноук­раїнському лісостеповому краї поширені масиви широколистих лісів під сірими лісовими ґрунтами та лучно-степові височинні розчлено­вані ландшафти. У Дністровсько-Дніпровському краї чергуються лісостепові височинні та лучно-степові височинні ландшафти. Поде­куди трапляються лісостепові борові, лучно-лісові болотні та товтрові ландшафти. Значна частина цієї провінції розорана.

Дивовижні об’єкти і явища

Коралові рифи України. Так називають Товтри-лінійно витяг­нуті скелясті вапнякові пасма. їх утворення пов'язане з тектонічним розломом, уздовж якого проходила берегова лінія давніх морів нео­генового періоду, в яких відкладалися продукти життєдіяльності водо­ростей і коралів. Нині виділяють три відокремлені, але генетично єдині ділянки Товтр: Подільські, Прут-Дністровські, Мурафські. Подільські Товтри, або Медобори, є природним заповідником, в якому охороняють унікальні ландшафти Поділля та рідкісні, ендемічні й реліктові види рослин, яких тут налічують понад 150.

У Лівобережно-Дніпровському краї у зв’язку з більшою континен- тальністю клімату ґрунти значно остепнені і засолені. Лісових ландшаф­тів тут дуже мало, переважають лучно-степові низовинні та висі комплекси, у заплавах річок подекуди заболочені. Середньор< кий лісостеповий край заходить на територію України лише час Завдяки підвищеному рельєфу його територія отримує відносно опадів, що сприяє формуванню сірих лісових ґрунтів під мас широколистих лісів.

Найпоширенішими сучасними процесами, що активно відбув! у лісостеповій зоні, є ерозійні та карстові процеси, просідання і підтоплення, соленакопичення і заболочування. До негативних і ків призводять водно-ерозійні процеси, у результаті яких утвори

ШШШШЯЯШШЯШк'

Мал. 160. Наслідки водно-ерозійних процесів

яри і балки, що під дією зливових опадів стрімко розвиваються на схилах височин і крутих берегах річок (мал. 160). У лісостеповій зоні України є багато територій, які порізані ярами. Але найглибші яри роз­ташовані в районі Канева. Вони місцями заглиблюються до 100 метрів!

Карстові явища характерні як для західної, так і для східної частини лісостепу, але на заході переважають підземні карстові форми - печери, а на сході - поверхневі - лійки і провалля.

0

Проблема

Надмірне зволоження глинистих порід підземними водами та людська діяльність (підрізання схилів, надмірна їх забудова) є причинами форму­вання у лісостеповій зоні зсувів. Часто вони є причиною катастроф, коли разом із зсувом сповзають окремі житлові будинки або цілі квартали. Запропонуйте такі заходи, які б зменшили утворення зсувів. Як можна запобігти зсувам? Чи бувають зсуви у вашій місцевості, як ліквідують їхні негативні наслідки?

Ресурси зони та їх використання. Лісостепова зона має високий рівень господарського освоєння території. У ній проживає 35 % населення країни, зосереджено майже 37 % української ріллі. Земельні ресурси є основним природним багатством зони. Тому загальна розораність земель дуже висока і складає 75-80 % загальної площі. Тут здавна вирощують цукрові буряки, зернові культури, картоплю та соняшник. Значні площі охоплені садами й городами, де вирощують необхідні для населення фрукти та овочі (мал. 161).

Природний комплекс лісостепу змінений також унаслідок видобу­вання корисних копалин, особливо у Лівобережно-Дніпровському краї, де залягають поклади нафти і природного газу. Серед антропогенних ландшафтів найбільше сільськогосподарських та техногенних з трубо­проводами, нафтобуровими установками, транспортними магістралями. Дуже багато містобудівних ландшафтів з промисловими підприємст­вами, гідро- та лугопарками, які людина створила штучно.

Важливе значення для рекреаційної і туристичної діяльності мають лісові масиви біля великих міст, річки, озера, водосховища, мінеральні води, у місцях яких діють бази відпочинку, пансіонати, санаторії.

Значне господарське перетворення ландшафтів зони свідчить про не­обхідність раціонального регульованого природокористування та прове-

Мал. 161. Сільськогосподарські угіддя в лісостеповій зоні

ННмІ1

Мал. 162. Медобори

дення природоохоронних заходів. Серед них - упровадження ґрунтозахисних техно­логій, регулювання водного режиму і стоку річок, підвищення стійкості природних комп­лексів до руйнування через значний антропо­генний вплив, створення природоохоронних територій. Такі території діють майже в усіх областях зони лісостепу. Найбільшими з них є природні заповідники - Канівський, Ме- добори (мал. 162), Розточчя та ін.

УЗАГАЛЬНЕННЯ 4 Зона лісостепу охоплює значну площу і простягається з заходу на схід на 1100 км від Передкарпаття до східних кордонів із Росією.

■f Зональними особливостями є чергування височинно-низовинного рельєфу, помірно континентальний клімат, переважання сірих лісових ґрунтів і типових чорноземів, лісової та степової рослинності.

4 Сучасні ландшафти зони - лісостепові та лучно-степові височинні й низовинні, подекуди ландшафти широколистих лісів, лісостепові борові, лучно-лісові болотні та товтрові.

Активне використання природних ресурсів і значне перетворення природних комплексів потребує проведення природовідновлювальних і природоохоронних заходів.

Ключові терміни і поняття

лісостепові провінції

водна ерозія яри балки зсуви лісостепові ландшафти Товтри

Самоперевірка

Наведіть приклади господарської діяльності, яка найбільше 'змінює природний комплекс лісостепу. Запропонуйте способи відновлення природних ділянок.

Поясніть особливості зміни ландшафтів лісостепової зони із заходу на схід.

(Чому в лісостеповій зоні поєднуються як лісові, так і степові види рос- Ілин і тварин?

Назвіть найголовніші зональні особливості лісостепу.

країнський степ оспівували багато видатних письменників, поетів, мандрівників. Цієї теми торкався й Микола Гоголь, який писав, що «...ніколи плуг не проходив хвилями диких степових рослин. Одні лише коні, що ховалися в них, як у лісі, витоптувал їх... Увесь степ був ніби зелено-золотим океаном, по якому наче бризками розкидані мільйони квітів». Сьогодні про такий степ можна лише прочитати. Степову зону людина змінила най­більше, бо саме в ній зосереджені значні природні ресурси: земельні, мінерально-сировинні, кліматичні та ін. Саме тому, мабуть, люди дуже давно заселили цю територію і почали її експлуатувати. В результаті маємо багато небажаних, а часто навіть катастрофічних наслідків. Для того щоб використовувати степові ресурси розумно і правильно, варто всім, хто живе і працює у степовій зоні, знати її природні особливості, щоб призупинити руйнування неповторної степової природи.